Зустріч представника нижчого та елітного дивізіонів вітчизняного футболу. За правом слабшого (за статусом та регламентом Кубка) матч проходив на домашньому полі команди з Першої ліги - у Тернополі.
Відверто кажучи, на перший погляд, гра міському стадіоні імені Романа Шухевича усім своїм виглядом нагадувала баталії Першої ліги. Так воно і було за великим рахунком. Ба більше, м’ячем відчутно більше володіли саме господарі. Це й не дивно, Матвійченко (до речі, його на цьому матчі заміняв старший тренер полтавського клубу Ігор Климовський) провів глобальну ротацію стартового складу, в порівнянні з матчем минулого туру УПЛ проти "Карпат", та довірився молоді.
Перший момент у зустрічі створили саме "жовто-зелені". У дальній кут з-за меж карної зони вицілював Мисик. За гостей своїм ударом відповідав Комарницький. При цьому гра у Тернополі була максимально в’язкою, статичною, та без особливого просування вперед. Велика кількість боротьби, стиків та дрібних фолів - це все ті компоненти, якими доволі довго нас "балували" обидва колективи.
Тернополяни відносно притискали полтавців, але ті тримали структуру. Тому, і моментів як таких доволі довго не було. При цьому, з плином часу тиск команди Вірта наростав. Були спроби від Резепова, Михайліва, Напуди, знову Михайліва та Тлумака. І так далі. Або всі ці атакувальні потуги були аж занадто неточними, або ж на місці відпрацьовував 21-річний Мінчев. Щось блокувалось, щось приходилось значно вище або в сторону від рамки воріт. Помітно було як наставник "Ниви" обурювався на реалізацію (точніше її відсутність) своїх підопічних.
У певному сенсі "тернопільські тури" прислухались до свого тренера і трішки підправили приціл. Врешті-решт, після зливи неточних ударів прийшов і його величність гол. Тлумак прорвався по лівому фланзі та прострілив у центр, а вищезгаданий Резепов переправив шкіряного у сітку воріт представника УПЛ.
Після пропущеного м’яча полтавці мали б прокинутись. Однак, не так сталось, як гадалось. Знову відчутно активніше тайм розпочали футболісти у зеленій формі. В епіцентрі подій найчастіше знову опинявся той ж Резепов. 91-й номер "Ниви" був близьким до того, щоб оформити дубль. Реалізація і ще раз реалізація… Вбивчу позицію для подвоєння переваги мав Мисик - знову надійно відпрацював Мінчев.
Але яка можливість була у вийшовшого на заміну Галадея… Це навіть не описати. Особливо, друга. Спочатку Дмитро не реалізував вихід 1 на 1, а відразу після цього не зумів з декількох метрів влучити у самому прямому сенсі у пусті (!) ворота… На усіх рівнях гравців підводить точність у завершальній стадії, однак це був якийсь маніфест марнотратства. В контексті змарнованих моментів.
При цьому, "Полтава" і її наставник навіть не чухались. Ніби всіх все влаштовувалися. Якщо "Нива" хотіла, але м’яч не ліз у ворота вдруге. То гості навіть не намагались. Таке враження, ніби це був сценарій з умовної EA FC, де тобі заборонено атакувати - і ти можеш лише оборонятися. По-іншому це складно описати. Ігор Климовський намагався якось розбурхати гру своїх підопічних замінами, але це взагалі не давало бодай якогось позитивного ефекту. Навіть ілюзії.
У підсумку, численні моменти "Ниви" не могли пройти безслідно. А ось заміни Юрія Вірта якраз спрацювали. Свіженький Вишинський викотив у центр, а Михальчук прошив стража воріт "Полтави". Про інтригу мова не йшла і до цього, але на цьому моменті вона остаточна померла… Був ще й третій від господарів. Наприкінці основного часу Полтаву добив Давидов.
Якби іронічно це не звучало в контексті протистояння команди Першої ліги та колективу від УПЛ, однак факт є фактом. Маємо перемогу тернополян на класі. 3:0 і "Нива" крокує далі. Була б основа у полтавців, було б значно цікавіше. А так: маємо, що маємо. В одні ворота…
Тернопіль. Стадіон імені Романа Шухевича
Голи: Резепов 39, Михальчук 75, Давидов 87
"Нива" (стартовий склад): Ольховий, Демиденко, Мисик, Михайлів В., Михайлів Ю., Михальчук, Мудрий, Напуда, Резепов, Тлумак, Угринюк.
"Полтава" (стартовий склад): Мінчев, Бабич, Гайдук, Кокшаров, Опришко, Старушко, Столяж, Троян, Жадан, Александер, Комарницький.
Головний тренер: Павло Матвійченко.
