Колишній голкіпер "Кривбасу" Андрій Кліщук розповів про життя та футбол у Кривому Розі під час війни.
– Ти жив і грав у Кривому Розі – місті, яке часто під обстрілами. Як це впливало на щоденну рутину футболіста? Як змінювалась підготовка, коли повітряна тривога – не виняток, а звичка?
– Жити й грати в Кривому Розі було непросто. Постійні тривоги, обстріли – особливо в перший сезон. Було страшно привозити сім’ю, іноді прильоти траплялись навіть під час тренувань. Але всі, хто залишався, розуміли, в яких умовах ми працюємо – і працювали без скарг. Бо розуміли: нашим ЗСУ в рази важче.
– У якийсь момент з команди почали йти гравці через безпекову ситуацію. Як це переживала роздягальня? Чи був страх?
– Найважче було легіонерам – вони часто питали про ситуацію, не мали повного розуміння, що відбувається. Ми більше орієнтувалися в новинах. Але переїхати в безпечніше місто можливості не було, тому адаптувались до умов.
– Що тримало тебе в команді, коли було найважче? Віра в клуб? Місія? Люди?
– Мене тримало бажання грати. Я справді хотів виступати за "Кривбас". Найважчий момент – приліт по дитячому майданчику неподалік бази. Це зачепило всіх.
