Більшість країн Європейського Союзу закликають Єврокомісію вжити рішучих заходів проти Угорщини через намір прем’єр-міністра Віктора Орбана заборонити проведення у Будапешті прайду — про це йдеться у спільній заяві, пише POLITICO.
Цей заклик посилює тиск на Єврокомісію з вимогою покарати Будапешт саме у той час, коли дипломати ЄС попереджають про зростання підтримки застосування проти Угорщини «ядерної опції» через її блокування допомоги Україні.
У заяві, яку координувало Міністерство закордонних справ Нідерландів, 14 країн закликають Брюссель «швидко та повною мірою скористатися наявними інструментами захисту верховенства права», аби змусити Будапешт відмовитися від заборони прайду.
«Ми надзвичайно занепокоєні цими подіями», — йдеться в листі, який підписали Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Словенія та Швеція.
Країни наголошують, що угорські закони, які передбачають штрафи для організаторів та учасників заходів ЛГБТК+ під приводом захисту дітей, суперечать основоположним цінностям людської гідності, свободи, рівності та поваги до прав людини, закріпленим у статті 2 Договору про Європейський Союз.
У тексті не вказано, які саме заходи має вжити Брюссель. Однак очевидним варіантом було б застосування так званих «проміжних заходів» щодо Угорщини — це юридичні приписи ЄС на адресу уряду з метою запобігти шкоді, зокрема, наказавши Будапешту дозволити проведення прайду.
Брюссель, який через порушення принципів верховенства права вже утримує 18 мільярдів євро призначених для Угорщини коштів ЄС, поки що не наважується на подальші примусові дії.
За даними джерел видання, єврокомісар з питань рівності Хаджа Лабіб під час зустрічі минулого тижня виступила проти ідеї запровадження тимчасових заходів, які в разі невиконня могли спричинити санкції.
Лабіб повідомила парламентарям, що не має підтримки подальших дій з боку своєї керівниці — голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Заява посилює тиск на Урсулу фон дер Ляєн, аби вона пішла далі, тим більше що посадовці й дипломати ЄС повідомляють про зміну настроїв щодо Угорщини.
«Рівень роздратування через Угорщину стрімко зростає», — зазначив один з чиновників ЄС, маючи на увазі відмову Будапешта схвалити будь-яку допомогу ЄС для України. — «Як довго ви ще готові миритися з цим, якщо на ваших кордонах існує екзистенційна загроза?»
Напередодні засідання Ради із загальних справ ЄС у вівторок міністерка у справах Європи Швеції Єссіка Розенкранц повідомила POLITICO, що терпіння щодо Угорщини добігає кінця.
«Після семи років і семи слухань ми опинилися на роздоріжжі, — зазначила вона. — Якщо сьогодні ми не побачимо цілковито нового підходу з боку Угорщини, я не бачу сенсу продовжувати ці слухання. Настав час серйозно подумати про наступні кроки».
Інший чиновник ЄС повідомив, що у столицях країн-членів зростає підтримка застосування «ядерної опції» — позбавлення Угорщини права голосу в Раді ЄС через процедуру, передбачену статтею 7. Щоб запустити цей процес, спершу необхідно, щоб чотири п’ятих держав-членів проголосували за визнання того, що Будапешт порушив договір ЄС. Далі 26 країн (усі, крім тієї, яку оскаржують) мають підтримати рішення про позбавлення Угорщини права голосу у справах, пов’язаних із зовнішньою політикою або розширенням ЄС.
Цей же посадовець зазначив, що наразі принаймні 19 країн підтримують просування процедури за статтею 7, тобто не вистачає лише трьох голосів до першого порогу. Двоє дипломатів зазначили, що значно складнішим буде другий етап, який вимагає 26 голосів.
Для досягнення такого результату необхідна повна підтримка як Парижа, так і Берліна.
«Цю кнопку слід натискати лише тоді, коли впевнений у перемозі», — сказав один із двох дипломатів. — «Потрібно, щоб і Париж, і Берлін були повністю в грі. Комусь треба зателефонувати Робертові Фіцо» — прем’єр-міністру Словаччини, який, імовірно, підтримає Угорщину.
Наразі Франція й Німеччина ще не визначилися — жодна з країн не підписала заяву. Проте все ще може змінитися, підкреслили обидва дипломати, посилаючись на коаліційну угоду німецького уряду, яка передбачає вирішення проблем із верховенством права в межах блоку.
«Вони чекають, хто перший змигне оком», — сказав другий дипломат.
