На що б не звертали увагу творці серіалів, ніяк не виходить обійти проблеми в стосунках між людьми. Це наше все – проблеми і вирішення їх. Збірка нових серіалів від кіноглядача і солдата ЗСУ Ярослава Підгори-Гвяздовського є поліфонією людської взаємодії по горизонталі – один між одним, чи по вертикалі – з богом. А іноді в часі. Бо ностальгія за минулими відносинами примушує нас озиратися і віднаходити забуте.
Дивіться і користуйтеся серіалами в своє задоволення та собі на користь!
Amazon купив 5-й сезон "Обраного", і таким чином дав більше шансів досягти цілей виробникам - бути побаченим 1 мільярдом людей. Цьому сприяє популярність попередніх 4-х сезонів – рейтинг 9.1 на IMDB, – і підтверджує неймовірна каса в 120 мільйонів доларів після випуску певних серій в кінопрокат.
5-й сезон продовжує ретельно візуалізувати Новий заповіт. Він починається в’їздом Ісуса на віслюку до Єрусалима. Рухаючись в межах концепції режисера і сценариста Далласа Дженкінса, серіал показує те, про що мовчить Святе Письмо.
З одного боку – це законне право творця серіалу на особисту інтерпретацію. З іншого – тут втілені теологічні диспути, які ведуться 1,5 тисячі років про те, що ж було між подіями, зазначеними в Євангеліях. Легкий і кмітливий гумор, Дженнінгса, як і раніше, додає шарму, чого не зустрішнеш у інших фільмах про Спасителя.
Серіал несподівано сміливий як для Netflix, але очікувано сміливий як для поляків. Він показує нам токсичну Анелю (Малгожата Козуховска), що на відкритті виставки ріже свого чоловік за те, що він насмілився розірвати з нею шлюб і піти. А під час розлучення, обурюючись з наміру все ще живого чоловіка забрати всі свої статки, апелює до судді: "Я звертаюся до вас як до жінки – на які кошти я далі житиму?" І чує у відповідь: "Ваш минулий спосіб життя не уповноважує вас до вживання феміністичних аргументів".
Далі – виживання героїні з нуля в сучасній Варшаві, із завданням не втратити доньку, котра тепер ненавидить її за спробу вбити батька. Схожа на блискучу фінську "Королеву до біса всього" (Queen of Fucking Everything), "Анеля" більш дошкульна щодо сучасного жіноцтва. Вона критикує паразитарний спосіб життя поруч з багатими чоловіками-бізнесменами. Дотепно, влучно і моторно!
Рідкість в царині love story побачити настільки зважену особистісну історію, без перебільшення мелодрами, але повну зрозумілих для кожного деталей романтичних стосунків. Екранізація роману британки Джейн Сандерсон 2020 року, виданого в 5 країнах, є втіленням ідеальної щемливої ностальгії: дівчина знаходить через facebook хлопця, якого кохала в юності далекого 1989 року. Тоді це було в Англії, тепер вона живе в Австралії, і вони обидва мають родини.
Та згадуючи Шекспіра – "любов не знає тліну", тому минуле з'єднується з теперішнім, щоб отримати шанс на майбутнє. "Не можна забутого того, хто тобі першим подарував касету зі зміксованими піснями", – каже героїня своїй доньці, і вона безумовно права... для тих, хто пам'ятає, що таке касета. Двійко, поєднаних через час, дуже гармонійно втілили Тереза Палмер ("Відкриття відьом") і Джим Стерджесс ("Найкраща пропозиція").
Спочатку був французький фільм 2004 року "Ті, що повернулися". Потім 2012-го на його основі французи зняли однойменний серіал. Натомість 2013-го в США зняли серіал "Воскресіння", в 2015-го в Австралії – "Збій" і того ж року знову американці – "Повернені". Це все кіно на одну й ту ж саму тему – як ті, хто в певний час померли, були поховані, але повернулися до життя.
Хто у кого вкрав ідею вже й не розберешся. Важливо, що "Відродження" ідею модифікували з містики у фантастику. Герої, незрозумілим чином воскреслі, мають надзвичайні здібності до регенерації та суперсили. Також в сюжет введений елемент детективу – одна дівчина теж розуміє, що є відродженою, але вона не пам’ятає, як вона взагалі померла. Її сестра, поліцейська, хоче докопатися до суті, що ж тут відбувається, разом з цим вона хоче сексу, виїхати з цього забутого Богом містечка і кинути поліцію... Для любителя теми – може бути.
Корейці ведуть першість у кримінальному жанрі про серійних вбивць. Бо роблячи сотий серіал на задану тему, все одно дивовижно знаходять дещо нове. Ніби всі ті ж самі "ганнібалівські" інгредієнти: жахливі вбивства, розслідування поліції, сварки і симпатії між колегами, та й вбивця з’являєтеся в кадрі майже відразу, з одного боку обрізаючи можливість глядача гадати про його персону, а з іншого – даючи іншу можливість слідкувати за ним.
Додається політика й гра на споконвічній історії для Кореї – ієрархії та звичці старших принижувати молодших. При цьому жінка-героїня виглядає сучасно і зухвало, холодною і сильною. Ще й вбивають одного з основних персонажів, поліцейського, що відбувається в серіалах вкрай зрідка. Разом з усім ми маємо постійні флешбеки в минуле, відкриваючи по міліметру, дражнячи, таємницю головної героїні. Добре. 16 серій виходитимуть до 10 липня.
Цікаво, як британці можуть тонко і правдоподібно поєднати в одному сюжеті наївну офіціантку з бандюками. Причому вона не просто стежить за змовниками на прохання поліції, а ще й закохується в одного з них. Це так романтично і водночас напружено, утворюючи грайливий кримінальний трилер з елементами мелодрами.
В цьому 6-серійному серіалі саме таке поєднання є оригінальним і доволі складним для втілення, адже переконливість існування дівчини-крота і її почуття до грабіжника більше нагадує ходіння по лезу. І це треба зіграти й не порізатися. Особливий додаток в сюжеті – героїня глуха. І молода акторка Роуз Айлінг-Елліс ("Літо ракет") втілила свою роль на "12". На користь британців треба сказати і про загалом атмосферу серіалу – вона є, є місто, є люди, паби, дім, розмови, і все разом живе та органічне. Без надміру.
Титр на початку "за 11 днів до війни", бійка на футбольному матчі між клубами "Єрусалим" і "Тель Авів", з криками-скандуванням "віддайте Єрусалим Палестині", чітко і грубо вводить глядача в суть теми – протистояння арабів і палестинців з ізраїльтянами. І футбол – лише ширма, за якою футбольні фанати перетворюються на бандюків та контрабандистів.
Тема розкривається без ура-патріотичної реклами, що робить честь виробникам. "Хулігани" – це не соціально-політична пропаганда, це приклад класного драматичного і кримінального трилеру, де є місце глибоким образам. А їх амбівалентність дає життєвості серіалу.
Попри схожість з польськими фільмом і серіалом "Фуріоза" – бо героя, Мені, примушує до співпраці шефиня поліції, занурюючи в банду "під прикриттям", – "Хулігани" стають несподіваним і цікавим поглядом в середину доволі закритих суб- та етно-культур.
Кому не вистачило, пропонуємо ще кілька серіалів, доречних для перегляду, наприклад, любителям екшенів, як у випадку з корейським "Без милосердя" від Netflix. Або любителям спортивних комедій – американський "Король гольфу" від Apple TV+. Або любителям куховарських шоу – 4-й сезон американського "Ведмедя" від Disney+.
