Столична міськрада виграла перший раунд судового спору щодо оскарження Схеми планування території Київщини. Юристи муніципалітету столиці змогли довести, що Київоблрада, затверджуючи цей документ у 2021 році, незаконно включила до території громади області низку земель, якими насправді володіє громада Києва (попередньо йдеться про території загальною площею близько 1,8 тис. га). У Київраді зазначали, що в облраді явно намагалися “захопити” частину столиці й розпоряджатися її земельними ділянками. У обласній раді зауважували, що вказаною Схемою зовсім не намагалися змінити межі Києва, а лише піклувалися про раціональну планувальну організацію регіону. З останнім у суді погодилися, але зазначили, що так все одно не можна. Очевидно, що всіх цих проблем не було б, якби міська влада спромоглася офіційно затвердити межі столиці.
Як стало відомо КВ, нещодавно Київрада виграла перший раунд судового спору щодо визнання протиправним і нечинним рішення Київоблради №114-05-VIII від 09 вересня 2021 року “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
Так, 16 червня 2025 року Запорізький окружний адмінсуд задовольнив відповідні вимоги столичного муніципалітету по справі №640/35688/21. Раніше цей спір розглядав Окружний адмінсуд Києва (ОАСК), який був ліквідований у грудні 2022 року, після чого позов було передано до Запоріжжя за автоматичним розподілом. При цьому, станом на сьогодні відсутня інформація про подання Київрадою апеляційної скарги на програшне для себе рішення суду.
В обґрунтування своїх вимог у столичній міськраді зазначають, що зі спірного рішення Київоблради, яким було затверджено Схему планування території Київської області, вбачається розширення меж Коцюбинської, Ірпінської, Бучанської, Гатненської, Вишгородської та інших територіальних громад за рахунок території Києва. У міськраді звернули увагу, що у порівнянні з існуючими межами території столиці, а також із визначеними межами територіальних громад Київської області, які були затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів №715-р від 12 червня 2020 року, можна зробити висновок про незаконне включення значного масиву земель, які належать територіальній громаді Києва, до території Київської області. Таким чином, як зазначають у Київраді, при розробці схеми планування області не було враховано інтереси суміжної територіальної громади – тобто столичної громади.
При цьому, юристи столичного муніципалітету підкреслили, що Київоблрада не зверталась до Київради або Київської міськдержадміністрації (КМДА) щодо врахування інтересів територіальної громади Києва та отримання пропозицій, уточнень та погодження схеми планування області, хоча таке планування і відбувається за рахунок земель територіальної громади столиці.
“Враховуючи це, вбачається порушення процедури погодження та затвердження містобудівної документації, що призвело до прийняття протиправного рішення Київоблрадою та затвердження схеми планування Київської області. Зазначене свідчить про перевищення владних повноважень посадовими особами Київоблради та незаконне прийняття рішення, яке розповсюджується на землі територіальної громади Києва. Таким чином дії щодо прийняття рішення Київоблради №114-05 VIII від 9 вересня 2021 року свідчать про незаконне захоплення частини території Києва – зокрема, з метою «узаконення» передачі земельних ділянок територіальної громади столиці неуповноваженими органами та всупереч законодавству України”, – зазначили у столичній міськраді.
У Київоблраді виступили проти задоволення таких позовних вимог. У цьому органі зазначили, що, відповідно до затвердженої ним Схеми планування території Київської області, межі області, межі районів та межі територіальних громад є умовними, а тому цим спірним рішенням не встановлюються та не змінюються межі столиці. При цьому, мовляв, такі умовні межі можуть бути відкориговані після встановлення, відповідно до законодавства, меж Києва, районів та територіальних громад Київської області.
Також у облраді підкреслили, що головними цілями затвердження схеми планування є “розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і території”.
Свою позицію щодо вимог Київради висловила і Коцюбинська селищна рада Бучанського району, яка була долучена до цієї справи в якості третьої особи на боці Київоблради. Це було зроблено на фоні нещодавнього судового спору між столицею і Коцюбинським стосовно тисячів гектарів лісової території, які Бучанська райрада у 2021 році році включила в межі вказаного селища-анклава, про що мова йтиме нижче.
У Коцюбинській селищній раді зазначили, що спірним рішенням Київоблради не було змінено межі Києва або інших територіальних одиниць. Разом з тим, у Коцюбинській селищній раді нагадали, що станом на сьогодні межі Києва не встановлено та не внесено до Державного земельного кадастру, а відповідного проєкту землеустрою щодо встановлення меж столиці немає. При цьому, в селищній раді підкреслили, що територія, стосовно якої було прийняте оскаржуване рішення Київоблради, “завжди обліковувалася та історично склалася як територія Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області”, а територіальні претензії Київради стосовно цих земель, мовляв, не мають під собою ані законодавчого, ані документального підґрунтя. Йдеться, нагадаємо, про окремі території Біличанського лісу.
Врешті-решт, як зазначалося вище, Запорізький окружний адмінсуд повністю задовольнив вимоги Київради. Так, суддя Олена Конишева погодилася із доводами Київоблради стосовно того, що схема планування території Київщини не визначає та не змінює меж жодної адміністративно-територіальної одиниці, у т.ч. столиці, а також не є тим документом, на підставі якого здійснюється встановлення або зміна меж адміністративно-територіальних одиниць. Разом з тим, судом було встановлено, що картографічні матеріали схеми планування території Київської області, які були затверджені спірним рішенням, включають території Києва, а тому, на переконання служительниці Феміди, облрада мала погодити цей документ зі столичною міськрадою як суміжною територіальною громадою.
“Суд вважає за необхідним пояснити, що словосполучення «включає території» не означає встановлення нової межі адміністративно-територіальної одиниці. Це означає, що, затверджуючи Схему планування території Київської області з картографічними матеріалами, відповідач у подальшому планує принципові рішення розвитку, планування, забудови, використання не лише своїх територій, а і тих які належать територіальній громаді Києва. Тобто відповідач виходить за межі встановленої законом компетенції щодо забезпечення розроблення та затвердження схем планування лише на своїй території”, – зазначила суддя Олена Конишева.
Скріншот рішення суду від 16 червня 2025-го
При цьому, в Запорізькому суді підкреслили, що, відповідно до Схеми планування території Київської області, площа останньої складає 28,162 тис. кв.км., а також погодилися з наявними даними стосовно того, що існуюча площа Києва становить 83,5 тис. га. Останні дані були надані суду в Головному управління Держгеокадастру в Києві та Київській області, яке у свою чергу задля таких розрахунків “систематизувало” дані, отримані Держземагентством від Департаменту земельних ресурсів КМДА, та “відомості про зареєстровані речові права, отримані в порядку інформаційної взаємодії від органів державної реєстрації прав” починаючи з 2013 року.
Разом з тим, суддя Олена Конишева зазначила, що аналізом картографічних матеріалів Схеми планування території Київської області судом було встановлено, що територіальними громадами Київської області планується використовувати “шматки” належних громаді Києва територій площею 230,15 га, 1146,2 га, 191,17 га та 264,87 га (усього – понад 1,8 тис. га).
Суперечки навколо належності деяких столичних і пристоличних територій тривають не перший рік – столична влада неоднократно висловлювала “земельні” претензії до Гостомеля, Гнідина, Козина, Гатного, Ходосівки, Княжичів та інших населених пунктів. На особливу увагу заслуговує ситуація з Коцюбинським – селищем, яке де-юре відноситься до Бучанського району Київщини, але де-факто з усіх боків оточене Києвом. У всіх цих випадках найголовнішими завжди були наступні питання: де закінчується Київ, де починається Київська область, чи можуть пристоличні села і селища претендувати на деякі належні Києву землі, а якщо не можуть, то чи не повинні вони бути включені до складу столиці. Останнє особливо актуальне саме у контексті Коцюбинського.
Читайте: Бортничи или Гнедин: Киевсовет пытается отвоевать в судах 2,7 га “потерянной” земли
Так, ще на початку 2012 року Коцюбинська селищна рада звернулася до Київради з листом стосовно погодження проєкту землеустрою щодо встановлення та зміни меж цього селища. Цим проєктом було передбачено розширення меж Коцюбинського – його площа мала б скласти аж 4065 га. Втім, столична міськрада 5 квітня 2012 року рішенням №403/7740 відмовила владі Коцюбинського у погодженні вказаного документу. У Київраді зауважили, що насправді площа Коцюбинського дорівнює 87 га, а заплановане селищною радою розширення хочуть зробити за рахунок земель лісогосподарського призначення, які входять в межі Києва. Мова йшла про землі, закріплені на праві постійного землекористування за КП “Святошинське лісопаркове господарство”.
У Коцюбинській селищній раді не погодилися з такою відмовою – того ж року подали позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) про скасування вказаного рішення Київради. Проте, виграти у цьому спорі селищній раді не вдалося – 29 травня 2014 року Вищий адмінсуд України повністю відмовив владі Коцюбинського у задоволенні її вимог. Служителі Феміди тоді зазначили, що законодавчі норми України, які регламентують земельні правовідносини, не “передбачають обов’язку суміжного землекористувача (Київради. – КВ) погоджуватися із запропонованим іншим землекористувачем проєктом землеустрою, який передбачає зміни меж земельної ділянки”. Тобто, фактично мова йшла про те, що столична міськрада зовсім не зобов’язана погоджувати такі документи.
Після цього суперечки стосовно встановлення меж Коцюбинського на деякий час заспокоїлися. Протягом наступних декількох років на різних рівнях все частіше почали лунати меседжі про необхідність входження цього селища до складу Києва. Столична влада таку ініціативу підтримала. У вересні 2018 року за поданням тодішнього секретаря Київради Володимира Прокопіва (зараз – депутат Київради від “Євросолідарності” та заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень) депутати проголосували за звернення до Верховної Ради щодо приєднання Коцюбинського до Києва. Але надалі це питання так і не зрушило з мертвої точки. У січні 2020 року меру Києва Віталію Кличку навіть довелося знову звернутися з цього питання до ВР, а також до Кабміну – теж без вагомих результатів.
Читайте: Кличко призвал Раду присоединить Коцюбинское к Киеву
31 серпня 2021 року Коцюбинська селищна рада рішенням №162-11-ІХ погодила проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища. Надалі, 20 жовтня 2021 року, Бучанська райрада рішенням №180-11-VIII остаточно затвердила такий проєкт землеустрою. Згідно зі вказаним рішенням, влада Бучанського району, зокрема, офіційно визначила, що площа вищезгаданого селища дорівнює 2,9 тис. га. На ухвалення такого рішення фактично відразу відреагували у Київраді – її керівництво та низка депутатів виступили проти того, щоб “це Коцюбинське мало такі розміри”. У зв’язку з цим муніципалітет Києва подав позов щодо визнання протиправним і нечинним вищевказаного рішення.
У відповідному позові столична влада офіційно заявила про те, що площа Коцюбинського дорівнює 87 га (така площа була зафіксована у декількох рішеннях Ірпінської міськради, до якої відноситься це селище, від 1984 року. – КВ), а уся інша територія – це землі київської громади, які Бучанська райрада незаконно “відібрала”. Крім того, в обґрунтування своїх вимог у Київраді вказали на те, що таке розширення меж може відбуватися лише за умови погодження з нею, чого в даному випадку не було.
16 серпня 2022 року судом у якості міри забезпечення позову було зупинено дію оскаржуваного документу до того часу, поки служителі Феміди не винесуть кінцевий вердикт по даному провадженню. На думку юристів Київради, це хоча б унеможливило внесення нових відомостей стосовно площі та меж Коцюбинського до Державного земельного кадастру. Втім, у першій інстанції столична міськрада все ж зазнала невдачі – 13 грудня 2022 року Окружний адмінсуд Києва повністю відмовив їй у задоволенні позову.
Оскаржувати програшний вердикт служителів Феміди взялися міськрада, а також КП “Святошинське лісопаркове господарство” (ЛПГ) і адвокат Олександр Дядюк (у цій справі був третьою особою на боці Київради). І їм вдалося переконати колегію суддів Шостого апеляційного адмінсуду – 19 вересня 2023 року вона задовольнила відповідні апеляційні скарги та скасувала рішення Бучанської райради від 20 жовтня 2021 року. Надалі ця райрада спільно з Коцюбинською селищною радою подали касаційні скарги на рішення апеляційного суду, але 12 березня 2024 року Касаційний адмінсуд відмовив вказаним органам місцевого самоврядування в задоволенні їхніх вимог. Таким чином у цій справі була поставлена крапка: спірне рішення влади Бучанського району було остаточно скасовано.
Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що вказане рішення було прийнято без урахування інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, які входять до складу НПП «Голосіївський», частину якого було передано під охорону КП «Святошинське ЛПГ». Відповідно, зважаючи на те, що територія, яку Бучанська райрада “відібрала” у громади столиці для Коцюбинського, відноситься до земель лісогосподарського призначення і до природно-заповідного фонду України, у даному випадку необхідно було погодження проєкту землеустрою з Київрадою.
Читайте: Проблема безмежності: Коцюбинському поки що не вдалося позбавити Київ трьох тисяч гектарів лісу
Також наразі на розгляді Київського окружного адмінсуду (КОАС) досі перебуває поданий ще навесні 2023 року позов Бучанської окружної прокуратури щодо визнання протиправним і скасування рішення Коцюбинської селищної ради №162-11-ІХ “Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське Київської області” від 31 серпня 2021 року. Таким чином правоохоронці вирішили “перестрахуватися” – щоб надалі Бучанська райрада не змогла “по другому колу” затвердити відповідний проєкт землеустрою щодо встановлення меж цього селища.
При цьому, більш ніж очевидним є той факт, що нічого вищезазначеного не відбулося б, якби керівники столиці заздалегідь подбали про офіційне оформлення меж міста. Але, це питання до цього часу не вирішено – про це згадувалося навіть у вищезгаданому судовому спорі між Київрадою і Київоблрадою.
Так, 12 грудня 2019 року столична міськрада у порядку невідкладності рішенням №445/8018 затвердила проєкт землеустрою щодо зміни меж Києва, згідно з яким площа столиці має скласти 85,35 тис. га. Проте надалі даний документ не було погоджено іншими “зацікавленими сторонами” – все тією ж Київоблрадою, Держгеокадастром і Верховною Радою. Однією з причин стало те, що столична влада при підготовці цього документу фактично діяла так, як надалі діятиме Бучанська райрада – тобто, не врахувала думку жителів населених пунктів, які він зачіпає, і фактично “одноосібно” віднесла до Києва землі низки приміських сіл і селищ площею більш ніж 2,7 тис. га.
Для вирішення проблем із погодженням цього документу Київрада 7 жовтня 2021 року рішенням №2750/2791 навіть створила спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК) – цей орган мав би налагодити “результативний діалог із сусідніми громадами та Київоблрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради”.
Читайте: Киевсовет поручил временной контрольной комиссии ускорить процесс утверждения границ столицы
Проте наразі у відкритих джерелах відсутня інформація про конструктивні результати роботи даного органу.
У цей же час столична міськрада ініціювала судовий спір з Держгеокадастром. Київський муніципалітет в рамках позову, який було подано до ОАСК, вимагає від цього органу “внести існуючу межу міста Київ до Державного земельного кадастру відповідно до точок координат межі міста Києва, визначених у “Каталозі координат та висот знаків міської межі Києва”, виготовленого у 1989-1990 роках Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань та зйомок. Доречі, площа Києва відповідно до каталогу – 82,7 тис. кв.м.
Читайте: Кличко судится с Госгеокадастром за границы Киева
Втім, у лютому 2022 року ОАСК поставив відповідне судове провадження “на паузу” – суд вирішив розглядати цю справу після закінчення згаданого вище судового спору між Київрадою та Бучанською райрадою, а також вищезгаданого судового спору між столичною міськрадою та Київоблрадою. У липні 2023 року той же суд відновив провадження у справі за позовом Київради до Держгеокадастру, але наразі ця справа так і не розглянута по суті.
При цьому, у столичній міськраді досить швидко відреагували на прийняття Київоблрадою вищезгаданого рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”. Так, вже через кілька днів, 23 вересня, Київрада за ініціативи групи депутатів прийняла рішення №2383/2424 про звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора та різних правоохоронних органів з вимогою “запобігти протиправному вилученню земель територіальної громади Києва та унеможливити намагання у позаправовий спосіб змінити межі міста”.
Паралельно з цим Київрада подала до ОАСК позов про оскарження вказаного рішення обласних депутатів. Свої вимоги у столичному муніципалітеті в 2022 році пояснили тим, що земельні ділянки, які мають увійти до складу Коцюбинського, розташовані на території Києва, а тому посадові особи Київоблради незаконне розпорядилися ними. В рамках цього позову Київрада також подала клопотання про зупинення дії цього рішення до вирішення справи по суті. Але столичний адмінсуд у листопаді 2021 року відмовив у задоволенні цього клопотання. Після цього дане провадження “стало на паузу” (ОАСК більше не проводив жодного засідання по цій справі), а Київрада подала до столичного адмінсуду новий позов з такими ж вимогами. Проте і ця справа досі не розглянута по суті (саме після розгляду цього провадження ОАСК має розглянути судовий спір між Київрадою і Держгеокадастром. – КВ).
Читайте: Крапка з комою: прокуратура продовжує судитися з Коцюбинським за тисячі гектарів столичної землі
Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Раніше, з квітня 2021-го, роботу вказаного структурного підрозділу столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений – через отримання підозри у резонансній справі щодо можливих махінацій зі столичною землею, відомою як “операція “Чисте місто”.
Читайте: Злочинна “Торгівля”: НАБУ і САП оприлюднили нові деталі резонансної справи щодо заволодіння столичною землею
КМДА з 25 червня 2014 року очолює Віталій Кличко, який з того ж періоду є незмінним міським головою столиці (очолює Київ вже протягом трьох підряд каденцій столичної міськради).
Коцюбинську селищну раду з 24 жовтня 2018 року очолює Сергій Даніш. Нагадаємо, спочатку він, будучи депутатом цього органу місцевого самоврядування, в результаті “перевороту” став виконувачем обов’язків голови даної ради, а 25 жовтня 2020 року був обраний очільником Коцюбинського вже на повноцінній основі за результатами місцевих виборів.
У свою чергу, обов’язки керівника Бучанської райради з серпня 2023 року виконує Владислав Хахулін – перший заступник голови даного органа місцевого самоврядування. На цій посаді він змінив Володимира Дубаса, який очолював райраду з 22 липня 2021 року.
Обов’язки голови Київоблради з 8 травня 2023 року виконує Ярослав Добрянський (на колажі праворуч, депутат від партії “За майбутнє”, ексочільник Згурівської, Києво-Святошинської, Макарівської та Бориспільської райдержадміністрацій). До нього з 27 квітня 2021 року обласною радою керувала обраниця від “Слуги народу” Наталія Гунько.
