На тлі воєнної ескалації між Ізраїлем та Іраном обидві країни за лічені дні перемістили музейні артефакти у безпечніші місця та зачинили свої музеї на не невизначений термін.
У п’ятницю, 13 червня 2025 року, після ізраїльської атаки по Ірану заступник міністра культурної спадщини, туризму та ремесел Ірану Алі Дарабі доручив зберігачам артефактів дотримуватися кризового протоколу та перемістити музейні колекції до безпечних місць. Уже наступного дня у відомстві повідомили про виконання доручення. Наразі в країні також закриті музеї та об’єкти спадщини.
В Ірані знаходиться 28 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та численні всесвітньо відомі мистецькі та культурні установи.
Музеї столиці Ірану мають великі археологічні колекції предметів часів Месопотамії, Перської імперії, середньовічного мистецтва каліграфії, графіки тощо. Найстарші предмети археологічної колекції тегеранських музеїв сягають 300 000 років.
Також там розташований Тегеранський музей сучасного мистецтва, колекція якого налічує роботи Моне, Пікассо та інших. Та палац Голестан епохи Каджарів, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 2013 року.
Після ударів Ірану по Ізраїлю, кілька ізраїльських художніх установ передали цінні твори мистецтва та артефакти до охоронюваних місць.
Директорка Єрусалимського музею Ізраїлю повідомила, що вони також зберігають твори позичені з інших музеїв та колекцій.
Теаль-Авівський музей мистецтв розпочав виконувати воєнні протоколи та перемістив усі експонати до підземних приміщень.
До кінця п'ятниці Музей Ізраїлю в Єрусалимі та Тель-Авівський музей мистецтв вже закрилися, посилаючись на правила національної безпеки. Обидві установи заявили, що закриються на невизначений термін.
У понеділок, 16 червня, Товариство іранської археології"засудило військові напади на Іран та закликали "усі сторони" дотримуватися міжнародного гуманітарного права, яке кваліфікує навмисні напади та знищення культурних цінностей як воєнні злочини. Також організація звернулася до ЮНЕСКО, Blue Shield та ICOMOS стежити за ситуацією та вжити надзвичайних заходів для захисту об’єктів спадщини, що перебувають під загрозою.
11 квітня на брифінгу у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій заступниця міністра Галина Григоренко розповіла, що об’єкти культурної спадщини, які належать до Державного музейного фонду немає куди евакуйовувати.
Детальнішої інформації щодо евакуації цінностей із музеїв в міністерстві не надають, посилаючись на те, що дана інформація засекречена грифом "Для службового користування".
Міністерство культури та стратегічних комунікацій організувало цей брифінг невдовзі після публікації колонки голови Коаліції дієвців культури Ольги Сагайдак на Українській правді. Активістка повідомила, що МКСК відповіло на запит Коаліції, що не вважає себе відповідальними за евакуацію музейних цінностей. Крім того, відомство не складає списки предметів для евакуації. Цим, на думку урядовців, мають опікуватися музеї, які зберігають колекції.
Водночас законодавство передбачає інший механізм евакуації цінних колекцій, де першим відповідальним за евакуацію органом зазначено саме Міністерство культури.
Наприкінці лютого Коаліція дієвців культури звернулась з відкритим листом до Президента України, Уряду і Верховної ради з вимогою розпочати негайний процес евакуації музейних цінностей із Чернігівської, Сумської, Харківської, Донецької, Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей. Також чиновників закликати скликати РНБОУ, щоб негайно ухвалити необхідні для цього дії, що виходять за межі компетенції міністерства культури.
"У відповідь на цей відкритий лист Коаліції, Міністерство на своєму сайті виклало коротке повідомлення про те, що 540 942 тис. одиниць збереження були евакуйовані з 59 закладів від початку повномасштабного вторгнення. Проте, більшість із них були евакуйовані ще 2022 року, і левова частка – з Києва (наприклад, Національний музей історії України і Скарбниця Національного музею історії України вивезли 117 тисяч музейних предметів 1 категорії на початку березня 2022)", – наголосила Сагайдак у своїй колонці на УП.
28 березня 2025 року Кабінет міністрів прийняв "Стратегію розвитку культури 2025-2030". Одним з її пунктів є "захист, збереження, примноження й використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей".
Як наголосила заступниця міністра культури Галина Григоренко в етері Радіо Культура, наразі відомство лише розробляє механізмами евакуації культурних цінностей з прифронтових територій й покращення існуючих планів евакуації. Втім коли очікувати оновленого й чіткого плану дій для територіальних громад та керівників музеїв наразі невідомо.
Серед регіонів, які часто страждають від російських атак – Сумщина. 23 квітня керована авіабомба влучила в народний музей села Уланове Есманьської громади. Збірка повністю вигоріла і громада залишилась без археологічної та палеонтологічної колекцій, фотоархіву й стародруків.
На запит УП.Культура до Сумської обласної адміністрації там повідомили, що евакуація музейних колекцій регіону проводиться і вже вивезені цінності так званої першої та другої черги. Однак після обстрілу історичного центру Сум 13 квітня, з’ясувалося, що у підвалі пошкодженого Художнього музею зберігається колекція.
