«Я вже казав це багато разів. Але давайте скажу знову. Бо я звичайний солдат, а не політик. Можу собі дозволити будь-яку дурість, яка не виходить за межі статуту. Так от. Війна — це жахливо. Кожне життя — безцінне. Я це знаю, бо ми боремось за кожне життя. І нічого святішого немає, — написав після масованого ракетно-дронового удару росіян по Києву Петро Шуклінов. — Але коли я читаю (після кожного обстрілу російських терористів), що ми «ось-ось» ЧЕРЕЗ ЦЕ зникнемо і загинемо — це відірвано від реальності від слова абсолютно. Тобто я розумію складний психологічний стан. Він в мене такий самий.
Але БЕЗ ВІЙНИ в Україні щодня помирає близько 1500 людей. Вдумайтесь. 1500 людей сьогодні — жили, а завтра — вже ні. В сотнях міст. Хвороби серця, легень, старість, побутові конфлікти, ДТП і так далі. Десятки причин. Щодня мінус 1500. І ми не кажемо: ну, все, завтра — кінець. Ми ВЗАГАЛІ не в курсі про ці життя, які втрачаємо. Про це (переважно) навіть в новинах не пишуть.
Але достатньо росіянам нанести один ракетний удар — все, завтра кінець. Так, це жахливо. Так, це війна. Так, на фронті ще страшніше. Але вибору немає. Маємо йти далі. І коли рука тягнеться написати щось апокаліптичне — порахуйте, скільки людей на вас підписані і до якого стану ви їх доводите своїми постами.
Ми все відбудуємо. Ми не забудемо втрачені душі. Ми зробимо все, щоб наступне покоління знало правду і було готове битись з ворогом завжди. І демографічно треба буде багато працювати.
Але ще ніхто не вигравав війни у стані відчаю. Саме тому вас туди заводять. Ми виграємо війну, коли усвідомимо факти:
Єдина відповідь на терористичні удари росії — ще більша підтримка ЗСУ. Наша відповідь має бути у 100 разів сильнішою. І вона має наближати перемогу.
Тримайте голову в холоді. Розумійте причини і наслідки. Управляйте своїм гнівом. Тренуйте тіло. Тренуйте мозок. Тренуйте мораль. Вдосконалюйтесь. Розвивайте бізнес. Сплачуйте податки. Донатьте. Робіть все від вас залежне. І ніколи, ніколи, ніколи не падайте духом.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
