Уряд Сі Цзіньпіна розглядає нову версію свого масштабного плану з нарощування виробництва високотехнологічної продукції, що свідчить про намір Китаю зберегти жорсткий контроль над виробництвом на тлі прагнень Дональда Трампа повернути більше заводів до США.
За словами співрозмовників, які побажали залишитися анонімними через непублічний характер обговорень, чиновники працюють над оновленим варіантом флагманської ініціативи Сі "Зроблено в Китаї 2025". У новому десятирічному плані пріоритет буде надано таким технологіям, як обладнання для виробництва мікросхем. Один зі співрозмовників додав, що нова програма може мати іншу назву, аби уникнути критики з боку західних країн, зазначає Bloomberg.
Крім того, одне з джерел повідомило, що політики, які окремо готують наступний п’ятирічний план Пекіна на період з 2026 року, прагнуть утримати частку промислового виробництва у валовому внутрішньому продукті на стабільному рівні в середньо- та довгостроковій перспективі. Це підкреслює, що прагнення США до "перебалансування" китайської економіки може виявитися марним.
У межах обговорень чиновники розглядали можливість включення до наступного п’ятирічного плану числового показника частки споживання у ВВП Китаю, повідомило джерело. Однак наразі вони схиляються проти цього, оскільки влада стурбована браком ефективних інструментів для стимулювання споживчих витрат домогосподарств і не хоче брати на себе зобов’язання щодо конкретного показника, зазначило джерело.
"Зміст цих планів усе ще перебуває на стадії обговорення і може зазнати суттєвих змін до моменту оприлюднення. П’ятирічний план має бути представлений на щорічній сесії законодавчих зборів у березні 2026 року, тоді як новий план розвитку промисловості може бути оприлюднений у будь-який момент — як до цієї сесії, так і після неї", — повідомляє агентство.
Національна комісія з розвитку та реформ Китаю (NDRC), яка є головним органом з економічного планування, не відповіла на запити Bloomberg щодо згаданих планів.
Попри це, поточні дискусії в Пекіні свідчать про намір Китаю загалом дотримуватись стратегії, яка зазнає критики з боку США та Європи через спричинення торговельних дисбалансів. Це питання неодноразово порушувалося під час торговельних переговорів із США.
Адміністрація Трампа прагне, з одного боку, заохотити Китай до збільшення внутрішнього споживання, а з іншого — за допомогою експортного контролю й мит провести "стратегічне розмежування", щоб зробити США самодостатніми в таких галузях, як сталь, медицина і напівпровідники. Опір Пекіна цим вимогам — зокрема через обмеження на експорт рідкісноземельних елементів — свідчить про його занепокоєння питаннями національної безпеки та спробами США заблокувати доступ Китаю до передових мікросхем і технологій.
Китайське керівництво заявляло про необхідність стимулювання споживання, намагаючись уникнути дефляційної спіралі та компенсувати очікуване зниження обсягів експорту через тарифи, запроваджені Трампом.
Китайські стратеги й надалі вважають виробничий сектор ключовим елементом національної безпеки та створення робочих місць, а прорив компанії DeepSeek у сфері штучного інтелекту на початку цього року зміцнив упевненість у правильності обраної стратегії.
Уряд Сі Цзіньпіна представив програму "Зроблено в Китаї 2025" у 2015 році, зосереджену на перетворенні Китаю на лідера у сферах електромобілів, цивільної авіації, напівпровідників та робототехніки. Державна рада КНР, яка фактично виконує роль уряду, тоді поставила за мету зробити країну "виробничою державою середнього рівня" до 2035 року та «провідною виробничою державою» до 2049 року — до 100-річчя з дня заснування Китайської Народної Республіки.
Дослідження Bloomberg Economics та Bloomberg Intelligence показують, що план "Зроблено в Китаї 2025" значною мірою виявився успішним: З 13 ключових технологій, які відстежують дослідники Bloomberg, Китай досяг глобального лідерства у п'яти з них і швидко наздоганяє у семи інших.
Китайським компаніям вдалося досягти помітного прогресу у виробництві мікросхем, використовуючи імпортне обладнання, придбане до запровадження експортних обмежень з боку Вашингтона, Гааги та Токіо. Однак відсутність доступу до найсучасніших технологічних інструментів залишається серйозною перешкодою для подальшого прориву, і адміністрація Трампа планує ще більше посилити контроль, що робить розвиток власної індустрії виробничого обладнання надзвичайно важливим для Пекіна.
Ініціатива "Зроблено в Китаї" зосереджена саме на модернізації промисловості та зменшенні залежності від іноземних технологій у довгостроковій перспективі. Для порівняння, п’ятирічні плани мають ширший характер — вони визначають загальні напрями розвитку країни, охоплюючи інфраструктуру, довкілля та соціальну політику.
У статті "Торговельна війна Америки з Китаєм: можливі сценарії" Андрій Длігач запропонував чотири сценарії того, як розвиватиметься протистояння двох країн, що змінить світовий порядок.
