7 червня у Києві провели пʼятий футбольний Кубок памʼяті бійця «Азову» Олександра «Гряна» Гряника.
Організували пам’ятну подію батьки захисника разом з його друзями.
Ще з юних років Олександр захоплювався різноманітними спортивними активностями, а згодом його вибір припав на футбол. Хлопець часто грав з однолітками, брав участь у різноманітних турнірах та змаганнях, але згодом поринув у фанатський рух.
Вибір юнака припав на клуб «Динамо». Саме з футбольними вболівальниками Олександр й почав свою боротьбу під час Революції гідності.
«Він зазвичай казав: „Я піду просто подивитись, стоятиму в стороні“. Вже потім я побачила в інтернеті фото з коктейлями молотова, які кидав Саня. Він рідко щось розповідав, певно беріг наш спокій», — розповіла Ольга Гряник, мати Олександра.
Одразу після Революції хлопець разом з її учасниками хотів долучитися до війська, але батьки змогли переконати його закінчити університет. Згодом Олександр все ж наполіг на своєму та пройшов курс молодого бійця до «Азову».
«Грян» встиг спробувати себе у різних напрямках під час служби: піхота, кулемет, пресслужба та снайперський спецпідрозділ «Знаки».
Водночас родина просила хлопця повернутись до цивільного життя після 6 років служби. Для нього це було складне та не імпульсивне рішення.
«На Новий 2022 рік він надіслав нам великий перекидний азовський календар, а всередину приклеїв рапорт на „Редіса“ про звільнення. Ми були дуже раді», — пригадує довгоочікувану мить Ольга Гряник.
Проте, як тільки розпочалося повномасштабне вторгнення Олександр не вагаючись став на захист Києва та області. Попри це він прагнув потрапити до побратимів у оточений Маріуполь.
Як тільки «Грян» дізнався про планування авіапрориву до міста — погодився одразу. В перший же день у Маріуполі боєць отримав поранення, але відмовився від госпіталізації та залишився на «Азовсталі».
На жаль, 8 травня, по бункеру, де перебував Олександр, росіяни вдарили авіабомбою. Захисника поховали у рідному Києві на Лук’янівському кладовищі.
Попри все, рідні та близькі знаходять в собі сили вшановувати памʼять «Гряна» через його улюблені справи.
Без нього неможливо жити: на Оболоні відкрили пам’ятну дошку загиблому бойовому медику Артему Дробязку.
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ». Фото: Олексій САМСОНОВ
