У столиці питання доступності інфраструктури для всіх мешканців є одним із пріоритетів міської політики. У кожному районі впроваджуються безбар’єрні маршрути, державні установи, лікарні та школи поступово адаптуються до потреб маломобільних груп населення.
Втім, у житловому секторі досі виникають ситуації, коли люди не можуть самостійно потрапити до власного дому через відсутність базових пристосувань — зокрема пандусів.
Один із таких випадків стався у Святошинському районі Києва. Через недоступний вхід до під’їзду військовий Ярослав, який пересувається на кріслі колісному після поранення, не може самостійно дістатися до своєї квартири. Про ситуацію розповіла депутатка Київради від фракції «УДАР» Олеся Зубрицька. Разом з Уповноваженою Київради з прав осіб з інвалідністю Лесею Петрівською вони відвідали родину військового.
«Його дружина з дитиною зараз у лікарні, а сам Ярослав може дістатися до ліфта лише навколішки. Немає кому допомогти йому з перенесенням крісла колісного — фактично він „живе в полоні“», — зазначає Олеся Зубрицька.
За її словами, встановлені у під’їзді рейки не сумісні з типом крісла, яке важить близько 35 кг. Його щоденне транспортування надзвичайно складне навіть для здорової людини, не кажучи про членів родини.
У Києві діє Комплексна цільова програма підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури на 2021–2025 роки (рішення КМР від 27.05.2021 № 1241/1282), яка передбачає облаштування житлових будинків пандусами за кошти міського бюджету. Минулого року на цю програму було спрямовано 200 млн грн. Упродовж 2024 року у багатоквартирних будинках столиці облаштовано 371 пандус.
Проте такі роботи є капітальними, а отже — тривалими. Крім того, у будинках старої забудови часто немає технічної можливості встановити нормативні пандуси, якими можна скористатися без сторонньої допомоги.
«Маємо напрацьовувати механізми облаштування „розумних пристосувань“ — як тимчасових рішень до моменту зведення повноцінних пандусів, так і як альтернатив у тих випадках, де пандус технічно неможливо встановити», — зазначає Олеся Зубрицька. — «У ситуаціях, подібних до цієї, доцільно використовувати кошти резервного фонду міського бюджету».
Проблема також у тому, що управляючі компанії не завжди мають достатні обігові кошти для встановлення таких рішень, а для використання коштів мешканців потрібна згода всього будинку.
Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська додає: «Минулого року ми зафіксували системні помилки під час облаштування пандусів і провели нараду з районними адміністраціями, щоб це виправити. Бували конфлікти з мешканцями — дехто не хотів „віддавати“ зелені зони під пандуси. Але з людьми вдається домовлятися. Проблема — у технічних обмеженнях: є будинки, де не можна встановити ані пандус, ані підйомник. І це спонукає шукати альтернативи».
Наразі Уповноважена збирає зведену інформацію про об’єкти, де в 2025 році заплановане встановлення пандусів.
Водночас вона наголошує: у випадках, коли військові повертаються з фронту й не можуть потрапити до власного житла, система має бути здатна реагувати негайно — через тимчасові підйомники, мобільні платформи й адресне фінансування з резервного фонду. Бо коли йдеться про щоденне пересування, навіть одна доба очікування може бути надто довгою.
До слова У столиці запрацювала Мапа доступності об’єктів міста, яка доступна в застосунку Київ Цифровий. Вона створена за дорученням Київського міського голови та рішенням Київради.
«Київ затвердив План заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору».
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
