Про природу інфляції в Україні і роль монетарної політики НБУ в процесі утримання макрофінансовой стабільності в умовах великої війни - в колонці члена Ради НБУ Василя Фурмана.
Серпень приніс позитивну новину для української економіки — інфляція сповільнилася до 13,2% у річному вимірі, проти 14,1% у липні та близько 16% у травні. Попри досі високий рівень, тренд і динаміка зростання цін важливіші: інфляційний тиск поступово слабшає і на кінець року за прогнозами НБУ інфляція буде менше 10%.
Українська інфляція 2022–2025 рр. виникає переважно на боці пропозиції: руйнування виробництва, зростання логістичних витрат, енергетичні ризики, погодні чинники, підвищення собівартості. Це не “класична” інфляція попиту, яку можна швидко приборкати. Але Національний банк України проводить достатньо жорстку грошово-кредитну політику, та використовує інші інструменти, для того щоб в перспективі повернути інфляцію до цілі в п’ять відсотків.
Саме завдяки політиці НБУ та уряду ми втримали макроекономічну стабільність. Без жорстких рішень у 2022–2023 роках, відповідних політик Нацбанку у наступних роках курс гривні міг би обвалитися, а інфляція давно перевищила б 30–40% відсотків…
Облікова ставка НБУ — це якір для очікувань. Вона впливає на:
• поведінку банків і бізнесу щодо депозитів і кредитів;
• рівень довіри інвесторів і міжнародних партнерів.
Так, трансмісійний механізм у воєнних умовах послаблений, але сигнальна функція ставки працює на 100%. Українці продовжують довіряти гривневим заощадженням, а бізнес отримує передбачуваний курсовий і ціновий горизонт.
Стабільність обмінного курсу — один із ключових факторів, що стримує ціни.
Нагадаю: близько 50% споживчого кошика українців — імпорт. Якби курс гривні “поплив”, інфляція одразу стрибнула (важко навіть уявити наскільки). НБУ витрачає валютні резерви, але саме це дозволяє утримувати довіру й підтримувати відносну цінову стабільність та стабільну і контрольовану ситуацію на валютному ринку.
Треба розуміти: використання резервів - це не витрати “на папері” чи проїдання грошових коштів… Це страховка від хаосу. Без цих витрат інфляція з’їдала б доходи домогосподарств значно швидше, а бізнес не мав би передбачуваного середовища для інвестицій. І курс гривні був би набагато слабший. Про макроекономічну стабільність можна було-б забути.
- Інфляція поступово спадає (з піків понад 26% у 2022 році до 13,2% нині) і надалі буде зменшуватися.
- Валютний ринок залишається стабільним.
- Довіра до гривні збережена — і це один із найцінніших нематеріальних активів воєнного часу.
- Забезпечено макроекономічну стабільність в державі…
У середньостроковій перспективі НБУ прогнозує інфляцію: 2026 рік - 6,6%, 2027 рік - 5%. Це цілком реалістично, враховуючи очікуване відновлення економіки та повернення споживчого попиту після війни.
Монетарна політика НБУ в умовах великої війни — не ідеальна, але вона є найкращою опцією серед інших (гірших варіантів). Вона забезпечує фундамент для майбутнього відновлення: стабільну гривню, контрольовану інфляцію та довіру міжнародних партнерів.
Після перемоги саме ці чинники стануть основою для швидкого економічного зростання.
