У Києві на площі біля Софії Київської показали художню інсталяцію Black Cloud ("Чорна хмара"). Далі її відправлять в США на фестиваль незалежного мистецтва Burning Man 2025. Інсталяція сягнула 30 метрів завдовжки, 17 завширшки та 15 метрів у висоту, а важить 7 тонн.
Роботу створив український художник Олексій Сай, а спродюсував відомий волонтер і колишній заступник міністра оборони Віталій Дейнега. Це вже не перша їх спільна робота для Burning Man. Минулого року вони створили гігантську інсталяцію I'm fine для цього фестивалю.
Щодо "Чорної хмари", то вона періодично спалахує блискавками та гуркотить громом. Ці звуки зібрав запорізький музикант Денис Васильєв під час обстрілів міста.
Інсталяцію покажуть на одній з найвпливовіших артплатформ у світі Burning Man, яка щорічно проходить у пустелі. Цьогоріч фестиваль відбудеться з 24 серпня по 1 вересня.
Про ідею створення цієї роботи УП.Культура поговорила з її творцем – художником Олексієм Саєм та продюсером Віталієм Дейнегою.
Як у вас з’явилася ідея створення Black Cloud?
Олексій Сай: Усе ж таки, це масова комунікація, а не лише мистецтво. Хмара пішла від того, що ми маємо сказати зовнішньому світу. Це скоріше послання, яке ми хотіли б передати.
Віталій Дейнега: Це про людську природу. Зокрема про наш вроджений, часто безпідставний оптимізм. Саме він змушує нас ігнорувати загрози доти, поки ще можна було б щось змінити.
Так було і зі мною: я до останнього не вірив, що Росія нападе. Це було ірраціонально з будь-якої точки зору. Раціонально ми були праві, але вторгнення все ж сталося. Світ так само не вірив у початок Першої світової, адже "це неможливо", бо технології вже були занадто смертоносні. Але війна почалась. Не вірили у Велику депресію, Другу світову, ковід, фінансові кризи. Цей список можна продовжувати. Все це – повторення людської наївності.
У 2021-2022 роках нам казали: готуйтеся, на вас нападуть. Ми не вірили – і вже з цим зіткнулися. Тепер ми кажемо іншим: готуйтесь. Бо я переконаний – ми не наприкінці великої війни. Ми лише на її початку.
У чому особливість цьогорічної інсталяції Black Cloud?
Віталій Дейнега: На відміну від минулорічної роботи, я відчуваю, що її справжня актуальність ще попереду. На жаль, я переконаний: війна у світі лише наростатиме. Причин для цього багато – від нерозв’язаних глобальних проблем до новітніх технологій, які кожна країна прагне використати, щоб вирішити власні давні амбіції. І якщо, чи радше коли, почнеться нова хвиля війн – Black Cloud може стати культовою роботою, яка випереджає свій час.
Як відбувався процес створення Black Cloud?
Віталій Дейнега: Це дуже складний і креативний процес. Продумати подібне значно важче, ніж здається ззовні. Інакше це б робив кожен, хто має доступ до інструментів.
Кожна з трьох наших інсталяцій на Burning Man – це результат місяців роботи. Постійних зустрічей, пошуку сенсів, дискусій, експериментів. Основна команда – я, Олексій Сай і Марія Мороз. Ми зустрічалися по кілька разів на тиждень протягом 4–5 місяців, обговорюючи ідеї та шукаючи точку, яка нас самих чіпляє.
До проєкту долучилась велика кількість класних людей. У фіналі ми сформували список подяк – згадаємо там і партнерів, і агентства, і тих, хто допомагав з технічним втіленням.
"Чорна Хмара" складається з 45 менших хмаринок, на пошив яких пішло 4 км чорної тканини. Як завдяки тканині тримається така форма?
Олексій Сай: Форма – це конструкція, яка під постійним тиском. Декілька вентиляторів постійно нагнітають в неї повітря. Форму тримають перетинки, які прошиті між цими всіма півкулями і кулями. Всередині вона нагадує такий лабіринт з вітрилами.
Усе це повністю з тканини та мотузок, а всередині проведена проводка та висять світлові прилади. Взагалі всередині ще красивіше, але ніхто того не побачить.
Тканину виготовляли фахівці у Києві. Ми робили модель, а майстри – прорахунки, щоб його не знесло вітром, не порвало. Взагалі це доволі складна конструкція, хоч і виглядає просто.
Програмуванням стробоскопів займалися наші друзі в Києві і Берліні. Найкращі майстри по світлу робили і роблять досі це світло. Взагалі велика команда, велике будівництво.
Як довго ви готували цей проєкт? Як плануєте транспортування?
Віталій Дейнега: Підготовка тривала кілька місяців. Ми вже маємо досвід, тому логістика організована. Інсталяція одразу після Києва вирушає до США. У неї є велика американська частина фінансування – і це не випадково. Торік багато хто, зокрема й у самому Burning Man, побачив і відчув, наскільки важливо те, що ми робимо. І наскільки потужно це може бути реалізовано командою з України.
Куди вирушають ваші інсталяції після фестивалю?
Віталій Дейнега: На жаль, на склад. Наприклад, I'm Fine досі зберігається в контейнерах. Ми чекаємо, поки з’явиться запит – де її можна встановити. Щодо "Фенікса" – були запити, щоб привезти його до Києва.
Особисто мене найбільше цікавлять долі "I’m Fine" та "Чорної хмаринки". Ми її спеціально створили такою, щоб було легше транспортувати, швидко встановити та повторно використати. Наша мрія – аби ця інсталяція побувала в основних столицях світу. Але самотужки ми цього не зробимо. Чи потрібно це державі? Хотілося б вірити, що так. Але поки – це тільки наше бажання.
Як вас прийняли в Америці торік? Чи плануєте повертатися на Burning Man?
Олексій Сай: Попередня робота I`m Fine теж була на фестивалі Burning Man. Дуже багато людей емоційно на неї реагували. Ми багато спілкувалися з ними. Я б сказав, нелегко втішати людей в Америці, а не навпаки.
Думаю, що ми робимо важливу справу. Я це називаю "вжиткове мистецтво". Це спілкування з великою і різноманітною аудиторією, яка здатна донести наші реалії до інших людей. Тому на цей фестиваль ми витрачаємо час. Це працює.
Олексію, нещодавно у вас відкрилася персональна виставка "Посміхайся". Вона створена у техніці Excel-art, над якою ви вже давно працюєте. Розкажіть, наскільки цей досвід відрізняється або можливо допомагає вам у створенні таких великих інсталяцій.
Олексій Сай: Виставка "Посміхайся" – це серія робіт, які я роблю якраз, щоб перевірити, чи цікаво мені робити красиві картинки, не прив'язані до наших реалій, до нашої війни. Я їх роблю в перерві між іншими справами, коли видається така можливість. І повертаюсь до цього саме тому, що мені досі цікаво робити просто веселі речі.
Щодо різниці у формах: плоскі та об’ємні, я взагалі перескакую від техніки до техніки, щоб не було нудно. Мені цікаво все, я не бажаю на чомусь конкретно зупинятися. Тому я завжди роблю паралельно зовсім різні речі. Так веселіше, так цікавіше.
Чи плануєте надалі робити роботи для цього фестивалю?
Олексій Сай: Як зараз можна щось планувати? Подивимось. Я точно знаю, що буду робити те, що приносить користь.
Торік на фестивалі незалежного мистецтва Burning Man український військовий DJ Tapolsky відіграв музичний сет поруч із інсталяцією "I’m Fine". Відео на каналі Української правди зібрало 100 тисяч переглядів за дві доби.
