У Дніпрі презентували ікону, написану на сушеній рибі. Дніпровські майстри відтворили стародавній вид іконопису – так званий «чумацький», повідомляє Dnipro.Press. Зображення святих і біблійні сцени малювали на сушеній рибі, переважно камбалі.
У середині XIX ст. на Київщині налічувалося близько 17500 чумаків. Вони їздили возами до Криму по сіль, а подорожні ікони чіпляли на вози, як зараз водії розміщають на панелі чи дзеркалі автівок образочки чи вервички. Такі ікони у далекій і часто небезпечній дорозі були оберегами, а після щасливого повернення чумаки дарували їх храмам. Деякі з них були двосторонніми: наприклад, з однієї сторони міг бути зображений Ісус Христос, з іншої – Богородиця.
Сучасні зразки чумацьких ікон на рибі
Як розповідає музей історії Києва, чумацькі ікони на рибі можна порівняти з похідними військовими іконами, які воїни брали з собою ще в часи середньовіччя. Практика зображення релігійних сюжетів на рибі була поширена й за кордоном: в Єрусалимі святих зображали на черепах риби. А в деяких країнах їх малювали на хребцях кита, адже, за біблійною легендою, кит проковтнув Йону. Як матеріал для створення ікон чумаки обрали рибу, бо вона була пов’язана з їхнім способом життя: після солі риба була другим товаром за значимістю. Крім того, риба є християнським символом.
На початку ХХ століття було відомо про шість вцілілих ікон на рибі, п’ять з яких написані на камбалі, одна – на голові сома. Донині збереглися три з них і лише одна в Україні – та ексклюзивна, написана на голові сома. Дві чумацькі ікони на камбалі у 1906 році вивезли до етнографічного музею у Санкт-Петербург.
«Цікаво, що усі відомі місця виявлення ікон на рибі розташовані на відстані близько 100 км від Києва. Імовірно, традиція виготовлення таких чумацьких ікон була притаманна саме для Київщини, а створені тут ікони супроводжували чумаків до Криму та повертались із ними назад», – пояснюють в музеї історії міста. Ще одним регіоном поширення такого мистецтва було Приазовʼя.
В Україні зберігся лише один автентичний зразок таких чумацьких ікон – «Хрещення Господнє» XIX ст. Її написали на висушеній голові сома. Реліквію зберігають у фондах заповідника «Києво-Печерська лавра».
Дослідженням чумацької ікони займається науковець заповідника «Хортиця» Андрій Лопушинський. А сучасні митці потрохи відроджують цю традицію. Зокрема, херсонська художниця Оксана Оснач, яка першу виставку чумацьких ікон відкрила в Херсоні 2021 року.
