Коротко
У ексклюзивному інтерв’ю Віктор Ющенко розповів про ранні роки відносин з Володимиром Путіним, підкреслюючи його пасивність та нерозуміння відповідальності за дії попередніх російських правителів. Ключовим моментом став напад Росії на Грузію у 2008 році, який Ющенко вважає початком перетворення Путіна на диктатора. Експрезидент також згадав епізод із підготовкою до святкування 300-річчя Полтавської битви та розповів про спільну з президентами Польщі та Литви тривожну нічну поїздку в Тбілісі.
Третій президент України Віктор Ющенко / © ТСН
У перші десять років свого правління президент Росії Володимир Путін був малоініціативним у двосторонніх відносинах з Україною та не розумів відповідальності сучасної російської держави за дії попередніх правителів. Переламним моментом, після якого почався незворотній процес його перетворення у кремлівського диктатора, стало вторгнення в Грузію 2008 року.
Про це третій президент України Віктор Ющенко розповів в ексклюзивному інтерв’ю журналістці ТСН Наталії Нагорній.
«Відверто скажу, я таким його [президента РФ Володимира Путіна] не знав, як сьогодні… Він мало проявляв ініціативи у двосторонніх відносинах. Він дуже пасивний був. Пасивно налаштований… Школа КГБ, вона робить фігуру хитрою, підлою, непублічною», — зазначив він.
У контексті взаємостосунків із російським президентом Віктор Ющенко згадав ситуацію, яка виникла під час підготовки до відзначення 300-ліття Полтавської битви. Він нагадав тоді Путіну про Батурин — козацьку столицю, яку було знищено разом із цивільним населенням російською армією Петра Першого.
«Я Путіну говорив, що перед тим, як взагалі появитися на Полтавському полі, треба говорити про Батурин. Це сторінка сумна, трагічна для нас. Але якщо говорити про відносини, давайте ми прийдемо до теми історичного примирення», — пригадував колишній український президент.
Ющенко наголосив тоді, що якщо не закрити тему Батурина та інших історичних трагедій, які в нас були, президенту України з’явитися на Полтавському полі було б дуже дивно.
«Він сказав таку репліку, що мене дивує до сьогоднішнього дня. „Виктор Андреевич, ну почему я должен просить извинения за царское правительство?“. Жодна нація не ставить курсив, чи це царське, чи це біле, чи це червоне. Ви влада. Ви сьогодні інститут влади. І тому все, що було в минулому, це вантаж на ваших плечах», — зауважив експрезидент.
Ющенко додав, що сподівався, що ця політика порозуміння легше вдасться, але вона просто була відкинута.
За словами Віктора Ющенка, найгірший момент відносин з президентом РФ настав 8 серпня 2008 року, коли почалося російське вторгнення в Грузію.
«Міша Саакашвілі мені телефонує, це була неділя, і зазвичай Міша любив поговорити. А тут абсолютно коротка фраза, одне речення: „Вони йдуть на Тбілісі“. Я кажу: „Міша, а що я можу зробити?“ — „Приїжджай“, — пригадував український президент.
Віктор Ющенко розповів, що прилетів тоді до Тбілісі разом із президентом Польщі Лехом Качинським та президентом Литви Валдасом Адамкусом.
«Ми години 3-4, мабуть, чекали, бо Путін нам не давав коридору по коротшому маршруту. І закінчується історія тим, що ми летимо на Туреччину, поза Кавказом, приземляємося в Азербайджані. І вночі приїхали в Тбілісі. Оце та остання точка в наших відносинах із Путіним», — згадував він.
При цьому колишній український президент зазначив, що на той момент у Путіна ще не було того диктаторського авторитету, який з’явився пізніше.
Він пригадав, як дорогою до Тбілісі спілкувався з колегами з Польщі і Литви, обговорюючи ймовірну ситуацію: «От уявіть собі, що ми в Тбілісі, а він [президент Путін] не збавляє темпів і йде на Тбілісі. Ось стоять на проспекті Шота Руставелі чотири президенти. Цікаво, що він буде робити. Що він буде робить своїми танками, БТРами, БМП? Я 99,99 відсотка даю, він не піде. Він не піде на нас. Він струсить, бо він трус. Він слабак».
За словами Ющенка, агресія Кремля в Грузії була базовим моментом щодо становлення Путіна як диктатора та формування політики сучасної Росії.
«Те, що Грузія була предтечою для України, це очевидно», — сказав він.
Нагадаємо, у травні 2025 року в журналі Frontiers in Psychology було опубліковано дослідження щодо «нарцисичного політичного лідерства» на прикладі Адольфа Гітлера, Володимира Путіна та Дональда Трампа.