Коротко
Дослідження NASA виявило наявність солей та органічних молекул на поверхні Церери, а також свідчення про великий підземний резервуар солоної води. Нова модель показує, що близько 2,5 млрд років тому гаряча вода з ядра планети створювала умови, подібні до гідротермальних джерел на Землі, які могли бути сприятливими для мікробного життя. Хоча ознаки життя не виявлено, це відкриває нові перспективи щодо пошуку позаземного життя.
Карликова планета Церера, розташована між Марсом і Юпітером, давно привертала увагу вчених. Нове дослідження NASA вказує, що у минулому вона могла мати довготривале джерело хімічної енергії, здатне підтримувати мікробне життя. Хоча ознак життя не виявлено, умови для його існування могли бути цілком реальними.
Дані місії NASA Dawn показали, що на поверхні Церери присутні солі, які залишилися після виходу рідини з підземних шарів. У 2020 році вчені дійшли висновку, що ця рідина походила з великого підземного резервуару солоної води. Крім того, на поверхні були виявлені органічні молекули, що містять вуглець — важливий елемент для потенційного життя.
Нове дослідження, опубліковане в Science Advances, додає ще один важливий фактор: стабільне джерело хімічної енергії. Моделі показали, що близько 2,5 млрд років тому гаряча вода з розчиненими газами підіймалася з ядра Церери, створюючи умови, подібні до гідротермальних джерел на Землі.
“На Землі гаряча вода з надр, що змішується з океаном, створює сприятливе середовище для мікробів. Тож, якщо подібне відбувалося на Церері, це могло мати значні наслідки”, — Сем Кервіль, провідний автор.
Сьогодні Церера є холодною та вкритою льодом карликовою планетою, оскільки внутрішнє радіоактивне тепло вже не здатне підтримувати рідку воду. Найбільш сприятливим періодом для потенційної населеності вважається проміжок між 2,5 і 4 мільярдами років тому. На відміну від супутників великих планет, Церера не має припливного нагріву, що додатково обмежує її сучасний потенціал для підтримки життя.