Білухи мають унікальний голосовий апарат, який дозволяє їм навіть імітувати людську мову / © pixabay.com
Білухи, яких часто називають «канарками моря» за їхню здатність видавати різноманітні звуки, здатні не лише спілкуватися між собою, але й імітувати людську мову. Один із найбільш дивовижних випадків стався у 1984 році, коли вчені виявили, що «людські голоси» в їхньому резервуарі насправді належать білусі.
Про дослідження, проведені у Фонді морських ссавців (NMMF), повідомило науково-популярне видання IFLScience.
У 1984 році команда вчених, яка вивчала дельфінів та китів у NMMF, почала помічати, що з вольєра доносяться дивні звуки, схожі на людські голоси. Все сталося ще дивнішим, коли один із водолазів виліз із води і спитав колег, хто з них наказав йому вилізти з води.
Цю фразу, як виявилося, вимовила не людина, а одна з білух на ім’я Нок.
Нок був одним із трьох китів, доставлених до NMMF ще 1977 року. Команда почала записувати його та навіть навчила «говорити» на команду. З’ясувалося, що вокалізація кита була на кілька октав нижчою, ніж у типової білухи і досягала висоти, схожої на людську мову.
Нок зміг імітувати людський голос завдяки підвищенню тиску повітря, що проходило через його носові проходи. Допомогли йому в цьому так звані фонічні губи, розташовані над кожним носовим проходом. Саме завдяки їм білуха змогла змінити звук таким чином, що він став схожим на людську мову.
Білухи мають ще одну унікальну анатомічну особливість — «диню» (melon), жиронаповнений сенсорний орган на голові, який відіграє ключову роль у спілкуванні. Жаклін Обін, дослідниця білух з Університету Віндзора, пояснила, як саме це працює.
«Білужі „дині“ — це не просто грудочки жиру, вони складаються з кількох різних типів тканин, а саме м’язів, зв’язок та жиру, що мають різну щільність та акустичні властивості. Кілька лицьових м’язів і зв’язок використовуються для зміни форми „дині“, що дозволяє білухам модифікувати свої вокалізації,» — пояснила дослідниця.
Вона додала, що, кити можуть змінювати форму цього органу і таким чином робити свої звуки більш сфокусованими і спрямованими. Також зміна форми «дині» може слугувати візуальним сигналом, що передає іншим білухам їхній настрій та поведінковий стан.
Науковці визнають, що вокалізації білух настільки складні, що вони досі не знають повного репертуару усіх типів їхніх звуків, не кажучи вже про повне розуміння функції більшості з них.
Нагадаємо, гренландський кит, що мешкає в крижаних водах Арктики, може жити понад 200 років. Деякі кити, що зараз плавають біля берегів Аляски, вже народилися, коли у 1851 році була написана книга «Мобі Дік».
"Атлетіко" – "Реал" Мадрид / © Associated Press
Літак / © pexels.com
Справжнім раєм для любителів пива виявились Шанхай та Пекін
Граки / © Сегодня
