Колишній міський голова Херсона Володимир Миколаєнко, який понад 3 роки провів у російському полоні, поділився історією свого викрадення, катувань та пропозицій співпраці від окупантів.
В інтервʼю "Суспільному" він також розповів, як відмовлявся від обміну на 20 російських військовиків, щоб на свободу натомість могли вийти поранені українські бійці.
Володимир Миколаєнко – колишній мер Херсона (з 2014 по 2020 рік), який від початку повномасштабної війни долучився до місцевої тероборони, а потім був викрадений окупантами.
Зі спогадів Володимира, на початку квітня 2022 року йому телефонував колаборант Кирило Стремоусов і пропонував співпрацю. Мовляв, інакше Володимир потрапить на "яму", а в його сім’ї будуть "проблеми".
"Краще я буду на ямі, ніж з вами в кабінетах "адміністрації", – згадує Миколаєнко свою відповідь.
17 квітня 2022 року ексмеру зателефонувала людина з тероборони, яка призначила зустріч. Це виявилася пастка. Чоловіка вже чекала автівка з ФСБшниками.
Мера кинули в багажник, та він мав при собі телефон і зміг подзвонити дружині. Росіяни почули це і почали кричати: "Віддай телефон". Він не встиг нічого сказати, але дружина почула метушню і зрозуміла, що чоловік у полоні.
Наступні 16 днів Миколаєнко був у Херсоні – у підвалі. Під тортурами йому пропонували співпрацю, переконували здавати волонтерів та активістів, але він не погодився.
Один раз чоловіку дали звʼязатися з тогочасною Уповноваженою ВР з прав людини Людмилою Денісовою.
"Вони дали мені можливість звʼязатися з Денісовою. Ми тоді сиділи втрьох у камері – у Херсоні це ще було. Я кажу: "Можу я написати, щоб тих хлопців, які затримані, – там полковник-прикордонник і Андрій Горшков, старший лейтенант патрульної поліції… Можу я написати, щоб мене включили і щоб їх звільнили?" А вони: "Так, за тебе хай дадуть людей 20, ми відпустимо. Давай пиши полковника", а Андрюху не треба.
Бетменом ми його називали, бо він вистрибнув з четвертого поверху будинку, коли тікав від них. Поламав руку, ногу і ще цілий квартал біг з поламаними руками й ногами", – пригадав Миколаєнко.
Володимир написав омбудсменці Людмилі Денісовій смс з проханням включити його та інших полонених в обмін. Але з умовами росіян він був не згодний.
"Я не став телефонувати [Денісовій], думаю: напишу їй смс. Вона тут же відповідає: "Зробимо, включимо, не переживайте". Такі запитання: "Де ви, що ви, в Росії чи де? Катують чи не катують?" Ну, звісно, катують.
Але я сказав, що ніколи не погоджусь, щоб мене міняли на 20 людей. Пізніше виникла ситуація з молодими хлопцями, пораненими… Я не хочу й не зможу дивитися в очі батькам дітей, якби за мене віддали 20 людей, а тут сидять хлопці, які дійсно хворі. Це вже в Росії було.
Я прожив 62 роки, у мене є онуки. А як вони, ці молоді хлопці, як їм продовжувати своє життя? Вони потрапили в таку мʼясорубку, вибачте, це просто жахливо. Били кожного дня тричі на день – це була норма", – сказав чоловік.
У Херсоні ФСБшники склали "протокол", де написали, що він максимально перешкоджав вступу російських військ до Херсона. Чоловік розповів, що йому поклали аркуш з переліком посад в обласній адміністрації, щоб він обрав собі і працював на окупантів.
Однак Володимир відповів, що не буде очолювати область.
"Я кажу: "Ні, я застарий, мені 62 роки, у нас держслужба до 60, я не можу. І здоров’я немає, і бажання немає" (...) Говорю: "Давайте так, вас цікавить що – щоб я туди потрапив?" – "Та ні, ми хочемо, щоб люди з досвідом займалися господарством області".
Говорю: "Я був очільником міста, я знаю місто. Область я не так гарно знаю, як вам хотілося б. Що стосується міста: ви взяли на себе зараз відповідальність за місто. Я готовий надати інформацію по життєдіяльності: підготуйте місто до опалювального сезону". Я сказав, які мережі ремонтувати, скільки грошей вкласти – за рахунок російських грошей зробити ремонт мереж", – поділився Миколаєнко.
Також росіяни змушували Володимира "покаятися" в тому, що він начебто перекрив воду на Крим.
"Я кажу: "Слухайте, по-перше, це не функція міста – десь в області перекривати дамбу на Крим. Але це абсолютно нормально. Якби там були виключно українські, це наші громадяни, то можна було б давати. Але вашому флоту, який там стоїть, або вашим підприємствам, які потім виготовляють зброю проти України, давати воду – це неприпустимо", – говорить Миколаєнко.
2 травня Володимира перевезли до Севастополя, а звідти відправили у СІЗО Борисоглібська Воронезької області.
"У Севастополі нас ніхто не чіпав, там було абсолютно нормально. Це показовий заклад, Москалькова туди приїздила. Там нормально годували, телевізор був, шашки, шахмати, якесь доміно. Єдине, що ти не лягаєш спати до команди "відбій".
А потім привезли у Борисоглібськ, там з першого дня почались "прийомки", побиття", – поділився чоловік.
Наступні 5 місяців Миколаєнко був у Борисоглібську, а в жовтні 2022 року його перевели в СІЗО селища Пакіно Володимирської області. Там чоловіка постійно катували – навіть не для того, щоб він підписався під вигаданими звинуваченнями, а просто так.
За словами Миколаєнка, ще у Херсоні ФСБшник сказав йому: "Ви не порушили жодного російського закону, просто ви дали спротив".
"Ми винні в тому, що ми українці, що ми здатні до бунту. За це і били, щоб примусити стати на коліна. Ти здатний до бунту – ти повинен бути знищеним", – міркує Володимир, розповідаючи про тортури.
У Пакіно жодної інформації полонені не мали. У 2023 чи 2024 році дехто з них отримував листи від рідних, але Миколаєнко був позбавлений навіть цього права.
Також до колишнього мера не допускали російських "правозахисників", зокрема Уповноважену з прав людини в РФ Тетяну Москалькову.
"Від Москалькової мене взагалі сховали і попередили: якщо, не дай бог, вона зайде – [казати] "Я військовий". Я не політичний вʼязень", – каже чоловік.
Хоч полонені були відрізані від світу, Володимир дізнався, що українські військові звільнили Херсон.
"Я був абсолютно переконаний, абсолютно свідомий того, що Херсон – це Україна. Вони розповідали, що Херсон – це вже територія Росії…
Це було у 2023 році, десь у травні. [Наприкінці місяця] я отримав підтвердження, що Херсон – це Україна. Я й так не сумнівався, але отримав підтвердження з їхнього боку. Сказали: область – ні, більшість [окупована], а Херсон – це Україна", – згадує колишній мер.
24 серпня, під час обміну на День Незалежності України, Володимира Миколаєнка звільнили з полону. Нагадаємо, тоді Україні вдалося визволити 146 людей, зокрема 8 цивільних.
