Порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва у першому півріччі 2025 року покращилася. Так, у січні-червні 2025-го до бюджету надійшло 56,4 млрд гривень податків та зборів, що на 16,6% більше минулорічного показника. У свою чергу, видаткова частина склала 39,5 млрд гривень, що на 9,5 млрд гривень більше першого півріччя 2024-го. Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти (15,8 млрд гривень, із яких 1,2 млрд гривень гривень було освоєно на організації гурткової роботи і позашкільної творчості). Друге місце посіли видатки на транспорт і дорожнє господарство – 6 млрд гривень, з яких аж 3,5 млрд гривень пішли на покриття т.зв. “збитків” “Київпастранса” та “Київського метрополітену” через “занадто низькі тарифи на проїзд”. При цьому, лише 1,4 млрд гривень було витрачено на ЖКГ і лише 815,1 млн гривень – на будівництво та реконструкцією важливих міських об’єктів. А ось на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА за півроку витратила 2,1 млрд гривень. Це 5,5% від всіх видатків, що на 527 млн більше, ніж у 2024-му.
Про це КВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва на 2025 рік та Програми економічного і соціального розвитку (ПЕСР) на 2024-2026 роки протягом першого півріччя поточного року.
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У звітах розписано, яким чином чиновники використовували бюджетні ресурси у січні-червні 2025 року, які напрямки життєдіяльності столиці були для влади пріоритетними тощо.
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, у січні-червні 2025 року до міської скарбниці надійшло 56,4 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 1,8% менше, ніж планувала отримати на цей період столична влада, і на 16,6% (на 8 млрд гривень) більше, ніж надійшло до бюджету протягом аналогічного періоду 2024 року.
Базовим джерелом наповнення міської скарбниці, як і в минулі роки, є податок на доходи фізичних осіб – 21,9 млрд гривень, що на 3,9% (близько 889 млн гривень) менше, ніж планувалося, але на 19,5% (майже на 3,6 млрд) більше, ніж надійшло до бюджету протягом січня-червня 2024-го. Другим за обсягом є податок на прибуток – 12,8 млрд гривень (на 2,6% більше, ніж планувалося).
Далі за обсягами надходжень йдуть місцеві податки і збори (12,1 млрд гривень, що на 4,6% більше запланованих показників), до яких входять єдиний податок (7,8 млрд гривень) орендна плата і земельний податок (3,1 млрд), податки на нерухоме майно (1,1 млрд) тощо. Серед іншого, 2,4 млрд гривень до міської скарбниці було сплачено в якості акцизного податку.
Видаткова частина бюджету в першому півріччі 2025-го склала 39,5 млрд гривень, що на 9,5 млрд гривень більше, ніж було витрачено протягом аналогічного періоду минулого року. Зважаючи на те, що протягом усього 2025 року керівництво Києва планує освоїти 110,2 млрд гривень, рівень виконання планових показників склав близько 35,9%.
Структура видатків (тут і далі – діаграми Департаменту фінансів КМДА)
Найбільше видатків у звітному періоді, як і в минулі роки, було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 15,8 млрд гривень або 40% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – на 2,8 млрд гривень більше, ніж було витрачено по даному напрямку в першому півріччі 2024-го. Левову частину вказаного фінансування – понад 11,4 млрд гривень – столична влада витратила на “забезпечення охоплення загальною середньою освітою 284,9 тис. дітей” та “здобуття дошкільної освіти 71 тис. дітей”. Серед іншого, 1,2 млрд гривень гривень було освоєно на організації гурткової роботи та різній “позашкільній творчість”.
Друге місце традиційно займають витрати на транспорт і дорожнє господарство – 6 млрд гривень (15,4% від усіх видатків). Цей напрям знову продемонстрував найбільше зростання у “грошовому еквіваленті” – для порівняння, у січні-червні 2024 року на такі видатки було спрямовано на 3,3 млрд гривень менше. Тобто зростання склало 120%.
При цьому, більше половини цьогорічних витрат по даному напрямку – понад 3,5 млрд гривень – склали видатки на регулювання цін на послуги громадського транспорту. Йдеться про покриття тих збитків, які фіксуються для КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” через начебто “низькі тарифи на перевезення”. Ще 841,1 млн гривень столична влада освоїла на виконанні робіт з поточного утримання об’єктів інфраструктури дорожнього господарства, зокрема – на поточні ремонти вулично-дорожньої мережі. Серед іншого, 239,7 млн гривень було витрачено на утримання та експлуатацію мережі зовнішнього освітлення.
Третю позицію у структурі бюджетних видатків Києва традиційно займають витрати на соціальний захист та соціальне забезпечення – 4,1 млрд гривень (10,4% від загального обсягу видатків). Більшу частину цих коштів – 1,4 млрд гривень – міська влада направила на “підтримку різних категорій соціально вразливих громадян”: матеріальна допомога малозабезпеченим громадянам, дітям-сиротам тощо.
Крім того, 744,7 млн гривень було витрачено на виплату різних видів матеріальної допомоги військовослужбовцям, 404,9 млн – на матеріальну допомогу мобілізованим киянам та добровольцям (представникам добровольчих формувань територіальної громади (ДФТГ)) тощо.
Зазначимо також, що 2,1 млрд гривень або 5,5% від загальної суми видатків було спрямовано на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує свою діяльність. Це – на 527 млн гривень більше, ніж було протягом перших шести місяців минулого року. Найбільше коштів – 1,6 млрд гривень – було направлено на виплату зарплат працівникам Київради (253 працівника станом на 1 липня 2025-го), КМДА (2,1 тис. працівників) та районних в місті державних адміністрацій (РДА, понад 3 тис. працівників).
Що стосується інших витрат, то 257,3 млн гривень було направлено на реалізацію програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців (т.зв. “депутатські фонди”. – КВ), 85,6 млн – на утримання громадських приймалень депутатів міськради, 35,5 млн гривень – на діяльність КП “Автотранспортне підприємство КМДА” (займається перевезеннями чиновників, у тому числі – автомобілями представницького класу. – КВ) тощо. При цьому, можна припустити, що частина цих витрат була включена до витрат по зарплатам – про це свідчать загальні цифри по даному напряму видатків бюджету.
Також столична влада у першому півріччі 2023 року витратила на сферу охорони здоров’я 2,3 млрд гривень (5,9% від загального обсягу видатків), на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – 1,4 млрд (3,6%), на культуру і мистецтво – 931,8 млн (2,4%), на фізичну культуру і спорт – 663,2 млн (1,7%) тощо.
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024-2026 роки, протягом січня-червня 2025-го столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 2,8 млрд гривень, із яких 2,6 млрд гривень було освоєно (йдеться про те, що не усі виділені з бюджету кошти за звітний період вже були витрачені. – КВ). Йдеться про 2 млрд гривень на капітальні ремонти і 815,1 млн гривень – на капітальні вкладення.
Загальний кошторис усіх цих інфраструктурних проєктів на поточний рік, на момент складання відповідного звіту, дорівнював 23,2 млрд гривень, а тому показник освоєння бюджетних коштів за півріччя – 12,2%.
Найбільше коштів – 1 млрд гривень – керівництво освоїло по напрямку “транспорт, транспортна інфраструктура, дорожнє господарство”. Лідером за витратами стало будівництво метро на Виноградар – 100,7 млн гривень. Жоден інший значний інфраструктурний проєкт по цьому напряму в першому півріччі 2025 року не фінансувався. 893,4 млн гривень було освоєно На різних капітальних ремонтах.
Другу позицію посів напрям “Освіта”, на якому було освоєно 859,7 млн гривень (515,3 млн – капітальні вкладення, 344,3 млн – капітальні ремонти). Значну частину цих видатків було спрямовано на будівництво захисних споруд у столичних навчальних закладах (замовниками цих робіт виступали структури, підпорядковані столичним РДА), а також на різні ремонтні роботи в школах і дитсадках.
Третім за обсягами освоєних бюджетних ресурсів став “багатостраждальний” напрямок ЖКГ – 721,9 млн гривень, із яких 565,5 млн гривень було освоєно на капремонтах. Серед найдорожчих проєктів, на які витрачалися кошти протягом січня-червня – реконструкція та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів у селі Підгірці (освоєно 52,3 млн гривень), рекультивація ділянки №1 на цьому ж полігоні (15,5 млн), реконструкція постраждалого від обстрілу житлового будинку на бульв. Кольцова, 24-А (41,6 млн), реконструкція ділянок теплової мережі ТЕЦ-5 на вул. Діловій (17,9 млн), будiвництво комплексу iнженерно-технiчних протизсувних споруд на вул. Нововокзальнiй, 21 (11,5 млн), реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації (7,5 млн) тощо.
Також серед лідерів за обсягами освоєння коштів бюджету – напрямок “Охорона здоров’я”, на який було витрачено 186,3 млн гривень. Більшу частину цих коштів -180,7 млн – було освоєно на здійсненні капітальних ремонтів у різних столичних лікарнях та інших закладах даної галузі.
Що стосується інших напрямків, то на реалізацію інфраструктурних проєктів по ним витрачалося набагато менше бюджетних ресурсів. Зокрема, 36,4 млн гривень столична влада освоїла по напрямку “Соціальний захист та соціальне забезпечення”, 5,4 млн – “Фізична культура і спорт”, 2,1 млн – “Культура і мистецтво” тощо.
Вже традиційно у звіті про виконання ПЕСР, підготовленому Департаментом економіки та інвестицій КМДА, подано дані щодо реалізації стратегічних і оперативних цілей Програми — комплексів заходів, спрямованих на розвиток столиці. Водночас у документі відсутня інформація про відсоток виконання цих цілей. З аналізу ж змісту звіту випливає, що виконаними вони вважаються у випадках, коли міська влада здійснила хоча б мінімальні дії, тоді як невиконаними визначаються ті, за якими не відбувалося жодних заходів.
Таким чином, у першому півріччі 2025-го міська влада зовсім не виконувала заходи щодо розробки та затвердження «Плану сталої міської мобільності»; щодо забезпечення житлом на умовах оренди громадян, які потребують поліпшення житлових умов; щодо створення міського маневреного житлового фонду для тимчасового проживання мешканців аварійних будинків або будинків, що перебувають на капітальному ремонті або реконструкціїї; щодо розробки проєктів землеустрою зі встановлення водоохоронної зони і прибережної захисної смуги; щодо забезпечення шкільних вчителів засобами навчання, зокрема технічними; щодо створення лівобережного загону Київської служби порятунку (КАРС); щодо впровадження сервісів онлайн оцінювання діяльності КМДА та вдосконалення системи моніторингу використання бюджетних коштів; щодо технічної інвентаризації підземних станцій метрополітену як споруд подвійного призначення, які вводяться в експлуатацію, тощо.
Майже в усіх випадках причиною стала відсутність відповідних бюджетних асигнувань, у т.ч. через війну в Україні – у міській скарбниці на такі заходи взагалі не передбачалися кошти, бо є більш пріоритетні напрями видатків.
А ось із “виконаними” заходами ситуація цікавіша. Наприклад, в рамках заходу “Упровадження сучасних екологічних технологій на підприємствах Києва” Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА надавав суб’єктам господарювання пропозиції щодо альтернатив їхньої планованої діяльності, але яким був результат (яка кількість таких звернень, скільки підприємств дослухалися до чиновників, які “альтернативи” були впроваджені тощо), у звіті не уточнюється.
У свою чергу в рамках заходу щодо “Збільшення площі зелених зон загального користування та озеленених територій” та “Розвитку” мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду” міська влада підготувала 3 проекти рішень щодо оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду орієнтовною площею понад 1,5 га, а комісія Київради з питань екологічної політики підтримала 5 ініціатив щодо створення об’єктів благоустрою зеленого господарства орієнтовною площею 2,36 га. Тобто, по факту жодної “нової офіційної зеленої зони” у першому півріччі 2025-го в столиці створено не було.
Схожа ситуація була і з заходом “Запровадження електронної системи місцевих ініціати” – за даними міськї влади, у І кварталі 2025 року тривала підготовка проєкту рішення Київради про створення та впровадження відповідної системи, який досі не було затверджено.
Цікаво було “виконано” і захід щодо “Підтримки розвитку зон стрімкого зростання (зокрема шляхом створення індустріальних парків) та розробки концепції індустріального парку на вул. Полярна, 20. Так, за даними КМДА, у січні-червні 2025 року “опрацьовувалося питання розміщення індустріального парку на території Києва”, але будь-які деталі стосовно цього чиновники у своєму звіті не уточнили.
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2025 рік було затверджено рішенням міськради №426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 90,2 млрд гривень, а видаткова – 89,5 млрд гривень. Найбільше коштів 32,3 млрд гривень або понад 36% усього бюджету – міська влада тоді вирішила направити на галузь освіти. Далі йдуть сфери транспорту (18,6 млрд), соціального захисту (9,9 млрд) та житлово-комунального господарства (7 млрд). При цьому, на підтримку сил оборони і безпеки у початковій версії бюджету було передбачено лише 574 млн гривень, що деякі депутати міськради назвали ганьбою.
Того ж дня Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік. Тоді було вирішено витратити на реалізацію інфраструктурних проєктів 14 млрд гривень, із яких 4 млрд мають – на капітальні вкладення (реконструкція та будівництво різних об’єктів) і 10 млрд – на капітальні ремонти.
Найбільше фінансових ресурсів було вирішено спрямувати на галузь транспорту – 4,9 млрд гривень. Із них 3,1 млрд мали піти на будівництво, капітальні ремонти і реконструкцію шляхової мережі та об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури (у т.ч. 400 млн на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу), 1,3 млрд – на будівництво, реконструкцію та ремонти об’єктів метрополітену (у т.ч. понад 757 млн на будівництво метро на Виноградар) тощо. Друге місце за прогнозованими видатками посіла сфера ЖК (близько 4,8 млрд), далі йдуть освіта (близько 2,6 млрд) і охорона здоров’я (935 млн).
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Вже 30 січня 2025-го Київрада внесла перші зміни до цьогорічного бюджету і ПЕСР. Тоді дохідну частину міської скарбниці зменшили до 88,8 млрд гривень, а видаткову збільшили до 100,7 млрд гривень (у т.ч. за рахунок вільних залишків минулого року). Найбільше додаткових коштів – близько 5 млрд гривень – столична влада вирішила направити на підтримку армії та військовослужбовців, у т.ч. на реалізацію програми “Захисник Києва” та “військову” субвенцію до державного бюджету. Крім того, ще 1,5 млрд гривень було передбачено на будівництво захисних споруд у київських школах – при цьому, спочатку ця цифра дорівнювала 3 млрд, але в процесі підготовки відповідних проєктів рішення до ухвалення її було зменшено. Останній факт обурив окремих депутатів Київради, які вважають, що на захисних спорудах під час війни економити не можна.
Читайте: Допомога армії та захисні споруди: Київрада відкоригувала бюджет-2025 і Програму соцекономрозвитку
А 10 червня 2025-го столична влада погодила другі та останні станом на сьогодні коригування головних фінансових документів столиці. Згідно з ними, дохідну частину бюджету збільшили до 95,8 млрд гривень, а видаткові – до 110,3 млрд гривень. Все це було зроблено завдяки збільшенню надходжень до бюджету протягом січня-квітня і перерозподілу минулорічних вільних залишків. Найбільше додаткових коштів вирішили направити на галузь дорожньо-транспортної інфраструктури. Так, по 1 млрд гривень міська влада виділила на компенсацію комунальним перевізникам “різниці в тарифах” і на будівництво метро на Виноградар. Крім того, додаткові 498,8 млн гривень було вирішено направити на виконання програми “Захисник Києва”, 374,2 млн – на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам, 230 млн – на будівництво мереж інженерного захисту для КП “Київтеплоенерго” тощо.
Читайте: Більше коштів на “оборонку” і будівництво метро на Виноградар: Київрада внесла зміни до бюджету-2025 і ПЕСР
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, який найближчим часом може бути звільнений через святкування свого дня народження у робочий час і у День жалоби.
Читайте: Чи дійде до звільнення: Київрада вирішила покарати першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника
