27 липня в Королівському палаці Казерата в Італії мав відбутися концерт російського диригента Валерія Гергієва, одного з головних пропагандистів Кремля в царині класичної музики. У колишньому палаці Бурбонів на півночі Неаполя директор московського "Большого тєатра" мав орудувати комбінованим оркестром солістів Маріїнського театру Санкт–Петербурга та філармонічним оркестром міста Салерно. І все це на офіційне запрошення керівника регіону Кампанія Вінченцо де Лука, бо ж "культура не має піддаватись впливу політичної логіки".
Після повномасштабного вторгнення російського маестро виключили з усіх можливих європейських проєктів. І цей концерт мав стати початком тріумфального повернення Гергієва не лише до Італії, з якою його пов’язують як музичні, так і бізнес-інтереси, а і до усієї Європи. Але зусиллями місцевих українських та російських активістів, італійських політиків та журналістів-розслідувачів концерт Гергієва вдалося скасувати. За скасуванням концерту в Італії незабарилося скасування гастрольного туру Гергієва в Іспанії.
Цей прецедент може похитнути позицію росіян на італійській сцені класичної музики, що досі залишається гіперлояльною до Росії. Так днями італійське місто Болонья скасувало концерт піаніста-путініста Олександра Романовського, що був запланований на 5 серпня.
Чому Романовського, який у 2022-му виступав на руїнах Маріупольського театру на пропагандистському російському концерті, муніципалітет Болоньї запросив на престижний фестиваль Bologna Estate 2025? Чому запрошують до Італії Гергієва, відомого гастролера по зруйнованих Росією містах (грузинський Цхінвал 2008, сирійська Пальміра 2016)? Ці питання скоріше риторичні.
А от відповідь на питання "як вдалось скасувати протест Гергієва?" може наблизити до практичного розуміння, які тактики витіснення російських пропагандистів з європейського культурного істеблішменту можуть бути ефективними. На нього і шукатимемо відповідь.
Форум українців Італії був одним з рушіїв протестів проти виступу російського пропагандиста Валерія Гергієва, організовував листи політикам, протести і акції. Та успішне скасування концерту уможливила велика ситуативна коаліція, пояснює Олесь Городецький, очільник Християнського товариства українців в Італії, один з лідерів протестного руху.
Майже одразу включилась італійська політикиня, віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно. Вона заявила протест проти виступу Гергієва і звернула увагу, що фінансування російських виконавців коштом програм та фондів ЄС є неприйнятним. Чим спричинила велику публічну політичну дискусію і по всій країні, і всередині своєї політсили – адже і вона, і керівник регіону Кампанія де Лука належать до Демократичної партії Італії.
Городецький, як один з організаторів протесту проти виступів росіян в Італії, зокрема і Гергієва, розповідає, що найбільшого сприяння його рух отримав від і опозиційної "Європа Радікале". Ця партія підтримала петицію з вимогою скасувати виступ Гергієва. Петиція зібрала необхідні 16 тисяч голосів. Також там запропонували українцям розширити протест в день концерту: мітингувати не лише під театром, а й всередині концертної зали, викупивши місця в перших рядах.
Ось як про це оповідає Городецький: "Якщо буде протест під приміщенням, концерт все одно відбудеться. Тож, у "Європа Радікале" нам запропонували викупити перші ряди, щоб протестувати на самому концерті. І ми погодились. Але ми не приховували цю ідею, а, навпаки, масово розтиражували її в соцмережах і пресі. Зокрема, вийшло інтерв'ю нашого пароха Ігора Данильчука, де він, як священник, абсолютно просто каже: "це стихійний протест, я не знаю, хто прийде, скільки людей. Але я не можу передбачити, як поведе себе вдова, яка втратила чоловіка на цій війні, чи мати, яка втратила сина". І створився такий ризик, коли поліція не змогла гарантувати безпеку як самих артистів, так і публіки."
Інформацію про заплановані протести оприлюднили, зокрема, і дві найбільші газети Італії Corriere della Sera і la Repubblica.
Одна з активісток протесту, викладачка української мови в італійських університетах Ярина Груша пояснює, що спочатку противники скасування намагались подати зусилля українців в традиційному ключі: "О, ці злі, травмовані українці, їм все не так і всьо не то". Тобто вони педалювали, що ми прагнемо скасувати концерт не на підставі участі Гергієва в роботі воєнної пропагандистської машини Путіна, а на підставі етнічної складової".
Для українських протестувальників було важливо вивести скасування за усталену рамку протистояння українців із росіянами. І тут важливу роль відіграли самі росіяни, що проживають в Італії – вони активно виступили проти Гергієва самі. "Це зняло питання "етнічної заборони". Італійцям стало зрозуміло, що нема мови про переслідування за національною ознакою "українці проти росіян". Адже фактично першими проти Гергієва виступили самі росіяни", – пояснює очільник Християнського товариства українців в Італії.
Російська лінгвістка та художниця Катя Марголіс, що вже 20 років проживає в Італії, дізналась про концерт Гергієва в Королівському палаці з особистих джерел одною з перших 4 липня. І одразу написала про це на Facebook.
Вона також писала особисте звернення до Піни Піченто. І разом з організацією "Меморіал Італія" ініціювала колективне звернення до Голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйен, яке підписали сотні інтелектуалів і нобелівських лавреатів зі всього світу.
Катя розповідає, що скасування концерту забрало чимало зусиль, їй довелось відкласти всі свої інші задачі та художню практику. "Мене вразило, що у 2025 році досі потрібно такими великими зусиллями такої кількості людей скасовувати таку очевидну одіозну фігуру! Ми тут намагаємось пояснити про імперські наративи в російській літературі, про імперську оптику. А до цього розуміння як до місяця – ми Гергієва не можемо скасувати!", – Катя говорить емоційно. Так само, як пише свої дописи і колонки. Вона називає російський режим "шизофашизмом" і обурюється російськими пропагандистами, яких "женеш у двері – вони лізуть у вікно".
Одіозність Гергієва сягнула такого рівня, що змогла об’єднати багатьох, пояснює Катя. Включились не лише італійські політики. Зокрема, проти концерту висловилась вдова російського опозиціонера Навального Юлія на шпальтах італійської газети La Repubblica.
Марголіс не без іронії розповідає про це: "Дождь" чи інші російські ресурси зі своєї "прекрасної висоти" вважають, що все скасували через Навальную. Попри те, що цей кейс перебуває на перетині великої кількості інтересів і оптик. Хоча, треба віддати належне, якби вона не висловилась проти концерта Гергієва, суспільна думка так би не зрушила. І продовжувались би всі ці завивання про "мистецтво поза політикою", "не треба цензури", "не скасовуйте музикантів за їх погляди, дайте нам спокійно Чайковського послухати".
Олесь Городецький каже, що думка Навальної, хоч і не була визначальною, але вплинула на італійський політикум: "Вона зіграла певну роль. Адже тут Навальная сприймається, як лідер якоїсь існуючої російської опозиції. Фотографії з Байденом та іншими лідерами, її виступи в Європарламенті. Вони роблять тут з неї впливову фігуру, навіть якщо там і немає великого змісту".
Олесь нагадує, що серед важливих політичних заяв проти концерту Гергієва слід згадати міністра культури Італії. Алессандро Джулі, чиє міністерство підтримало фестиваль, де мав виступати Гергієв, врешті заявив: "мистецтво вільне і не може піддаватися цензурі, але пропаганда, навіть якщо вона здійснюється талановито, – це інша справа".
"Прикро, що для багатьох італійських політиків голос росіян залишається вагомішим, ніж голос українців", – виснує із ситуації Ярина. Проте Олесь і Катя роблять дещо інші висновки: ситуацію вдалось переломити завдяки об’єднанню багатьох голосів.
"Протести української громади, російських реальних опозиційних організацій, грузинські мітинги створювали картину спільного консенсусу. І врешті скасування концерту було сильним ударом по Росії. Досить прочитати коментар російського посла, щоб зрозуміти, наскільки для нього це було несподівано. Вони ж вже готували фанфари святкувати цю велику перемогу роскультури в Європі. І тут такий відчутний удар", – резюмує Олесь.
І Ярина, і Катя вважають, що важливу роль в цьому процесі відіграла публікація розслідування журналіста Массіміліано Коччіа на Linkiesta.it про нерухомість Гергієва, її корупційне походження і її роль в діяльності російської пропаганди в Італії.
"Чому насправді Навальная підхопила цю історію? Тому що ця стаття – продовження розслідування Фонду Навального про корупцію Гергієва. Він володіє палаццо Барбариго й історичним кафе Quadri у Венеції, віллою на узбережжі Сорренто, землями в Романьї, маєтком під Миланом. Все це дісталось йому нібито в спадок від японської меценатки Йоко Наге Чешини. Яка є вдовою графа Ренцо Чешини, відомого (о, сюрприз!) італійського виробника зброї.
І Linkiesta довела це розслідування до логічного завершення, дізнавшись, що ці вілли – не просто неадекватне багатство маестро, а вони є штабами російської пропаганди. Там зустрічаються російські агенти та олігархи планувати тактику інформаційної війни. І доходи від цієї нерухомості реінвестуються в ось такі диверсії на території Євросоюзу, як концерт Гергієва. І в такому розкладі відкрутитись чимось на кшталт "мистецтво поза політикою" вже було неможливо", – розповідає Катя.
Ярина переконана, що це розслідування матиме чи не найсильніший вплив на ситуацію. Адже тепер при скасуванні концертів російських пропагандистів в Європі буде легше апелювати до законодавства ЄС, яке забороняє на його території прояви російської пропаганди.
Всі троє співрозмовників погоджуються, що до спеціальних приписів, які регламентуватимуть виступи російських артистів в ЄС не дійде. Та й риторика тих, хто починає говорити про цю проблему в Італії виглядає не достатньо розвиненою.
"В день скасування концерту в італійському парламенті за участі Піно Піченцо відбулась прес-конференція, де обговорювалось створення робочої групи по протидії російській пропаганді. Як то кажуть не пройшло і скільки там років", – розповідає Катя. "І по тому, що там обговорювалось, по рівню цього обговорення можна зрозуміти, наскільки вони відстають від реальності", – додає російська художниця.
Ярина врешті висловлює сподівання, що після цієї історії з Гергієвим до українських експертів, які викривають діяльність росіян на території ЄС вже давно і системно, почнуть дослухатись в Європі.
"Такі експерти, як, на приклад, Ольга Токарюк. Вона робила дослідження про діяльність Росії на території Італії на прикладі Віталія Марківа. І тепер є надія, що питання, які вона досліджує, проблеми російської пропаганди, будуть сприйматися в ЄС більш серйозно", – доповнює Ярина.
Останній цвях в домовину свого італійського тріумфу маестро забив сам. Під завершення останнього сезону московського Большого театру, Гергієв поставив там відому пропагандистську оперу Сергія Прокоф’єва "Семен Котко". Прокоф’єв написав твір на замовлення компартії, щоб отримати "індульгенцію" за повернення до Радянського Союзу. Твір оповідає про українського селянина періоду І Світової, який "безстрашно" бореться з німецькими окупантами, білогвардійцями та українськими націоналістами.
Нинішня постановка Гергієва закінчується відеоінсталяцією, де кадрами російської війни на Донеччині 2014 року оповідається "безстрашна боротьба народу ДНР проти київської хунти". Чим довів просту, але ще таку неочевидну багатьом європейцям тезу: якщо твоя діяльність виглядає як пропаганда російської війни, то ти є індоктринованим в кремлівську систему пропагандистом цієї війни, а не митцем.
