Київ Михайла Болотова: у столиці презентували книгу рідкісних світлин першої половини XX столітя
28 травня у Музеї історії Києва презентували книгу «Київ Михайла Болотова», яка була рекомендована до друку Видавничою радою при Департаменті суспільних комунікацій КМДА та видана торік в рамках Міської цільової програми розвитку інформаційно-комунікативної сфери міста.
До видання увійшла колекція світлин Михайла Болотова 1920-40-х років, які зберігаються в фондах Музею історії Києва. Упорядницею стала науковиця Ольга Друг, яка дослідила доробок видатного київського майстра фотографії.
«Ми продовжуємо видавати книги, які обирає Видавнича рада. Всі вони поповнюють столичні бібліотеки, — зазначила директорка Департаменту суспільних комунікацій міста КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Мирослава Смірнова. — Видання, яке ми презентуємо, наповнене неймовірними світлинами, на яких можемо побачити Київ 100 років тому. Храми та собори, які були зруйновані комуністичним режимом. І маємо змогу відкрити місто, якого вже немає.
Дякуємо депутатам Київради, що виділяють фінансування на книговидання, адже сьогодні важливо популяризувати нашу літературу та історію. У всіх охочих ще є можливість до 1 червня подати рукописи на розгляд Видавничої ради. І, можливо, саме їх твори побачать світ».
Як зазначила заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко, цей проєкт ініціювала Діана Попова (гендиректорка Музею Києва, що пішла з життя у квітні 2025 року — Ред.), і було питанням честі завершити справу, яку вона почала.
«У такий непростий час, коли для нас пріоритетом є підтримка ЗСУ, міська влада знаходить можливість фінансувати такі чудові проєкти, — зауважила Ганна Старостенко. — Михайло Болотов увіковічив Київ першої половини 20 століття. Його світлини дають нам змогу познайомитися з історією нашого міста, дають сили та наснагу робити його ще краще».
Голова Постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха підкреслила, що культура є одним з пріоритетів міської влади.
«Ми воюємо не тільки за територію, а й за історію, ідентичність, культуру, які ворог хоче знищити, — зазначила Вікторія Муха. — Такі проєкти зберігають той Київ, який можемо побачити очима Михайла Болотова. Цей науковий і творчий доробок команди Музею історії Києва поповнить полички столичних бібліотек, дасть змогу всім досліджувати історію нашого міста. Сподіваюсь, таких проєктів буде якомога більше. І ми готові цьому сприяти».
Як зазначив виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Голова Благодійного фонду «Бібліотечна Країна», керівник проєкту «Українська книжка бібліотекам країн Європи» Ігор Степурін, у 2024 році за міською програмою видали 21 книгу. Серед них — твори молодих поетів, прозаїків, наших захисників.
Він зауважив, що таким виданням, як «Київ Михайла Болотова» столиця може пишатися. І поділився планами видати книгу про музей історії Києва під час повномасштабного вторгнення, його проєкти.
Директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих, член Видавничої ради при Департаменті суспільних комунікацій міста Києва Ольга Романюк зауважила, що у світлинах Михайла Болотова відчувається біль та смуток за зруйнованим та втраченим містом. Він любив Київ і намагався зберегти пам’ять про нього.
«Книга демонструє й цінність художньої фотографії, як потрібно фотографувати, — підкреслила вона.
Упорядниця видання Ольга Друг поділилася, що ідея створення книги належала науковій частині музею і генеральній директорці Діані Поповій. Після доповіді про цю колекцію світлин на науковій конференції, вирішили, що кияни мають це побачити.
Вперше ці 106 світлин були представлені широкому загалу у Київській картинній галереї у 1962 році на виставці «Старий Київ». Михайло Болотов помер у 1958 році, а експозицію зробила його дружина Ніна, яка готувала підписи до світлин. Після виставки вона подарувала цю колекцію закладу. А в 1988 році Київська картинна галерея у межах міжмузейного обміну передала її Музею історії Києва.
«Готуючи видання, всі ці світлини потрібно було атрибутувати, оскільки підписи не завжди відповідали дійсності, — розповіла Ольга Друг. — Наприклад, фотографія була підписана 1920-ми роками, а на ній ми бачимо військового, який міг бути на вулиці у 1945-му».
Також Ольга Друг підготувала вступне слово, де детальніше розповіла про постать Михайла Болотова, анотації до кожної світлини, яка описує, що на ній зображене і що нині на цьому місці, а також топонімічний покажчик із зазначення старих і нових назв вулиці. Над виданням вона працювала два роки, досліджуючи матеріали в архівах.
«Михайло Болотов був фотографом-аматором, учнем Миколи Петрова, який увійшов до списку 100 найвидатніших фотографів світу, що склали в 1980-х роках в Америці, — зазначила науковиця. — Микола Петров очолював фотографічне товариство „Дагер“ на початку 20 століття. І тоді Київ був одним з найбільших центрів фотографічної справи не лише на теренах російської імперії, а й всієї Європи. Тут пройшли два міжнародних великих фотосалони, де брали участь близько 400 представників з росії, України, США, Західної Європи».
За її словами, Михайло Болотов був на той час відомий, його фотографії перебували в колекціях багатьох киян. Нині світлини Болотова є також у фондах Музею однієї вулиці. А велику збірку, що мав києвознавець Анатолій Макаров, після його смерті придбав колекціонер з іншого міста, і наразі місце перебування світлин невідоме. Ольга Друг запрошує киян, в родинних колекціях яких є світлини Михайла Болотова, поділитися цим надбанням з музеєм, щоб ввести їх у науковий обіг.
Найбільша кількість світлин у книзі присвячені нашим святиням — Софії Київській, Києво-Печерській лаврі, іншим соборам та церквам. За словами Ольги Друг, Михайло Болотов знімав багато архітектури доби бароко (18 століття), яке тоді вважалося в суспільстві історичним надбанням, та класицизму (перша половина 19 століття). І не фотографував модерн та неоренесанс, що на той час було звичайною забудовою.
Фотографії Михайла Болотова є важливим джерелом вивчення історії, які дають змогу дізнатися, що відбувалося в той чи інший час. Так, можна помітити, що у 1920-х на апсидах Софійського собору не була відкрита кладка, вони були затиньковані. А сьогодні відкриті, щоб люди побачили як кладку 11 століття, так і оздобу храму 18 століття. Також на світлині 1945 дзвіниці Софії Київської темні, бо під час війни вони були пофарбовані суриком, щоб не блищало золото. А в 1953 році бані очистили та оновили.
Михайло Болотов звертав багато уваги на архітектурні деталі. Найулюбленіший його мотив — репіди-сонечки, які прикрашають барокові споруди.
Книга «Київ Михайла Болотова» складається з двох частин. В першій вміщена колекція його світлин, поділена на розділи за топонімікою: Верхнє місто, Поділ, Липки, Печерськ та околиця Києва. До другої частини увійшли знімки фотографів, у яких він вчився або які демонструють Київ його часів: від 1870-х до 1930-х.
Унікальність видання в тому, що вперше друкуються світлини Болотова тих споруд та пам’яток Києва, яких вже немає. Наприклад, Щекавицьке кладовище з церквою, де були поховані представники міського самоуправління, а також стояв пам’ятник київському архітектору Андрію Меленському. У 1934 році радянська влада вирішила перетворити кладовища на парки відпочинку для трудящих. Зруйнували й Військовий Микільський собор в стилі українського бароко, на його місці нині розташований готель «Салют» та Палац дітей та юнацтва.
Водночас деякі споруди міста, які збереглися до наших часів, нині мають кращий вигляд і відреставровані. Наприклад, Брама Заборовського, кам’яниця, де нині працює Музей гетьманства (вулиця Спаська, 16Б) або будинок в стилі класицизму на Князів Острозьких, в якому діє Музей української діаспори.
Як поділилася Ольга Друг, восени музей готує фотовиставку «Київ через об’єктив» з фондів музею, на якій представлять світлини другої половини 19 — першої половини 20 століття. Зокрема, роботи Михайла Болотова.
Нині декілька його світлин можна побачити на виставці «Тіні старого Києва», що відкрита на четвертому поверсі музею.
Також науковиця зазначила, що колектив думає й над виданням великої книги «Скарби музею». В наш час відкрити експозиції неможливо, однак музейники прагнуть, щоб люди побачили ті унікальні речі, які зберігаються в фондах. За три роки закладу виповниться вже 50 років, і йому є що популяризувати.
Нагадаємо, примірники книги «Київ Михайла Болотова» можна знайти в столичних бібліотеках.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»