“Олександрія” визначилася із новим коучем. Тривалий час інсайдери відправляли до срібного призера УПЛ Младена Бартуловича, дехто вірив, що клуб надасть можливість Юрію Вернидубу, котрий як кілька тижнів залишив “Кривбас”.
Фігурувала й кандидатура Кирила Нестеренка, але вона вигулькнула раптово, тож вірилося не надто. Втім, саме цей тренер поведе колектив, залишений Русланом Ротанем, у єврокубки та спробує зарекомендувати себе в чемпіонаті України.
Чекайте-чекайте, у вас закралася думка: а хто це такий? Насправді молодик (у березні йому виповнилося 33) вже працював у еліті та має небагатий, та все ж бекґраунд. Охоче розповідаємо.
Є уродженецем Макіївки та вихованцем донецького “Металурга”. У 2008-му був переведений до резерву, постійно фігурував у заявках на сезон, у дорослому футболі дебютував 4 листопада 2012-го — Юрій Максимов виділив центральному півзахиснику 12 хвилин проти “Чорноморця” (0:3).
У квітні 2013-го отримав травму (що цікаво, у боротьбі з одеситами, тільки за дублюючий склад), внаслідок чого пропустив наступні сім місяців. Намагався перезавантажитися за Сергія Ташуєва, залучався до підготовчих зборів, пробувався у центрі та на фланзі оборони (ставив у приклад Василя Прийму, як виконавця, що також перепрофілювався з центрхава в досить успішного центрбека).
Приблизно у той же період перетнувся з таким собі Вадимом Шаблієм; це сьогодні ми звикли до останнього в іпостасі одіозного агента, а колись ця людина вийшла з академії “Шахтаря”, підтримувала форму в “МетаДоні”, одного дня усвідомила, що не “вивезе” серйозний рівень та закінчила на тлі серйозного пошкодження. Ну, нічого, Шаблій у професії себе все ж знайшов.
“Шаблія, звичайно, памʼятаю. Він був у нас у дублюючій команді. Грав на позиції центрального півзахисника. Але бувало, що й на фланг виходив.
Вадик прийшов до нас після серйозної операції. У нього був процес відновлення, який він важко переносив. Після реабілітації вирішив, що футбол — все”, — поділився спогадами Нестеренко.
На жаль, схожа доля спіткала й нашого героя. Взимку 2015-го Кирило залишив Україну, відгукнувся на запрошення литовського “Шауляя”, взяв участь у 8-ми зустрічах та забив один мʼяч — вразив ворота “Клапейдоса Гранітаса” (незабаром зник) й врятував нічию (2:2).
Тим не менш, невтішна форма, викликана розривом хрестоподібних звʼязок та рецидивом коліна, підсумувала короткотривалий карʼєрний шлях — мовляв, краще повісити бутси на цвях у двадцять чотири та рухатися далі.
В Інтернеті шириться інформація, що “жовто-чорні” призначили “наймолодшого діючого тренера в УПЛ”. Торік таким був 36-річний Імад Ашур, усі побивалися над фактором віку (дехто навіть глузував), тепер відповідна естафета перехоплена Нестеренком.
Знаєте, тут потрібно розширити тезис, поданий пресою — Кирило є наймолодшим менеджером елітного дивізіону взагалі. В який би рейтинг ви не тицьнули пальцем, неодмінно побачите це прізвище — і тут нічого дивного, адже хлопець вперше верховодив у технічній зоні ще у двадцять пʼять. А ось так.
У 2016-му Нестеренко потрапив до системи “Сталі”, набивав шишки із U-21, а вже у жовтні 2017-го за збігом обставин став виконувачем обовʼязків. Камʼянчани погано просувалися дистанцією Премʼєр-ліги — Егіше Мелікян стартував перемогами над “Зорею” та “Чорноморцем” (в обох випадках — по 1:0), а потім спіткнувся й полетів стрімголов униз. Сім поразок поспіль логічно виставили вірменина за поріг, паралельно у кабінетах вели перемовини з Ніколаєм Костовим, тож потребувалася підміна на поєдинок з “Вересом”.
Й страхувальник впорався із завданням майже на “відмінно” — рівняни котувалися фаворитами, йшли пʼятими в турнірній таблиці, проте до 88 хвилини горіли 0:1 (постарався Орест Кузик). Володимир Адамюк відреагував на передачу Руслана Степанюка, зрівняв рахунок, але до Кирила не прикопатися — було видно, що футболісти, втомлені Мелікяном, кайфували від процесу та зовсім трохи не дотягли до оформлення максимальної кількості очок.
Залишився у штабі Костова та в подальшому асистував болгарину в “Шахтарі” Караганда, послідував за ним у “Каспій” Актау та софійський “Левські”. Після того, як на фініші чемпіонату 2023/24 Ніколай обмежився четвертою сходинкою та оминув єврокубки, з ним попрощалися — це автоматично означало припинення повноважень і його помічника.
Останній рік перебував на вільних хлібах, але збагачувався досвідом — це видно зі світлин, де новоспечений “олександрієць” позує у “Жироні” та з Віктором Циганковим зокрема. Можна сказати, що Кирило не звик сидіти без діла — наприклад, у постковідні дні підробляв експертом на ТК “Футбол”, де аналізував зустрічі збірної України на Євро-2020, а опісля дав консультації по УПЛ.
Варто було “Олександрії” сповістити про кандидатуру Нестеренка, як послідувала реакція, сповнена скепсисом. Цілком очікувано — необізнаному глядачу без Transfermarkt не розібратися, та і хто там придивлявся до “Сталі”? Команда зіткнулася з фінансовими проблемами, потихеньку рухалася у бік розформування, демонструвала невибагливий стиль, тож не викликала бодай-якийсь прискіпливий інтерес.
То це виходить, що “Олександрія” склала руки? Друзі, можливо, вас заспокоїть той факт, що Кирило — на папері кращий, ніж Ашур, адже на відміну від керманича “Полісся”, котрий до появи в Житомирі міг похвалитися хіба перебуванням в “юшці” “Дніпра-1”, все ж конспектував за Костовим.
З іншого боку, перед Нестеренком стоїть складна місія — по-перше, необхідно підтвердити професійну готовність та заспокоїти громадськість, яка гуртом ставить хрест на амбіціях клубу. По-друге, продемонструвати гнучкість з урахуванням відходу Івана Калюжного та Олександра Мартинюка; відчувається, що обойма трансформуватиметься ще, й це підкидає додаткові труднощі. Хоча й передбачаємо більш плідний діалог з Вадимом Шаблієм — Руслан Ротань дав зрозуміти, що користується послугами агента, а тут сам Бог велів відновити давню дружбу, прямісінько з покійного “Металурга”.
Ми лише можемо здогадуватися, яким постане Кирило, оскільки не знаємо його тактичних вподобань (вісім років тому із “Вересом” фахівець задіяв малюнок 4-2-3-1, але це ж разова акція). Водночас не хочеться ось так давати прогнози — якось “Олександрія” ризикнула з Ротанем та таки дочекалася фантастичних результатів.
Втім, і тут є нюанс — всі приблизно усвідомлювали специфіку Руслана Петровича, який плідно вів Україну U-21 та до запрошення зі стану “містян” (грудень 2022-го) встиг показати себе в 38-ми матчах. Бився у відбіркових циклах, мав справу з Трубіним, Батаговим, Михайленком, Бондаренком, Судаковим, Мудриком, Вʼюнником та Ванатом. Погодьтеся, тут є що обговорити.
Поки ж готуємося до невдахи у парі між АЕКом Ларнака та “Партизаном” — обидва опопненти в Лізі конференцій є важкуватими. Нестеренко має одразу вмикатися, інакше біди не оминути.
Фото - ФК Олександрія / автор - невідомий
