Сьогодні у КМДА пройшло чергове засідання робочої групи з посилення механізмів захисту об’єктів культурної спадщини та цінної історичної забудови, основною темою якого стало збереження історичних будівель міста Києва.

«Жвава дискусія на засідання ще раз підкреслює, що має бути комплексний підхід до збереження наших пам’яток, — зауважила заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко — На сьогодні, на жаль, законодавство дуже недосконале щодо покарання власників, які доводять до руйнації або руйнують пам’ятки культурної спадщини.

Ми напрацювали два законопроєкти, які вже майже рік тому подали до Верховної Ради України. Перший стосується змін до «Закону України про охорону культурної спадщини» та передбачає посилення відповідальності недоброчесних власників. А саме збільшення в рази штрафів, щоб держава і місто могло карати тих, хто недоброчесно ставиться до пам’яток, руйнують або доводять до руйнації. Сьогодні штраф складає 1700 грн, а для юридичної особи 17 тисяч гривень. Це невелика сума, що не стримує власників у їхньому бажанні зруйнувати або несанкціоновано внести певні зміни в пам’ятку. Другий передбачає кримінальну відповідальність».

Зі свого ж боку місто намагається ще додатково захистити ті історичні будівлі, які не є пам’ятками чи об’єктами культурної спадщини, але є цінними і важливими для міста Києва. Для цього напрацьований проєкт рішення «Про деякі питання щодо збереження значних історичних будівель».

Значні історичні будівлі, за визначенням в проєкті рішення, — це будівлі, що є характерними для міста Києва, мають художню та історичну цінність, належать до характерних зразків архітектури та будівництва минулих історичних епох, разом з об’єктами всесвітньої спадщини, пам’ятками архітектури формують традиційний характер середовища.

«На засіданні ми обговорювали перелік таких будівель та які підходи використовуємо в його формуванні, — зазначила Ганна Старостенко. — Потім затвердимо перелік рішенням Київської міської ради та встановимо конкретні механізми: як власники мають працювати з цими об’єктами, якщо хочуть внести в них певні видозміни.

Але без зміни законодавства, на жаль, будь-які наші дії є недостатніми. Тому і Київська міська рада, і Київський міський голова декілька разів зверталися до Верховної Ради. І сьогодні на засіданні були депутати Київради тих фракцій, які є в парламенті, і ми попросили їх порушити це питання через колег. На жаль, з Міністерством культури також складна комунікація, там недостатньо приділяють увагу збереженню культурної спадщини, адже це потребує залучення фахівців, напрацювання порядків і нормативних документів».

Детальніше про перелік будівель, який розглядали, розповіла директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова.

«За основу ми взяли перелік значних історичних будівель міста Києва, який є у додатку до історико-архітектурного плану цінної забудови, що погоджений і затверджений Міністерством культури у 2021 році, — зазначила Марина Соловйова. — Інспекція Департаменту і науковці подивилися ці будівлі, зробили їх фотофіксацію — і представили перелік з зауваженнями робочій групі. З 2021 року не всі будівлі збереглися, деякі були знищені, деякі — перебудовані. Тож ми провели інвентаризацію».

На розгляд робочої групи винесли два основні питання щодо формування переліку будівель. Перше, чи мають бути в ньому щойно виявлені об’єкти культурної спадщини або ті, що за цей нас вже набули статусу пам’яток. Вони вже мають пам’яткоохоронний захисний статус. Тому члени робочої групи вирішили виключити їх з переліку.

Другим питанням було, чи мають бути в переліку будівлі рядової забудови, які не мають яскраво виражених архітектурних стильових ознак та відповідного декоративного оформлення, але є тлом, середовищем пам’яток, тим самим формуючи вигляд міста. На робочій групі їх вирішили поки що залишити.

На засідання прийшли й депутати Київради: Дмитро Білоцерковець (фракція «УДАР»), Ярослав Федоренко (фракція «Єдність»), Леонід Ємець (фракція «Європейська солідарність»), Євгенія Кулеба (фракція «Слуга народу»).

Дмитро Білоцерковець запропонував підготувати звернення Київради до Кабміну, щоб прискорити розгляд питань щодо щойно виявлених об’єктів культурної спадщини і їх внесення в реєстр.

Ярослав Федоренко звернув увагу, що є серед будівель в переліку є багатоквартирні будинки загального користування. Він висловив занепокоєння, що додаткові механізми захисту можуть ускладнити проведення необхідних ремонтів, як ремонт даху чи комунікацій, для яких необхідно буде погодження Консультативної ради. Це питання вирішили детальніше обговорити на робочій підгрупі.

Євгенія Кулеба наголосила на необхідності посилення на рівні міста захисту історичних будівель від руйнування та знищення. Вона акцентувала й на відповідальності та зобов’язаннях мешканців таких будинків, для яких можливі певні обмеження. Адже у Парижі, наприклад, в історичних будівлях заборонено встановлювати кондиціонери. На її думку, треба шукати компроміс, поєднувати турботу про містян і мати державницьку позицію щодо захисту історичних будівель.

Голова Громадської ради КМДА Геннадій Кривошея вважає, що при формуванні переліку варто врахувати, чи мають власники будівель вже якісь дозвільні документи на містобудівні роботи.

У підсумку перелік будівель відправили на доопрацювання з врахуванням обговорюваних пропозицій. Наразі орієнтовний перелік містить близько 1200 будівель. З нього виключать щойно виявлені об’єкти культурної спадщини та пам’ятки.

Нагадаємо, нещодавно Міністерство культури та стратегічних комунікацій України внесло фундаменти палацу Кирила Розумовського до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Відповідне рішення ухвалене 19 травня 2025 року на підставі наказу № 411.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»