Світ охопила епоха енергетичних війн. Що робити?
"Світло згасає по всій Європі, і ми не побачимо, як воно знову запалає за нашого життя". Це сказав у 1914 році міністр закордонних справ Великої Британії Едвард Грей, коли Британія оголосила війну Німеччині. Ця фраза стала символом краху європейського миру та вступу цивілізованого світу в еру масштабного конфлікту.
Через сто років ці слова набули нового змісту, оскільки світло згасає по всій Європі в буквальному сенсі. 28 квітня стало шоковим днем для мешканців Піренейського півострова і влади Іспанії та Португалії. Там зупинилися поїзди метро і залізниці, перервався телефонний зв'язок, вимкнулися інтернет, банкомати і світлофори, на дорогах, в аеропортах і магазинах панував суцільний хаос.
20 травня історія повторилася в менших масштабах: Іспанія зіштовхнулася з ще одним блекаутом, цього разу не працювали телефони та інтернет.
"Усі мобільні мережі в Іспанії зникли лише через чотири тижні після того, як країна постраждала від загальнонаціональних відключень. Усі провідні провайдери в Іспанії страждають від відключення", – зазначають місцеві ЗМІ. Ще через тиждень новий блекаут у Франції ледь не зірвав Канський кінофестиваль.
Для Європи це чіткий сигнал про вразливість системи, яка навіть без війни і ракетних атак виявилася крихкою. Найбільший подібний інцидент стався у 2003 році, коли проблема з високовольтною лінією електропередачі між Італією та Швейцарією призвела до відключення електроенергії на Апеннінському півострові на 12 годин, тобто на час, порівнюваний з іспанською історією.
Тоді масштабну аварію запустило падіння дерева, що замкнуло проводи ЛЕП. Це призвело до ланцюгової реакції, яку не вдалося зупинити. Проте у 2003 році життєдіяльність систем не була настільки автоматизованою: авіаквитки були паперовими, у магазинах розраховувалися переважно готівкою, а до життя в смартфонах залишалося ще кілька років. Зараз втрата зв’язку спричиняє такі наслідки, що збитки навіть однієї доби можуть обчислюватися мільярдами євро.
28 квітня іспанська енергомережа зазнала миттєвого блекауту: напруга впала з 50 Hz до 0 Hz за лічені секунди, унаслідок чого відбулося автоматичне відключення міжзональних ліній з Португалією та Францією і зупинилися близько 30 GW навантаження. Причиною аварї стали не атмосферні явища, як заявили одразу, і не хакери, а неготовність енергоінфраструктури до викликів, пов’язаних з ВДЕ.
Першопричиною інциденту став високий внесок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). У момент інциденту понад 70% генерації припадали на сонячні та вітрові установки (59% і 12% відповідно) та низька інерція мережі. Через відсутність синхронних машин при різкому падінні генерації спрацювали захисти, які відсікають лінії та генерацію, аби уникнути руйнування обладнання.
Первинний збій на підстанції в Гранаді призвів до миттєвого відключення 5 GW сонячної генерації. Далі стався ефект лавини, коли відключення ВДЕ спричинило перепад частоти і захисти локальних підстанцій "викинули" наступні 15-20 GW. Автоматичне роз’єднання з Францією та Португалією спрацювало як "остання лінія захисту", але вже після колапсу внутрішньої мережі.
Тобто хоча понад 70% електроенергії в Іспанії надходили з відновлюваних джерел, корінь проблеми був не в самих ВДЕ, а в недостатній гнучкості мережі та відсутності швидкодіючих резервів, таких як масштабні батареї та системи керування попитом. Цей інцидент підкреслює, що енергетичні системи, які швидко переходять на ВДЕ без належної інфраструктури, стають вразливими до збоїв.
Країни, що швидко переходять на ВДЕ, але не інвестують у гнучкість мережі, накопичення енергії та безпеку, стають кандидатами на роль жертв блекаутів. Слід враховувати не лише технічні ризики, а й нову реальність гібридної війни: кібератаки, дестабілізації через дрони, маніпуляції з цифровою телеметрією.
Без інвестицій у синхронну інерцію, накопичувачі енергії та розширення крос-системних ліній Іспанія ризикує повторити чотирихвилинну "чорну" мить у будь-який безвітряний сонячний день. Основні ризики повторення спричинені передусім дефіцитом інерції та недостатньою накопичувальною інфраструктурою.
Відсутність масштабних акумуляторів не дозволяє миттєво заповнити провали в генерації. У випадку з Іспанією це ще й обмежена міжзональна інтеграція, адже поточний рівень перетину з Францією (≤3%) далекий від євросоюзівської мети (15% до 2030 року), через що Піренейський півострів функціонує майже в ізоляції.
Світ стоїть перед викликом забезпечення енергетичної безпеки в умовах переходу на ВДЕ. Блекаути 2025 року стали тривожним сигналом: енергосистеми вразливі.
Україна, пройшовши через серйозні випробування, змогла зберегти баланс системи в умовах боїв завдяки гнучкості, оперативності, децентралізації та міжнародній координації і накопичила унікальний досвід, який може стати цінним для інших країн. Спільні зусилля, обмін знаннями та інвестиції в інфраструктуру – ключ до побудови стійких енергетичних систем майбутнього.
Після масових атак на енергосистему у 2022-2024 роках Україна впровадила низку заходів для підвищення стійкості.
• Децентралізація генерації: розвиток локальних джерел енергії (сонячні та вітрові електростанції, когенераційні установки).
• Інтеграція з євросоюзівською мережею ENTSO-E: це дозволило Україні отримувати аварійну допомогу та експортувати надлишкову енергію.
• Впровадження систем накопичення енергії: встановлення батарей для балансування навантажень та забезпечення резервного живлення.
• Розвиток "розумних мереж" (smart grids): використання цифрових технологій для моніторингу та управління енергоспоживанням.
Ці заходи дозволили зберегти функціонування енергосистеми в умовах загроз.
Зараз, коли світові лідери намагаються побудувати нову безпекову архітектуру світу, слід почати роботу навколо глобальної стратегії енергетичної безпеки.
Ключовими її елементами мають стати інвестиції в інфраструктуру задля оновлення мереж, впровадження систем накопичення енергії, модернізація обладнання, розвиток гнучкості мережі – використання технологій для швидкого реагування на зміни в генерації та споживанні, міжнародна координація – обмін досвідом і технологіями між країнами для підвищення стійкості енергосистем.
