ЄС / © Reuters
Європейський парламент та Рада ЄС 17 червня 2025 року узгодили реформу механізму призупинення короткострокових безвізових поїздок до Шенгенської зони. Головна особливість нових правил — включення порушень прав людини до переліку підстав для скасування безвізу.
За даними Euronews, ставить Ізраїль в один ряд із потенційними «першопрохідцями» цих змін. Наразі громадяни 61 країни, серед яких Ізраїль, Україна, Велика Британія, Японія та інші, мають право на безвізовий в’їзд до Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду.
Дотепер ЄС лише одного разу призупиняв безвіз — для Республіки Вануату. Через її сумнівні схеми «громадянства за інвестиції», якими активно користувалися росіяни. Згідно з новою угодою, запустити механізм призупинення стане простіше. Адже порогові значення були знижені, а критерії значно розширені.
Відтепер, окрім існуючих причин, безвізовий статус країни може бути призупинений за:
Порушення Статуту Організації Об’єднаних Націй.
Серйозні порушення міжнародного права прав людини або гуманітарного права.
Невиконання рішень міжнародних судів.
«Цей інструмент допомагає нам впроваджувати цінності, на яких побудована наша спільнота, і дозволяє нам забезпечувати дотримання прав людини та поваги до міжнародного права», — заявив словенський депутат Європарламенту Матьяж Немец, доповідач законопроєкту.
Він підкреслив, що «жодна конкретна країна не є мішенню». Проте джерела в парламенті, які знайомі з досьє, вважають, що саме Ізраїль є одним із найімовірніших кандидатів на застосування нових правил. Це пов’язано зі звинуваченнями ООН у можливих воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в Секторі Гази. Крім того, під прицілом може опинитися й Сербія, щодо якої ООН також висловлювала занепокоєння станом прав людини.
Європейська Комісія може зупинити безвізовий режим для країни на один рік. Щоб це рішення почало діяти, його мають схвалити країни ЄС. Вони також можуть його заблокувати більшістю голосів. Якщо потрібно продовжити зупинку безвізу, Комісія видає новий документ. Його можуть заблокувати або Рада ЄС, або Європейський Парламент.
Ініціювати процедуру можуть як окремі країни Шенгенської зони, так і Європарламент, пропонуючи необов’язкові резолюції. За даними Euronews, «більш імовірно, що держава-член ЄС порушить питання Ізраїлю, а не парламент». Кілька політичних груп у парламенті наполягали на включенні порушень прав людини саме з огляду на ситуацію з Ізраїлем.
Окрім порушень прав людини, до законопроєкту включено нові положення, пов’язані з міграцією. Тепер значне збільшення кількості осіб певної національності, які нелегально перебувають у Шенгенській зоні, або зростання кількості шукачів притулку з низьким рівнем визнання заяв також можуть стати підставою для призупинення безвізу.
Поріг для оцінки збільшення кількості незаконних перебувань знижено з 50% до 30% від показника попереднього періоду.
Поріг для «низького рівня визнання» заяв про надання притулку підвищено з 4% до 20%.
Ці зміни розширять коло країн, які можуть потрапити під призупинення, і спростять запуск механізму, що, за словами Матьяжа Немеца, є чітким сигналом країнам-користувачам безвізу щодо необхідності скорочення міграції до ЄС.
Угода, досягнута у вівторок, ще має бути офіційно прийнята як Парламентом, так і Радою, перш ніж стати повноцінним законодавством ЄС.
Нагадаємо, Макрон заявив, що країни G7 погодилися щодо посилення санкцій проти Росії задля її повернення до перемовин.
За його словами, держави ЄС готують значно потужніші санкції проти Росії, ніж ті, що нині діють у США. Макрон додав, що Канада, Японія та Британія «тісно координують» свої позиції із ЄС з цього приводу.
