Департамент з питань ДАБК при КМДА намагається в судовому порядку оскаржити законність будівництва котеджного містечка (КМ) “Деснянський” на Троєщині. Чиновники вимагають анулювати дозвіл на його будівництво, виданий в 2010 році, а також скасувати 47 декларацій про готовність будинків до експлуатації. Свої вимоги в столичній мерії пояснюють тим, що замовник будівництва – підприємство “Вертикаль” – ще в 2013-ому втратило права на землю під цими котеджами через закінчення орендної угоди. Втім, наразі КМДА немає успіхів. Вказаний департамент вже програв у двох інстанціях, бо, як пояснили судді, треба було подавати не такий позов, а стосовно знесення самовільно побудованих споруд. Власником підприємства-забудовника є Анатолій Карпенко (на колажі) – відомий бізнесмен і депутат Київради трьох скликань (востаннє обирався від “УДАРу”).
Як стало відомо КВ, найближчим часом Касаційний адміністративний суд розпочне розгляд касаційної скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при Київській міськдержадміністрації (КМДА) у справі №640/11641/21 щодо скасування дозволу на будівництво будинків у КМ “Деснянське” та декларацій про їхнє введення в експлуатацію.
До цього чиновники столичної мерії програли у двох судових інстанціях: 4 лютого 2025 року Київський окружний адмінсуд (КОАС) відмовив у задоволенні їхніх вимог, а 24 червня таке рішення залишив у силі Шостий апеляційний адмінсуд, до якого вищезгаданий департамент звернувся з апеляційною скаргою. Після цього чиновники ініціювали касаційне оскарження – відповідне провадження було відкрито касаційним судом 31 липня 2025-го.
Департамент з питань ДАБК при КМДА вимагає анулювати дозвіл на будівництво індивідуальних будинків котеджного типу в селі Троєщина між вул. Леніна та вул. Толстого (нові назви вулиць – вул. Радосинського і вул. Володимир Беца відповідно) який було зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Києві 30 квітня 2010 року. Крім того, чиновники оскаржують 47 декларацій про готовність зведених на цій території будинків – йдеться орієнтовно про 60 таких об’єктів (деякі декларації стосувалися декількох будинків. – КВ).
В обґрунтування своїх вимог у КМДА зазначають, що роботи зі зведення цих будинків проводилися незаконно. Справа в тому, що термін дії договору оренди земельної ділянки площею 61,7 га (кадастровий номер – 8000000000:62:146:0015), яку в столичної громади орендувало підприємство “Вертикаль” благодійного фонду “Дзвін надії” та на якій будувалося це житло, закінчився ще 31 жовтня 2013 року. Таким чином, з цієї дати у вказаного підприємства, яке також було замовником будівництва, був відсутній документ, що посвідчує право власності чи користування зазначеною землею, а тому “є підстави вважати об’єкт самочинним будівництвом” і таким, що “будується з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності”.
КМ “Деснянське” станом на 2014-2015 роки (фото з офіційного сайту містечка)
Також у департаменті повідомили, що рішенням Київради №687/2849 від 6 липня 2017 року було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу вищезазначеної ділянки на 242 окремі ділянки. Надалі частина цих ділянок була передана у власність фізичним особам із цільовим призначенням “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”.
При цьому, як зазначають чиновники, у січні-лютому 2021 року вони не змогли провести перевірку будмайданчиків – під час їхніх виїздів доступ до об`єкта будівництва був відсутній через те, що на місці не було уповноважених осіб підприємства «Вертикаль». У зв’язку з цим департамент письмово надіслав запрошення замовнику будівництва щодо прибуття його представників та надання документів, необхідних для проведення перевірок. Однак, уповноважені особи підприємства не прибули і не надали документи для здійснення чиновниками заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Причиною для відмови в задоволенні позову суди перших двох інстанцій назвали той факт, що за судовою практикою, яка була встановлена Верховним судом, якщо на об’єкти будівництва вже зареєстровано право власності, як у даному випадку, декларації про їхню готовність до експлуатації вичерпують свою дію. Тобто, мовляв, скасовувати їх вже немає сенсу, адже вони фактично є недійсними. При цьому, служителі Феміди “підказали” чиновникам, що вони повинні звертатися до суду з іншим позовом – щодо знесення об’єктів, побудованих із порушеннями законодавства. Але для цього попередньо повинен бути офіційно встановлений факт самочинного будівництва – його повинен зафіксувати певний “компетентний орган” (вочевидь, йдеться про Державну інспекцію архітектури та містобудування. – КВ).
28 березня 2002 року Київрада рішенням №380-4/1814 погодила передачу земельної ділянки в селищі Троєщина, між вулицями Леніна та Толстого, площею 63,5 га в оренду підприємству «Вертикаль» для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу. Термін оренди мав скласти 5 років. Цю землю міська влада ще в 1990 році передала Головному управлінню капітального будівництва Київського міськвиконкому під забудову житлового масиву “Троєщина”, а тому вказаним рішенням було скасовано цей землевідвід. Надалі, 20 грудня 2002 року, між міськрадою і вказаним підприємством було укладено відповідний договір оренди – у ньому, до речі, було зазначено, що площа землі складає 61,7 га.
30 січня 2003 року Київрада рішенням №248/408 погодила часткову зміну цільового призначення цієї землі – було “уточнено”, що орендар має використовувати її не тільки для будівництва будинків, а й для їх експлуатації та обслуговування. А вже 14 лютого того ж року сторони підписали додаткову угоду до вказаного договору оренди, згідно з якою було змінено таке призначення.
Невдовзі після цього, у лютому та квітні 2004-го, Київрада двома своїми рішеннями погодила “зміну конфігурації” вказаної землі. Йшлося про те, що столична влада вилучила у орендаря частину ділянки площею 30 га і зарахувала її до земель запасу житлової та громадської забудови. При цьому, підприємству “Вертикаль” було надано доручення замовити внесення змін до договору оренди цієї землі від 20 грудня 2002-го, Головному фінансовому управлінню КМДА було доручено компенсувати орендарю витрати, пов’язані зі зміною конфігурації ділянки, за рахунок бюджету міста, а Головному управлінню земельних ресурсів КМДА – подати на затвердження міськради внесення змін до рішення про відведення цієї землі.
17 серпня 2004 року між Київрадою і “Вертикаллю” була укладена угода про внесення змін до договору оренди ділянки. Згідно з нею, було визначено, що “орендар з дня державної реєстрації угоди про внесення змін до договору оренди використовує ділянку в межах, які визначені в натурі – згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі та планом ділянки”. Однак, відповідно до цього ж плану, який був невід’ємною частиною орендної угоди, підприємству було передано в оренду ділянку загальною площею 61,7 га (тобто, фактично ця додаткова угода нічого не змінила в частині площі землі).
Зазначимо, що 12 березня 2008 року, договір оренди відповідної земельної ділянки було поновлено ще на 5 років. Підприємство “Вертикаль” добилося цього в судовому порядку, адже столична влада не поновила угоду у встановлені законом терміни.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Києва видало підприємству “Вертикаль” дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селі Троєщина між вул. Леніна та вул. Толстого 15 лютого 2007 року. Це ж підприємство було заявлено генпідрядником будівництва. Наразі цей документ відсутній у відкритому доступі, тому встановити усі вихідні параметри запланованої забудови є задачею з зірочкою. Але відомо, що роком раніше “Вертикаль” отримала висновок комплексної державної експертизи, згідно з яким на цій території планувалося будівництво 335 двоповерхових будинків (з них 186 мали бути прийняті в експлуатацію в рамках першої черги будівництва), а площа забудови мала скласти 58,3 тис. кв.м. Цікаво, що надалі, у 2017-ому проєктну документацію було скориговано, а кількість будинків збільшено до 339, із яких 191 мали бути зведені в рамках першої черги.
30 квітня 2010 року вказаний дозвіл на будівництво було “оновлено” – вочевидь, це було пов’язано з регулярними “реформами” у сфері архітектурно-будівельного контролю, адже перереєстрацію документу здійснила Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Києві. Зазначимо, що наразі у відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, скільки всього будинків вже збудовано та скільки ще планується звести.
А восени 2013 року прокуратура Деснянського району звернулася до Господарського суду Києва із позовом щодо визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди, яка була підписана 17 серпня 2004 року і якою, нагадаємо, підприємство “Вертикаль” фактично “залишило” у себе в користуванні 30 га раніше відібраної міськрадою землі (на той час ця землі оцінювалася в 113,2 млн гривень). Також правоохоронці висунули вимогу щодо визнання у цього підприємства відсутності права користування ділянкою та повернення її до комунальної власності. Такі вимоги в прокуратурі обгрунтували тим, що де-юре цей клаптик землі був переданий “Вертикалі” в оренду без прийняття Київрадою відповідного рішення.
Спочатку правоохоронці мали успіхи – вони перемогли і в першій інстанції, і в апеляційній. Однак, надалі підприємство “Вертикаль” добилося в касаційному суді того, щоб цю справу відправили на новий розгляд столичного госпсуду. Після цього прокуратура програла всі три інстанції – остаточне рішення, яким правоохоронцям було відмовлено в задоволенні їхніх вимог, було прийнято Вищим господарським судом 17 вересня 2015 року. Підставою для цього стало те, що правоохоронці не довели, що міськрада відібрала у “Вертикалі” цю землю – мовляв, “Порядок вилучення земельних ділянок відбувається на підставі та в порядку, передбаченому законодавством України”.
При цьому, під час даного судового спору стало відомо, що вищезгадана “зміна конфігурації” земельної ділянки насправді передбачала, що з південної сторони ділянка мала бути зменшена на 30 га, а з північної сторони до орендованої “Вертикаллю” землі мала бути приєднана ділянка такою ж площею 30 га. Тобто, йшлося про такий собі “розмін” землі – вочевидь, на більш вигідний для забудовника. І суди не побачили в цьому нічого протиправного – мовляв, задля цього була розроблена відповідна технічна документація.
За даними аналітичної системи Youcontrol, підприємство “Вертикаль” благодійного фонду “Дзвін надії” було зареєстроване у Києві в липні 1999 року. Його керівником зазначено Анатолія Зеленого, засновником – Благодійний фонд “Дзвін надії”, кінцевим бенефіціаром – киянина Анатолія Карпенка (також є засновником та керівником вищевказаного фонду).
Останній є досить відомим столичним бізнесменом (має інтереси, зокрема, у сферах виробництва та продажу продуктів харчування) та був депутатом Київради III, IV та VII скликань. У останній своїй каденції Анатолій Карпенко був обраний від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР” (за квотою Петра Порошенка) і був головою комісії міськради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. Також у 2014 році Карпенко невдало балотувався до Верховної Ради по виборчому округу №213 (частини Дніпровського і Дарницького районів столиці) від “Європейської солідарності”, а в 2015-ому безуспішно балотувався в депутати Київради від партії “Єдність” по виборчому округу №29 (Дніпровський район). До слова, за даними Youcontrol, де-юре Анатолій Карпенко є керівником Деснянської районної організації партії “Єдність”. Також із відкритих джерел відомо, що фонд «Дзвін надії», керівником якого є Карпенко, допомагає пенсіонерам і ветеранам війни, сім’ям учасників АТО, дітям з інвалідністю.
Зазначимо, що свого часу мешканці Троєщини були незадоволені будівництвом КМ “Деснянське” та сусіднього містечка, де, за даними медіа, планувалося зведення “VIP-житла для суддів”. Свою незгоду вони пояснювали тим, що раніше на даній території були зелені луки, які будуть знищені, через що місцевим ніде буде випасати корів. При цьому, у ситуації з “суддівськими котеджами” масла у вогонь підливав той факт, що ці будинки планувалося зводити на землі, яка свого часу відводилася чорнобильцям під дачі – останнім було відмовлено в приватизації. Крім того, медіа писали, що спорудження цього житла поставило хрест на планах держави звести на цій території опіковий центр.
Як неодноразово писала КВ, хоча Київ переважно забудовується багатоквартирними висотними будинкам, нерідко виникають скандали і щодо будівництва котеджних містечок. При цьому, столична влада не надто перечить реалізації таких проєктів, навіть якщо мова йде про відверте беззаконня.
Так, у 2021 році Нацполіція відкрила слідство за фактом зловживань при будівництві КМ “Пуща Residence” на місці колишнього дитячого табору “Електрон” на вул. Квітки Цісик, 64 (Пуща-Водиця, Оболонський район Києва). За даними правоохоронців, забудовники, реалізуючи свої плани, порушили ряд будівельних норм: не отримали погодження на проведення робіт в межах історичного ареалу, під виглядом реконструкції зводять житло в рекреаційній зоні тощо. У ході слідства охоронцям закону вже вдалося добитися проміжних результатів – у грудні 2021 року суд наклав арешт на землю та вже збудовані котеджі, після чого передав усе це майно в управління агентства АРМА, яке займається управлінням “корупційними активами”. Позиція міської влади Києва щодо даної забудови була більш ніж показовою: ні Київрада, ні чиновники КМДА, які фіксували порушення, поки що не висловили свою конструктивну позицію.
Читайте: Правоохоронці зупиняють скандальну забудову в курортній Пуща-Водиці
Також Нацполіція розслідує факти можливих порушень законодавства при будівництві КМ “InWood” у рекреаційній місцевості на вул. Лісово-Козинській у Конча-Заспі (Голосіївський район Києва). Правоохоронці з’ясували, що забудова здійснюється під виглядом реконструкції бази відпочинку, яка, вочевидь, була зведена на цій території самочинно ще в 90-х роках. Крім того, слідчі встановили, що земельна ділянка під елітним житлом взагалі не призначена для такого будівництва. Наприкінці позаминулого року на цю землю і недобудовані котеджі було накладено арешт. Що цікаво, компанію “BudCapital”, яка є девелопером цього проєкту, приписували багаторічному тепер вже ексочільнику “Київміськбуду” Ігорю Кушніру, а його син Ілля є власником ТОВ “Агро-Термін”, що виступає замовником цих робіт.
Читайте: Будівництво елітного житла в зеленій зоні: Нацполіція розслідує забудову родини Кушнірів в Конча-Заспі
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. До нього з квітня 2021-го роботу цього структурного підрозділу столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у резонансній кримінальній справі щодо фактів заволодіння столичними комунальними ділянками, відомої як “операція “Чисте місто”.
Читайте: Злочинна “Торгівля”: НАБУ і САП оприлюднили нові деталі резонансної справи щодо заволодіння столичною землею
Департаментом з питань ДАБК при КМДА з 13 січня 2020 року керує Оксана Попович. Діяльність цього департаменту наразі контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп.
Читайте: Житло на приаеродромній території: чому у Державіаслужби не виходить домогтися демонтажу “клубного будинку” на Караваєвих Дачах
