Поки увага всього світу прикута до подій в Ірані, а європейські уряди чекають на саміт НАТО у Гаазі 24-25 червня – важливі для України новини можуть прийти з Брюсселя. Цього тижня тут відбудуться дві політичні події, присвячені, зокрема, і Україні.
Вже у понеділок, 23 червня, тут збереться Ради ЄС у закордонних справах. А на 26-27 червня запланована зустріч Європейської ради, тобто саміт ЄС.
На порядку денному Ради ЄС – не лише 18-й пакет санкцій проти Росії, а й продовження усіх схвалених у минулому секторальних економічних санкцій. Термін їхньої дії спливає 31 липня, і до цього часу ЄС має дійти одностайної згоди щодо їхнього збереження. Також варто очікувати нової заяви Євросоюзу про подальшу військову підтримку України, на тлі ініціативи головної дипломатки ЄС Каї Каллас щодо надання українській армії 2 млн боєприпасів до кінця року.
Втім, щодо іншого питання, яке хвилює Київ і яке мали б розглянути на саміті – про відкриття кластерів у перемовинах про вступ України в ЄС під час польського головування, – плекати ілюзії не варто. Як і прогнозувала "Європейська правда" ще навесні, це неможливо зробити через блокаду з боку Угорщини.
Максимум, на що розраховує Київ – це політична заява 26 держав-членів ЄС, тобто усіх, крім Угорщини.
Чи буде Орбан блокувати також збереження санкцій проти Росії?
Тут у пригоді, як і на початку 2025 року, має стати нова адміністрація США. У Брюсселі розраховують, що Вашингтон знову змусить Орбана не руйнувати санкційний тиск на Росію. Такий досвід у США вже є, і це відповідає політиці Білого дому
Також позиція президента Трампа вплине на вміст 18-го пакета антиросійських санкцій ЄС: до нього, попри публічні заяви Брюсселя, не увійде зменшення максимальної ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель. У США вважають, що це не на часі, і Європа не сперечається.
Є і бажана для Києва новина: так званий decoupling, тобто відділення Молдови від України у перемовинах про вступ до ЄС, поки що не на активному порядку денному. Хоча один момент у рішеннях цього тижня буде показовим.
А тепер про все це – детальніше.
Як відомо, кожні шість місяців держави Європейського Союзу мають одноголосно продовжувати вже діючі санкції проти Росії. Щоразу на кону – "мегапакет", куди входять і ті санкції, що діяли до 2014 року, і запроваджені вже після повномасштабного вторгнення.
Щопівроку це – драматичний процес, адже будь-яка держава ЄС має право накласти вето, що означало би зняття санкційних обмежень та розмороження частини російських активів на території ЄС.
Якщо спрощено, існує два великих блоки антиросійських санкцій: індивідуальні (проти конкретних осіб та компаній, дії яких загрожують або сприяють порушенню територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України) та секторальні економічні санкції (проти цілих секторів чи галузей економіки РФ або напрямків роботи росбізнесу).
"Європейська правда" детально описувала перипетії навколо індивідуальних санкцій у березні 2025 року, коли уряд Віктора Орбана тривалий час блокував спільне рішення ("Як вето Угорщини може "розморозити" третину російських активів у ЄС"). Зрештою Орбан погодився – й індивідуальні санкції були пролонговані до 15 вересня 2025 року.
Зараз настає час для економічного блоку санкцій.
Минулого разу ЄС продовжив їх 27 січня, у останні дні до того, як сплив крайній термін. Тоді рішення також було під загрозою вето, і досягти успіху вдалося лише виконавши вимогу Угорщини.
Наступний крайній термін для цього рішення – 31 липня 2025 року, тож на перший погляд, ситуація не "горить", лишається ще понад місяць.
Але в ЄС налаштовані домовитися з Орбаном наперед.
Про це кажуть співрозмовники "ЄвроПравди" у Брюсселі – як дипломати держав-членів, так і євробюрократи, причетні до санкційного треку.
"Президент Європейської ради (Антоніу Кошта. – ЄП) має намір досягти політичної угоди щодо продовження дії санкцій на саміті цього тижня. Польща як головуюча у Раді ЄС держава також хотіла б вирішити це питання під час свого головування", – заявив кореспондентці "ЄвроПравди" дипломат однієї з впливових держав Євросоюзу.
Утім, йдеться не про юридичне рішення. Максимальне реалістичне очікування – політична заява саміту ЄС про те, що до 31 липня санкції продовжать. І ця домовленість може бути непростою. "Поки що я не чув, щоб якась країна чітко сказала, що збирається накласти вето на це питання. Але немає і чітких сигналів про відсутність намірів ветувати санкції. Тож це – досі відкрите питання", – додав інший дипломат, причетний до підготовки порядку денного зустрічі лідерів ЄС.
Що ж дає оптимізм про те, що Віктор Орбан не заветує санкції "намертво"?
У Брюсселі звертають увагу, що перед попередніми продовженнями антиросійських обмежень Орбан їх публічно критикував, готуючи основу для свого вето; натомість зараз заяв з Будапешта з цього приводу немає.
Але основу оптимізму Брюсселя формують… сподівання на США.
У цьому у розмовах з "ЄвроПравдою" зізнавалися дипломати з різних держав ЄС.
"Давайте чесно скажемо, що рішення пана Орбана тісно пов'язані з позицією США. А ще завжди є велика різниця між тим, що Угорщина каже в Будапешті, і тим, що Угорщина робить у Брюсселі", – наголосив один з них. Отже, якщо США звернуться до Орбана і порекомендують проголосувати за продовження санкцій проти Кремля, він це зробить.
На щастя, політичні передумови для такої позиції США дійсно є. Європейці, виходячи з контактів з адміністрацією Трампа протягом останніх тижнів, включаючи переговори у форматі G7, переконані у цьому.
Між поглядами США і Європи є величезна відмінність з багатьох питань – наприклад, щодо військової підтримки України.
Але щодо санкцій адміністрація Трампа і брюссельські посадовці є мало не однодумцями: на обох берегах океану вважають, що їх треба продовжувати і посилювати, бо це – аргумент в перемовинах з Кремлем (ті самі "карти", про які завжди говорить Трамп).
Так, США вважають, що санкційний тягар має нести ЄС. Але у Брюсселі і на це згідні!
"Президент Трамп просить Європу продовжувати тиск на Росію, особливо коли йдеться про санкції", – передав один з дипломатів зміст перемовин на полях саміту G7 у Канаді минулого тижня.
"США хочуть, щоб Європа зберегла і навіть посилила свій тиск, коли йдеться про санкції щодо Росії. І за такого сценарію пану Орбану буде важко піти проти цього рішення (продовження санкцій. – Ред.)", – додав інший дипломат ЄС.
Та якщо стосовно продовження існуючих секторальних санкцій є ґрунт для оптимізму, то запровадження нових стикнулося з додатковою перепоною.
"Можна сказати, що 18-й пакет (тобто новий пакет санкцій проти Росії. – ЄП) більш-менш готовий та детально опрацьований на Комітеті постійних представників ЄС (Coreper. – ЄП). Але Coreper досі його не затвердив, бо є одна держава, яка наполягає на тому, щоб його затвердження перенесли на рівень лідерів, на засідання Європейської ради", – розповів "Європейській правді" на умовах анонімності один з посадовців Ради ЄС.
Якщо згадати, хто останнім часом разом з Угорщиною блокує рішення ЄС стосовно Росії, то вгадати "порушника" легко. Це – Словаччина. Її лідер Роберт Фіцо став єдиним лідером ЄС, що відвідав парад російських військ у Москві 9 травня на запрошення Путіна.
Братислава виступає з вимогами щодо своєї енергетичної безпеки в очікуванні того, що ЄС може повністю відмовитися від російського газу (за наявними планами – до 1 січня 2028 року). Кажуть, що Роберт Фіцо хоче добитися від ЄС дозволу на споживання російських енергоресурсів навіть після встановленого Брюсселем дедлайну. Також у Братиславі не втратили надію на відновлення транзиту російського газу в Європу через територію України.
Тож якщо раніше планували вже на Раді ЄС у понеділок, 23 червня, затвердити 18-й пакет санкцій, то тепер, через дії Словаччини, на це немає сподівань. "Технічна робота майже завершена. Але до саміту рішення не буде", – додав один зі співрозмовників "ЄвроПравди".
Утім, якщо лідери держав ЄС домовляться у перший день саміту, 26 червня, то технічно 18-й пакет може бути затверджений вже наступного дня – 27 червня – на засіданні Coreper на рівні послів.
Варто відзначити: у тому, що Словаччину вдасться "умиротворити" і 18-й пакет точно затвердять – не було сумніву в жодного зі співрозмовників "ЄвроПравди".
Про складові 18-го пакета санкцій "ЄвроПравда" повідомляла: це будуть санкції проти російських банків та навіть банків третіх країн, нові заходи проти російського тіньового флоту, повна заборона на будь-який розвиток проєктів "Північних потоків", заборона на експорт в ЄС нафтопродуктів, виготовлених з російської сировини, нові експортні обмеження для російських компаній в різних галузях (машини, метали, пластмаси, хімікати) тощо.
Втім, існує один-єдиний елемент тиску на РФ, від якого Євросоюз відмовився.
Йдеться про ідею зниження price cap, тобто цінової стелі для російської нафту – через те, що це питання не отримало підтримки США на саміті G7.
А після загострення війни на Близькому Сході, а особливо після втручання у неї США та очікуваного зростання вартості нафти – ідею про зниження price cap викреслили і з європейських пропозицій. У Брюсселі вважають, що на тлі зростання ціни на нафту поточна цінова стеля стає цілком адекватною.
Вже кілька місяців Єврокомісія готова відкрити перший кластер "Основи" у перемовинах про вступ України до Євросоюзу.
І весь цей час процес блокує Угорщина.
Як розповідала "ЄвроПравда", Віктор Орбан відмовляється від будь-яких рішень нібито через "загальнонаціональне опитування" громадян Угорщини щодо членства України в ЄС. А в реальності – він перетворив українське питання на основу своєї політичної програми (детально – у статті "Як угорський лідер хоче використати Україну для перемоги на виборах").
Враховуючи непрозорість проведення цього "опитування" і підрахунку голосів, а також те, що в Угорщині у цьому голосуванні традиційно беруть участь лише прихильники уряду – немає сумнівів, що його результатом стане майже одностайне "ні" членству України.
Бо саме за це відкрито агітував уряд із Орбаном на чолі. У попередні роки аналогічні "опитування Орбана" також давали близько 97-98% на користь лінії уряду.
І байдуже, що цей процес не матиме юридичної легітимності.
Важливо те, що Будапешт на цій підставі планує і далі блокувати початок переговорів з Україною, і жодний "план Б" не зможе цьому завадити.
На саміті Україна сподівається отримати "позитивний сигнал" – заяву 26 лідерів (тобто усіх, крім Угорщини) про те, що Київ готовий до відкриття першого кластера. Але ця політична заява не потягне жодних юридичних змін. Розблокувати процес без Угорщини неможливо, визнають співрозмовники "ЄвроПравди" у структурах ЄС. "Насправді не існує "плану Б" для наступного кроку в розширенні – а це відкриття перемовних кластерів. Технічно все готово. Потрібне лише одностайне рішення держав-членів про їхній початок", – наголосив один з дипломатів в розмові з кореспонденткою "ЄвроПравди".
А ось щодо перспектив відділення Молдови від України на шляху до ЄС та початку переговорів з нею окремо без заблокованої Орбаном України – Київ отримує позитивні сигнали від Брюсселя. Станом на червень 2025 року це питання зняте з активних обговорень, і тим більше жодного рішення про це не буде на саміті.
Однак буде важливо прослідкувати, як саме червневий саміт ЄС згадає у своєму рішенні про рух України і Молдови до ЄС. Бо значна відмінність у форматі та формулюваннях може свідчити, що наші держави під тиском реальності вже починають сприймати окремо.
Так чи інакше, у Брюсселі готуються до того, що Орбан не відмовиться від вето щодо руху України до ЄС.
І якщо це стане реальністю, то ЄС шукатиме компенсатори.
У цьому разі заохочувальним "планом Б" для України європейці бачать поступову інтеграцію України до єдиного ринку Євросоюзу, яка буде відбуватися без уваги до того, чи відкритий якийсь кластер у перемовинах. Одним з таких кроків стане остаточне затвердження рішення про включення України до зони роумінгу з ЄС з 2026 року.
"Це – маленькі кроки, які все одно мають велике значення для України та українського народу. Це і є "план Б". Можливо, це стане невеликою втіхою для українців, але вже є, що є", – додав один зі співрозмовників "ЄвроПравди".
Замість офіційних вступних переговорів у такому разі можна буде робити кроки з підготовки України до сумісності з Євросоюзом – у вигляді такого собі "паралельного треку перемовин" без юридичної сили (про це ми детально розповідали у статті "План Б" для вступу України в ЄС", станом на зараз ситуація загалом не змінилася).
А для реальних змін доведеться чекати, доки Угорщина змінить гнів на милість.
Чи доки в Угорщині не зміниться влада – з проросійської на проєвропейську.
кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі
