У ХІХ ст. у багатьох містах Європи був популярний лікарський засіб «Бальзам Веторіні». Ним загоювали рани військових, лікували холеру, карієс та інші недуги, виводили веснянки та освіжали шкіру. А виготовляли його у Львові за давніми китайськими рецептами, звідси експортували у країни Європи, Російську імперію, Туреччину, Америку. Про його винахідника розповіли на сторінці Львівського історичного музею.
Інформації про Павела Веторіні є дуже мало. Відомо, що спершу він був львівським купцем, але бізнес не пішов. Тоді він зайнявся виробництвом чудодійного бальзаму, до складу якого входили смоли й олії.
«Якимось чином йому вдалося дізнатися рецепт так званого „справжнього китайського бальзаму“ (Vero Balsamo Сhinensis), і він починає виготовляти цей лікарський засіб у Львові. Щоб отримати можливість вільно продавати бальзам у Варшавському князівстві, Веторіні успішно випробовує його у військовому госпіталі в Любліні влітку 1809 року, де підтвердилася його ефективність у лікуванні ран. Відомі військові медики ставили під сумнів винятковість бальзаму, проте діяльність Веторіні отримала схвалення від самого князя Юзефа Понятовського, що сприяло подальшій популяризації нового лікарського засобу», – розповідає Уляна Живиляк.
Протягом ХІХ ст. «Бальзам Веторіні» виготовляли у Львові у промислових масштабах. Збереглася матриця печатки фабрики «Бальзаму Веторіні», на якій зазначена адреса цього підприємства – вул. Широка, 554 2/4 (тепер це вул. Коперника). На той час після смерті Веторіні власником фабрики вже був Фелікс Мізерський, його особистий підпис обов’язково мав бути на кожній пляшечці з бальзамом.
У 1867 році Фелікс Мізерський презентував бальзам на виставці в Парижі. Засіб став популярним, і його експортували до багатьох країн Європи і навіть Америки. У рекламних оголошеннях, що друкувалися у львівській пресі, зазначають, що «Бальзам Веторіні» має ледь не чудодійні властивості, зокрема, ефективний при лікуванні холери. Його продавали в аптеках і магазинах. Проте лікарі-скептики не радили пацієнтам надто сильно довіряти розрекламованому засобу.
«Бальзам Веторіні, компонентами якого є смоли, розчинені в спирті, дозволяє організму протистояти шкідливому впливу повітря, позбавленого електрики, шляхом його втирання та пробуджує в ньому дію електричної матерії», – писали в газетах Львова.
У збірці Львівського історичного музею є матриця печатки фабрики, а також портрет Павела Веторіні. Його у 1832 році написав львівський художник Мартин Яблонський, який зобразив Веторіні у зеленому мундирі Товариства львівських стрільців. Цей портрет наразі залишається єдиним відомим зображенням.
Нагадаємо, раніше ZAXID.NET писав про популярну лінійку косметичних засобів, яку винайшов і запатентував фармацевт Стефан Стенцель, власник аптеки у першому львівському хмарочосі – будинку Шпрехера.
