Президент Росії Володимир Путін на тлі Кремля / © Associated Press
Регіональний вплив Росії на Близькому Сході продовжує слабшати, про що яскраво свідчить війна в Ірані. Попри тісну співпрацю та нещодавній договір про стратегічне партнерство, Росія фактично не заступилася за свого союзника, який зіткнувся із серйозною загрозою з боку Ізраїлю.
Про це йдеться у статті The New York Times.
Автори матеріалу нагадують про значну допомогу, яку Іран надав Кремлю на початку повномасштабного вторгнення до України. Зокрема, йдеться постачання дронів-камікадзе «Шахед» та сприяння у будівництві заводу з їхнього виробництва на території РФ. Військову співпрацю цього року зміцнив договір про стратегічне партнерство.
«Але через п’ять місяців після підписання цього договору уряд Ірану зіткнувся із серйозною загрозою своєму правлінню з боку Ізраїлю. І Росія, крім телефонних дзвінків і засуджувальних заяв, ніде не проявляє себе«, — зазначається у статті.
Навіть після того, як іранські ядерні та енергетичні об’єкти зазнали пошкоджень, а вищі військові керівники були ліквідовані, Москва не виявила жодних ознак наміру допомогти Тегерану. Ця бездіяльність різко контрастує з реакцією РФ на події в Сирії десятирічної давнини, коли вона активно втрутилася, щоб підтримати тамтешнього диктатора Башара Асада.
Співрозмовники NYT акцентують, що частково небажання Кремля надавати значну підтримку Ірану пов’язане з тим, що російська армія скута в Україні.
«Реальне питання для Москви — що вони можуть дозволити собі послати іранцям наразі в плані військової техніки, враховуючи вимоги конфлікту проти України?» — зазначив науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем.
Однак існують також інші причини. У матеріалі висловлюється думка профільного експерта, що російське керівництво зважує можливість прямого зіткнення зі США та Ізраїлем у разі надання допомоги Ірану.
Ситуація відображає неупереджений політичний розрахунок Кремля. Для нього у пріоритеті — власна війна проти України, а також необхідність підтримувати теплі відносини з іншими важливими партнерами на Близькому Сході, які допомогли Росії пережити західні економічні санкції.
За словами аналітиків, Росія не лише прагне покращити відносини з президентом США Дональдом Трампом, а й не зацікавлена в тому, щоб Іран отримав ядерну зброю. До того ж, Москва виграє від зростання цін на нафту, спричиненого конфліктом.
За оцінками аналітиків, президент Росії Володимир Путін навряд чи братиме військову участь у конфлікті або занадто агресивно озброювати Іран. Ця обережність, зокрема, викликана побоюванням викликати несприйняття з боку Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії — двох дедалі важливіших для Москви партнерів, які не вітали б потужніший Тегеран.
Нагадаємо, напередодні речник президента Росії Дмитро Пєсков поскаржився, що Ізраїль відмовляється від посередництва Москви у його конфлікті з Іраном.
Водночас, схоже, Ізраїлю не потрібне посередництво Москви, адже у ніч проти 18 червня він атакував ядерні та ракетні об’єкти Ірану у Тегерані. Для атаки були залучені близько 50 військових літаків.
Своєю чергою Трамп прямо пригрозив верховному лідеру Ірану аятолі Алі Хаменеї. Він сказав, що США точно знають місце перебування Хаменеї та мають можливість завдати удару, але наразі не планують цього робити.
