Депутати от-от голосуватимуть за законопроєкти Defence City, якими буде створено спеціальний правовий режим та надано низку преференцій українським виробникам зброї: податкові пільги, спрощені митні правила, механізм релокації, відкритий доступ на світовий ринок, обмеження публікації чутливих даних про оборонні компанії та звільнення від відповідальності за певні види правопорушень.
Це, без перебільшень, головна "бюрократична" подія року в оборонній галузі, адже на 12-й рік війни українські збройні компанії нарешті будуть визнані стратегічними не на словах, а на рівні закону.
Детальніше про дискусію навколо Defence City "Оборонка" писала в окремому матеріалі. Зараз депутати внесли суттєві правки та підготували закон до другого читання. Голосування має відбутися вже у серпні.
Закон є достатньо ґрунтовним, галузь – специфічною, а сама по собі ініціатива – великим сплетінням інтересів різних бізнес-кіл. Тому без суперечок та дискусій не обійшлося.
Напередодні голосування спеціально для "Оборонки" три великі українські асоціації, які об’єднують майже весь український приватний ринок озброєнь, висловили свої думки про новий режим. Вони розповіли, що у майбутніх законах прописано добре, а що зроблено погано і це необхідно змінити до другого читання.
Валентина Ведровська, Керівниця напрямку GR "Української Ради Зброярів" (понад 270 оборонних компаній):
На початку липня виробників фактично поставили перед фактом, коли вони вперше побачили проєкт Defence City. Це спричинило хвилю обурення, адже багато хто побачив спробу створити "клуб для обраних". Такий підхід суперечить принципу, який завжди відстоює Українська рада зброярів: "Нічого для зброярів без зброярів".
Разом із тим подальша комунікація змінила ситуацію. Відбулася зустріч депутата Данила Гетманцева з Радою зброярів, у нас з’явилася можливість висловити свою позицію, напрацювати й подати правки. Трансформація тексту законопроєкту за цей час є колосальною. Відчутно, що дискусії та пропозиції виробників не були марними.
Серед ключових проблем першої редакції – внесення всіх змін до Податкового кодексу та інших актів без створення окремого правового блоку. Це створювало ризики неправильних трактувань і не давало комплексного бачення. У другому читанні для Defence City виділили окремий розділ у Законі "Про національну безпеку".
Проблемним залишається питання одночасного перебування в режимах Дія.City та Defence City. Формально це дозволено, але з великим обмеженням: резиденти Дія.City не мають права користуватися податковими пільгами Defence City. Це одностороння норма, яка працює не на користь виробників. На нашу думку, у компаній має бути вибір – податковими пільгами якого режиму користуватися, залишаючись резидентами обох.
Поріг кваліфікованого доходу можна знизити ще більше, аби режим став доступним для більшої кількості підприємств, які працюють у сфері оборонки. Окремо ми виступаємо за розширення переліку товарів, що підпадають під умови вступу, зокрема – включення засобів зв’язку та оптики.
Ми закликаємо органи державної влади – як виконавчої, так і законодавчої – обговорювати всі ініціативи разом із виробниками, яких вони безпосередньо стосуються. У складі Ради зброярів працює сильна робоча група юристів і експертів від підприємств, готова не лише критикувати, а й пропонувати готові рішення.
Щодо Defence City – наше головне побажання: не вносити більше сторонніх правок у законопроєкти, особливо тих, що стосуються інших сфер (як це вже траплялося з Податковим кодексом). Має діяти чіткий принцип: "Один законопроєкт – одна тема".
І найважливіше – реалізація. Голосування в парламенті стане важливим етапом, але ще більш значущими будуть підзаконні акти, які регулюватимуть запуск режиму Defence City. Основна робота тут ляже на Міністерство оборони. Ми сподіваємося, що міністерство продовжить системно взаємодіяти з виробниками й розробляти нормативні акти максимально ефективно й прозоро.
Сергій Гончаров, виконавчий директор NAUDI (понад 100 оборонних компаній):
Поява Defence City є своєчасною та давно очікуваною, адже в умовах війни розвиток оборонних індустрій виходить за межі економічної категорії – це фактор збереження незалежності й національної стійкості. Сам факт появи такої ініціативи був позитивно сприйнятий представниками оборонно-промислового комплексу, асоціаціями та громадськістю, оскільки вперше за три роки повномасштабної війни народні депутати продемонстрували готовність системно підтримати вітчизняний ОПК.
Разом із тим, компанії, профільні асоціації та громадськість, підтримавши саму концепцію Defence City, висловили обґрунтовану критику окремих законопроєктів. Передусім це стосується запропонованої моделі формування реєстру учасників Defence City, яка створює ризики обмеженого доступу та може залишити поза системою значну кількість підприємств. Це означає, що значна частина українських оборонних виробників може опинитися поза межами Defence City, що суперечить базовій ідеї – розвитку ОПК.
Ми виходили з того, що після якісного експертного доопрацювання до другого читання ця ініціатива могла б перетворитися на стратегічний інструмент посилення обороноздатності держави. Адже Defence City – це не про спроби уникнути відповідальності, а про інвестицію у безпеку й стійкість держави. Критично важливо забезпечити рівні правила доступу для всіх стратегічно важливих підприємств – незалежно від розміру, форми власності чи обсягу виробництва.
Національна асоціація оборонної промисловості України неодноразово долучалася до експертного опрацювання цієї ініціативи, пропонуючи розширення залучення підприємств ОПК у новий правовий режим та посилення прозорості механізмів. На жаль, ці пропозиції не були почуті ініціаторами.
Також важливо було зняти невизначеність щодо співіснування Defence City з правовим режимом Дія.City, адже дублювання чи суперечності у правозастосуванні могли б створити нові бар’єри для підприємств.
Частина питань, зокрема щодо узгодження з Дія.City, справді була вирішена під час підготовки законопроєкту до другого читання. Водночас найважливіші зауваження NAUDI, пов’язані з обмеженнями для підприємств ОПК при вступі до Defence City, залишилися фактично на тому ж рівні. Зміни торкнулися лише відсоткових співвідношень, але сама проблема доступу не була вирішена. Це означає, що ризики створення надто вузького реєстру "обраних" підприємств і надалі зберігаються.
Підприємства, які опиняться поза переліком, змушені будуть працювати у гірших умовах: без податкових стимулів, під більшим тиском, із дорожчим виробництвом та слабшими позиціями на ринку. У підсумку це не сприяє розвитку галузі, а, навпаки, шкодить їй. Закон має працювати не для "обраних" підприємств, а для спільної мети – сильної оборонної галузі України.
В Україні вже існує перелік критичних підприємств для забезпечення потреб Збройних Сил України, який формують центральні органи виконавчої влади — саме він повинен бути фундаментом та об’єктом захисту та допомоги правового режиму Defence City.
Годі створювати нові реєстри, переліки найважливіших підприємств, придумувати тисячі різноманітних критеріїв – пора підтримувати діючі критичні для ОПК підприємства.
Ми закликаємо парламент не ухвалювати законопроєкти в нинішній редакції, а повернути їх на доопрацювання головному комітету з подальшим винесенням на повторне друге читання, виключивши обмежувальну норму та надавши можливість усім критично важливим підприємствам увійти до Defence City.
Катерина Михалко, виконавча директорка "Технологічні Сили України" (80 оборонних компаній):
Технологічні Сили України (ТСУ) були залучені до роботи над проєктами законів та мали зустріч з їх авторами. Разом з членами асоціації ми напрацювали адвокаційну позицію і низку правок до другого читання, більшість з яких була врахована, за що ми вдячні профільному комітету Верховної Ради.
Ми в ТСУ бачили багато викликів та занепокоєнь в концепті Defence City, представленому до першого читання. Зокрема, критерії за якими підприємства можуть бути включені та виключені з Переліку, конфлікт податкових режимів Defence City та Дія.City, дуже гостра потреба захисту інформації та даних про виробників, питання використання прибутку та ряд інших питань.
Окремо ми звертали уваги на частину про експорт: ТСУ адвокатували розширення можливості експорту і для товарів подвійного призначення та пропонували усунути обмеження на міжвідомчі угоди. Більшість пропозицій були враховані.
Ми очікуємо голосування за проєкти законів в цілому і готові до активної співпраці з міністерством над нормативно-правовими актами вже їх рівня для швидшого запуску режиму Defence City та реалізації проєкту Build with Ukraine, яку ініціював Президент України. Головне – нова законодавча ініціатива закладає основу для експорту, інтеграції інновацій та локалізації виробництва.
Водночас питання (не)можливості повноцінного поєднання двох особливих податкових режимів Defence City та Diia City лишається гострим, оскільки тепер компаніям-виробникам треба вирішувати внутрішньо та організаційно як будуть побудовані їхні виробничі процеси та проєкти, зокрема визначитися, за яким податковим режимом вони працюватимуть.
Первісний текст не передбачав суміщення режимів, але на фінальне голосування винесли компромісне рішення: підприємства можуть одночасно бути резидентами Дія.City та Defence City. Водночас при набутті статусу резидента Defence City вони втрачають ключові податкові пільги Дія.City – знижену ставку ПДФО, сплату ЄСВ від мінімальної зарплати, а також спецрежим податку на прибуток. Формально подвійне резидентство дозволене, але без податкових бонусів Дія.City.
Це ускладнює роботу виробників: потрібно розділяти виробництво та облік між режимами, вести подвійні процеси звітності, вибудовувати складні схеми управління персоналом і контрактами. У результаті для виробників виникає додаткове адміністративне та фінансове навантаження.
Комітет та народні депутати запропонували "компромісну" редакцію, яка дозволить поєднувати два режими, але з низкою особливостей та обмежень, рішення щодо яких, лягатиме на самих виробників.
Окремо хочу звернути увагу на важливий для виробників аспект, з яким ми працюємо вже два роки, – зброярам потрібен повний доступ до міжнародних ринків та можливість експорту надлишкових, тобто не законтрактованих державою продуктів до країн-партнерів. Це ключова необхідність для інтеграції українського ОПК в міжнародні ланцюги постачання.
Зараз формально зберігається процедура через ДСЕК, але фактично дозволи майже не видаються. Своєю чергою Defence City пропонує інший механізм – можливість експорту для компаній, що включені до переліку та працюють у межах міждержавних угод і ініціативи Build with Ukraine.
Таким чином, це радше різні опції: одна існує формально, але складно реалізується на практиці, інша передбачає нові можливості, проте із додатковими умовами доступу.
І безумовно законопроєкт, який ухвалять народні депутати в цілому, повинен відповідати нормам антикорупційного законодавства та мати відповідні запобіжники. Ряд інших пропозицій плануємо адвокатувати вже в процесі подальшої роботи з Міністерством оборони України.
Концепт Defence City не є ідеальним на 100%, але це фактично перша системна спроба створити основу для стійкості сектора ОПК і довгострокового посилення обороноздатності країни. Ми вітаємо таке рішення і пропонуємо підтримку державі в цьому.
