Китай активно розробляє роботизованих «охоронців» для своєї космічної станції «Тяньгун». Ці автономні роботи на базі штучного інтелекту оснащені невеликими двигунами та спеціальним механізмом стикування — ймовірно, «грейфером», який дозволяє фізично зачепити й відштовхнути потенційно небезпечні об’єкти.
Про це повідомило видання FastCompany.
На відміну від застосування зброї спрямованої енергії або снарядів, що можуть спричинити утворення небезпечного космічного сміття та каскадний ефект зіткнень, китайське рішення має «дзен-підхід». Задача роботів — ідентифікувати потенційно небезпечні об’єкти (наприклад, космічне сміття чи супутники), стикуватися з ними та змінювати їхню траєкторію, відштовхуючи у безпечний бік.
У 2021 році Тяньгун змушений був двічі екстрено маневрувати через ризик зіткнення із супутниками Starlink (Starlink-1095 та Starlink-2305). Китай подбав скаргу до ООН, звинувативши SpaceX у недостатньому контролі за своїми апаратами.
Пекін вже давно вийшов за рамки оборонних стратегій, перетворившись на одного головних гравців у космічній гонці. Китай створив власні космічні сили у 2024 році, поставивши орбітальні операції на рівень ключового елементу національної безпеки. Демонструючи майстерність у точних маневрах зближення та наближення (RPO), Китай відпрацьовує тактики, які можуть мати як оборонний, так і наступальний характер.
Особливу увагу викликають експериментальні супутники Shiyan-24C і Shijian-6, які в рамках випробувань на низькій орбіті здійснювали складні взаємодії на близьких дистанціях. Такі операції створюють нові стандарти ведення космічних бойових дій, що змушує США активізувати власні космічні програми та оборонні проєкти, зокрема амбітний план «Золотий купол» із протиракетною обороною на орбіті.
Водночас Росія продовжує розробку протисупутникової ядерної зброї, підвищуючи рівень загрози для міжнародної космічної інфраструктури.
Закінчення терміну дії ключового договору СНО-3 у лютому 2026 року без перспективи продовження, а також припинення переговорів США та Китаю щодо контролю над озброєннями з липня 2024 року після продажу американської зброї Тайваню, створюють небезпечну вакуумну ситуацію у сфері космічної безпеки. Відсутність чітких міжнародних правил та узгоджених норм стимулює гонку інновацій в оборонних космічних технологіях, підвищуючи ризики конфліктів на орбіті.
Нові системи, такі як китайські роботизовані кораблі Tiangong і американські платформи Victus Haze, діють у сірій зоні Договору про космічний простір 1967 року, який забороняє лише зброю масового знищення. Китай виправдовує активне використання оборонних роботів, позиціонуючи їх як «буксири», що дозволяє уникнути прямих порушень. Проте ці роботи можуть не тільки захищатися, а й потенційно нейтралізувати ворожі супутники, що ускладнює розмежування між оборонними і наступальними діями.
Розвідка на орбіті посилюється: країни все частіше застосовують супутники для близького спостереження за космічними об’єктами конкурентів, що підвищує ризик ескалації. Усе це свідчить про те, що космічна війна стала не лише теоретичною загрозою, а й реальністю з постійним нарощуванням потенціалу ударних систем.
Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив про тривожні дані щодо планів Росії розмістити ядерну зброю в космосі.
