Організаторами заходу виступили фонд «Армерія», ресторан «Кілікія» та БО «Благодійний фонд Сергія Гайдая». Завдяки їхній співпраці Ужгород отримав можливість прийняти у себе проєкт, який має величезне значення для всієї країни. Голова фонду «Армерія» Армен Саргсян у своєму виступі наголосив, що подібні ініціативи — це не лише культурна діяльність, а й моральний фронт: «Ми повинні пам’ятати кожну історію, кожну людську долю. Наш обов’язок — не дати світу забути про цю війну та про ціну свободи, яку платить український народ».
Перша стрічка, «Ірпінь», розповідає про місто-герой, яке стало одним із перших щитів на шляху російської агресії у лютому-березні 2022 року. Автори показали кадри зруйнованих вулиць, згорілих будинків, понівечених мостів. Але найбільш вражаючими були історії простих людей — тих, хто залишився у місті, рятував сусідів, допомагав військовим, пережив страх і втрати, але не втратив людяності. Для багатьох глядачів це було болюче повернення до перших місяців війни, коли кожна новина про Ірпінь ставала символом стійкості й відваги.
Друга стрічка, «Гостомель: історія одного будинку», зосереджується на конкретному місці — багатоповерхівці, що перетворилася на руїну під час боїв. Через долю однієї будівлі автори показали долі десятків людей: хтось назавжди втратив дім, хтось — рідних, а хтось зумів вижити дивом. Гостомель добре відомий як місце боїв за аеропорт, але ця картина відкрила ще одну грань трагедії — особисту і водночас колективну пам’ять мешканців, які стали заручниками війни.
Після перегляду відбулася щира дискусія. Глядачі ділилися емоціями, дехто плакав, інші — намагалися говорити про необхідність діяти далі: допомагати переселенцям, підтримувати військових, доносити правду до світу. Такі покази стали своєрідною терапією, коли мистецтво допомагає проговорити біль, а колективне переживання додає сил.
Особливу увагу організатори приділили молоді. На перегляд запросили студентів та школярів старших класів, адже саме вони мають зростати з усвідомленням, якою ціною виборюється свобода. Як зазначив Армен Саргсян, кіно — це мова, яка доходить до серця, і саме через мистецтво можна виховати покоління, що ніколи не дозволить повторитися подібній трагедії.
Ужгород останнім часом стає осередком культурних ініціатив, пов’язаних із війною. Але цей показ вирізнявся особливою атмосферою: поєднанням скорботи і гордості, жалю за зруйнованим і віри у відродження. Присутні відзначали, що завдяки таким подіям формується нова культурна пам’ять країни, яку вже неможливо стерти чи переписати.
Завдяки спільним зусиллям фонду «Армерія», ресторану «Кілікія» та фонду Сергія Гайдая Ужгород отримав не просто вечір кіно, а важливий акт єднання громади. Адже сьогодні кожен український захід, кожна ініціатива, що зберігає пам’ять і правду, стає частиною великої боротьби. І ця боротьба триває не лише на фронті, а й у серцях, у культурі, у слові та кадрі.
Фільми «Ірпінь» і «Гостомель» — це не просто про минуле. Це нагадування про теперішнє і попередження про майбутнє: ми не маємо права забути й змиритися. Пам’ять — це теж зброя, і саме вона сьогодні допомагає українцям вистояти й крокувати до перемоги.
Дрон / © скрін з відео
Король Віллем-Олександр і королева Максима / © Associated Press
ROXOLANA / © instagram.com/roxolanas