Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Користувачі Google Maps натрапили на загадкове обличчя в Чилі: припускають, що це база прибульців

Користувачі Google Maps натрапили на загадкове обличчя в Чилі: припускають, що це база прибульців
ТСН • 10 переглядів • 1 хв читання

Оличча на горі в Чилі / © dailymail.co.uk

Користувачі Google Maps протягом багатьох років знаходили безліч дивних і загадкових об’єктів — від нібито похованих НЛО у Сахарі до загадкових дверей в Антарктиді. Але останнє відкриття, без сумніву, одне з найдивніших.

Про це пише видання Daily Mail.

Увагу допитливих користувачів привернуло обличчя, яке з’явилося на вершині гори в Чилі. Об’єкт розташований на віддаленому острові на півдні країни. Деякі навіть припустили, що це може бути «база прибульців».

Шукач НЛО Скотт С. Варінг, який помітив це обличчя, запитав у відео на YouTube: «Це інопланетяни?». «Найстаріші прибульці у нашому Всесвіті могли бути сприйняті як ангели чи демони з надзвичайними силами… або навіть як боги», — додав він.

Однак не всі поділяють такі сенсаційні припущення. Вчені вважають, що існує набагато простіше пояснення цієї дивної ілюзії.

Скотт Варінг виявив це обличчя за координатами 55°32'35» S, 69°15'56» W, досліджуючи карти Google Maps. Він опублікував відео з відкриттям на YouTube, і багато захоплених шукачів інопланетного життя швидко почали коментувати.

«Я знайшов подібне в Антарктиді, і спочатку не міг зрозуміти, що це. Спершу думав, що це цифрова помилка чи випадковий збій програми. Але тепер я починаю думати, що ви маєте рацію, і це можуть бути стародавні гліфи Наска. Чудова знахідка, друже», — написав один із користувачів.

Інший додав: «Це, безперечно, найважливіша знахідка на сьогодні! Браво!»

Ще один користувач подякував: «Ви найкращий. Дуже дякую за ваші зусилля.»

Причина, чому геологічні структури часто плутають із обличчями чи черепами, досить проста.

Коли мозок стикається зі складною структурою з різноманітними візерунками, він перетворює цей хаотичний і динамічний потік інформації на впізнавані образи.

Мозок зазвичай справляється з цим завданням добре, але іноді схильність до певних помилок спотворює сприйняття.

Д-р Робін Крамер, експерт з розпізнавання облич з Університету Лінкольна, пояснює: «Наша система розпізнавання облич розвивалася так, щоб бути максимально чутливою. Краще іноді помилково побачити обличчя там, де його немає, ніж пропустити справжнє».

Цей феномен називається парейдолія — психологічною схильністю бачити значущі образи у неживих предметах.

«Парейдолія облич допомагає пояснити, чому ми можемо бачити обличчя у геологічних формаціях або практично у будь-чому іншому», — додає д-р Крамер.

Вчені припускають, що така чутливість до облич допомогла нашим предкам швидко знаходити друзів та помічати ворогів. Для мисливців і збирачів було безпечніше помилково прийняти кущ за тварину сусіда, ніж пропустити того, хто підкрадається.

Професор Кевін Брукс, психолог з Університету Маккуорі, також підкреслює: «Ми, як правило, вважаємо все, що хоч трохи схоже на обличчя, за обличчя, доки не доведено протилежне — це більш безпечна стратегія».

Деякі люди більш чутливі до облич, тому можуть частіше зазнавати ефекту парейдолії.

Д-р Сьюзан Уордл із Національного інституту здоров’я США пояснює, що парейдолія зазвичай не є симптомом психологічних чи неврологічних розладів. Однак її посилене проявлення може свідчити про схильність до віри в паранормальні явища.

Фінське дослідження 2012 року показало, що люди з релігійними чи паранормальними переконаннями частіше бачать обличчя у випадкових зображеннях. Це допомагає зрозуміти, чому шукачі прибульців часто знаходять обличчя чи візерунки у геологічних формаціях.

Д-р Уордл підсумовує: «Більшість людей, які бачать обличчя у речах, розуміють, що це не справжні обличчя. Проблеми виникають тоді, коли люди надають візуальним образам зайвого сенсу або не можуть відрізнити ілюзію від реального сприйняття».

Парейдолія — це психологічна реакція на бачення облич і інших знайомих предметів у випадкових зображеннях. Це різновид апофенії — схильності знаходити закономірності в хаотичних даних.

Подібні випадки часто траплялись, коли люди вважали, що бачать релігійні образи у несподіваних місцях. Одним із найвідоміших прикладів є «обличчя на Марсі», виявлене одним із апаратів Viking у 1976 році. Згодом це виявилось просто випадковим співпадінням зміщених піщаних дюн.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що New York Post припускає, що у листопаді цього року інопланетяни можуть атакувати Землю. За їх словами загадковий міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, який нещодавно увійшов у Сонячну систему, може бути ворожим інопланетним космічним кораблем.

10