Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій підтримав до розгляду у другому читанні законопроєкт №13107-д "Про професійну освіту".

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що з документа прибрали норми, які могли обмежити використання української мови. Раніше він критикував деякі положення цього законопроєкту та стверджував, що вони "загрожували статусу української мови як державної".

Зокрема критикована версія законопроєкту містила пропозицію дозволити проводити навчання мовами національних меншин, якщо на момент вступу таке бажання матимуть щонайменше вісім студентів і засновник закладу ухвалить відповідне рішення.

У такому випадку навчання могли б проводити лише мовами нацменшин, які є офіційними в Європейському Союзі. Однак законопроєкт не встановлював вимог до студентів, які можуть навчатися недержавною, зокрема щодо їхньої етнічної приналежності.

Законопроєкт №13107-д доопрацювали та внесли до нього зміни. За словами Кременя, Комітет з питань освіти врахував його зауваження й вилучив норми, які розкритикував омбудсмен.

"Ми заклали в основу сучасної моделі профосвіти, яка спрямована на модернізацію системи та партнерство з бізнесом, нові підходи до фінансування та управління.

Цим ми хочемо змінити сприйняття суспільства та підхід до професійної освіти загалом. Щоб вчитися у профтесі стало модно. Для цього навчання відкривалися нові можливості для студентів та в подальшому мало практичне підґрунтя для реалізації себе в професії", – зазначив голова Комітету з питань освіти Сергій Бабак.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь привітав рішення парламентарів:

"Від освіти сьогодні залежить, якою Україна буде завтра. Зміцнення освітнього українськомовного середовища – це про зміцнення національної ідентичності та формування стійкої мовної культури".