Тегеран / © Pixabay
Іран зіткнувся з наймасштабнішою за останні десятиліття екологічною проблемою — країна стрімко втрачає воду. Через критичний стан водосховищ, висохлі річки та неефективне управління ресурсами уряд розглядає безпрецедентний крок — тимчасове закриття Тегерана та навіть можливе перенесення столиці до іншого регіону.
Про ситуацію, яка щодня погіршується, повідомила речниця уряду Фатеме Мохаджерані. Вона визнала, що водний дефіцит у Тегерані загрожує перерости в національну катастрофу — як у гуманітарному, так і в економічному сенсі. Серед першочергових заходів — повна зупинка діяльності шкіл, університетів і державних установ на один тиждень. Цей вимушений «локдаун» покликаний зменшити навантаження на системи водопостачання та енергетику.
Також влада розглядає нестандартні способи реагування на масштабну водну кризу. Серед можливих заходів — перехід на чотириденний робочий тиждень та масовий перевід працівників на дистанційну форму праці. Це має допомогти зменшити споживання не лише води, але й електроенергії.
Дефіцит води торкнувся майже всієї території Ірану. За оцінками фахівців, 80% водосховищ країни фактично вичерпані. Упродовж найближчих двох місяців забезпечити стабільне водопостачання буде неможливо, оскільки дощі, які могли б відновити запаси, очікуються не раніше осені.
Вже минулого тижня в Тегерані та ще п’яти десятках міст були введені обмеження на подачу води. Жителі цих регіонів змушені миритися з відключеннями тривалістю від 12 до 48 годин. У результаті цього багато громадян стали покидати свої домівки та переїжджати на північ країни — до узбережжя Каспійського моря, де ситуація з водними ресурсами поки що стабільна.
Рівень загрози підтверджує і заява новообраного президента Ірану Масуда Пезешкіяна, який прямо заявив про можливість зміни розташування столиці:
«У Тегерані фактично вже немає води», — зазначив він.
Зауважимо, що у столиці Ірану мешкає понад 14 мільйонів осіб. Аналітики вважають, що основні причини катастрофи — багаторічна посуха та безвідповідальна екологічна політика влади. Режим протягом десятиліть ігнорував критичний стан водної інфраструктури, віддаючи перевагу фінансуванню бойових угруповань і радикальних формувань на Близькому Сході замість оновлення водогонів, очисних споруд та водозабезпечувальних систем.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Центральну та Східну Європу, зокрема й Україну, охопила тривала нестача опадів, що вже зараз загрожує аграрному сектору, річковому транспорту та глобальній продовольчій стабільності.
