Офіс Генерального прокурора вступив у судову справу щодо захисту природоохоронного статусу заказника “Осокорківські луки”. Правоохоронцям довелося це зробити через мляву позицію столичної влади – вони прямо звинуватили Київраду у тому, що вона неналежно здійснює захист інтересів держави, адже навіть не намагалася довести служителям Феміди, що ця територія є особливо цінною та унікальною. Столичні активісти радіють такому кроку з боку Генпрокуратури, адже впевнені: меру Києва Віталію Кличку настільки не цікава тема захисту заповідних територій, що міськрада і КМДА навіть не направили до суду своїх юристів. Таким чином цей судовий спір, в рамках якого ТОВ “Контактбудсервіс” (забудовник скандально відомого ЖК “Патріотика на озерах” – колишнього проєкту банка “Аркада”) вимагає скасувати рішення керівництва міста щодо створення даного заказника, вочевидь, заграє новими барвами. А тому питання будівництва на цій землі нової дороги від просп. Петра Григоренка до кордонів міста заради зручності забудовників поки залишається відкритим.
Як стало відомо КВ, Офіс Генерального прокурора вступила у справу №320/61065/24, в рамках якої ТОВ “Контактбудсервіс” (замовник будівництва житлового комплексу (ЖК) “H2O”) намагається скасувати природоохоронний статус 148 га землі в Дарницькому районі.
Про такі намір повідомлялося в листі вказаного держоргану до міського голови Києва Віталія Кличка від 4 липня 2025 року за підписом заступника Генерального прокурора Максима Крима (цей документ активно “гуляє” соцмережами). Однак, за інформацією голови благодійної організації “Київський еколого-культурний центр” (БО “КЕКЦ”) Володимира Борейка, наразі це вже не плани, а реальність. Таким чином правоохоронці “зайшли” у цей судовий спір в якості третьої особи – фактично йдеться про те, що вони “допомагатимуть” столичній владі захищати згадану територію від забудовника, або ж навіть робитимуть це за неї.
Як зазначається у листі Генпрокуратури, до неї надходять численні звернення від громадськості щодо загрози знищення або пошкодження заказника “Осокорківські луки” через будівництво на суміжній території великого ЖК. Правоохоронці у свою чергу з’ясували, що наразі у провадженні Київського окружного адмінсуду (КОАС) перебуває справа №320/61065/24, в рамках якої ТОВ “Контактбудсервіс” вимагає скасувати рішення Київради №522/7178 від 11 квітня 2019 року «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Осокорківські луки», а також розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) №384 від 30 квітня 2024 року, яким було затверджено Положення про вищезгаданий заказник (відповідачі – міськрада і міськдержадміністрація).
За інформацією прокурорів, доводи компанії обгрунтовані, зокрема, тим, що для успішної реалізації запланованого будівництва та підвищення його інвестиційної привабливості необхідне створення транспортної розв’язки за рахунок земель заказника, як і передбачено існуючою на сьогодні містобудівною документацією на місцевому рівні (детальним планом території (ДПТ) мікрорайону Осокорки). Йдеться, нагадаємо, про магістральну дорогу від просп. Петра Григоренка в Дарницькому районі до межі Києва.
При цьому, прокурори встановили, що Київрада “не у повній мірі реалізує процесуальні права сторони (відповідача. – КВ) та неналежно здійснює захист інтересів держави. Так, правоохоронці, ознайомившись з процесуальними документами по цій судовій справі, з’ясували, що відзив міськради на позов і заперечення на відповідь на відзив, які є майже ідентичними за змістом, переважно обгрунтовані доводами про дотримання Київрадою всіх процедурних вимог при прийнятті оскаржуваного рішення. Разом з тим, у процесуальних документах Київради, мовляв, навіть не зазначено обґрунтування природоохоронної цінності та унікальності спірних територій, які свідчать про пріоритетність їх збереження в первинному вигляді понад будь-якими потребами.
“Території та об’єкти природно-заповідного фонду є елементами екомережі – єдиної територіальної системи , яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища. Використання таких територій та об’єктів може здійснюватися лише за умови, що відповідна діяльність не суперечить їх цільовому призначенню і встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об’єктів”, – зазначається у листі прокуратури.
Саме у зв’язку з цим, мовляв, правоохоронцям і довелося вступити в цю справу. Найближче засідання КОАС по даному спору заплановане на 18 серпня 2025 року.
Очільник БО “КЕКЦ” Володимир Борейко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що на захист заказника, разом з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, стала його організація, а також ГО “Екопарк Осокорки”. Однак, за його словами, Київрада та КМДА “своїх юристів на суд не дали” – як і підпорядковане їм комунальне об‘єднання (КО) “Київзеленбуд”, якому, відповідно до спірного розпорядження столичної міськдержадміністрації цей заказник передано під охорону. На думку Борейка, це пов’язано з тим, що міському голові Києва Віталію Кличку тема захисту заповідних природних об’єктів не цікава.
“Кличко любить розігрувати клоунаду – мовляв, правоохоронні органи використовуються проти нього в політичних мотивах. Давайте розберемося на цьому прикладі: де тут політичні мотиви? Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заповідні об’єкти – це національне надбання. Київські забудовники вирішили знищити частину цього національного надбання – заказник «Осокорківські луки». То чому Київрада і Кличко, як її керівник, нічого не роблять для захисту національного надбання? Де ж тут політичне замовлення натиску на Кличка? Кличко що, має бути поза критикою і принцип верховенства права на нього не поширюється? Кличко просто як завжди бреше”, – підкреслив Володимир Борейко.
Рішення щодо оголошення 148 га землі на Осокорках ландшафтним заказником було прийнято Київрадою за ініціативи групи депутатів з різних політичних сил – ще 4 лютого 2019-го семеро народних обранців зареєстрували відповідний проєкт рішення, який, як і зазначалося вище, було затверджено 11 квітня того ж року.
В обґрунтування такої ідеї депутати зазначили, що влада повинна захистити цю територію, адже вона “представлена водною, навколоводною, лучно-болотною рослинністю з багатим видовим складом тварин та рослин, занесених до Червоної книги України”. Зокрема, йшлося про такі рослини, як ряска мала та трироздільна, жабурник звичайний та сальвінія плавуча, різних червонокнижних комах (махаон, джміль яскравий, стрічкарка блакитна, вусач мускусний), а також тварин, які охороняються Бернською конвенцією (ропуха сіра, деревна жаба, кумка червоночерева, вуж звичайний, прудка ящірка).
Крім того, у проєкті рішення зазначалося, що територія тоді ще “потенційного” заказника має важливе значення для птахів, оскільки через неї проходить їхній міграційний коридор. При цьому, уточнювалося, що, відповідно до ратифікованої Україною Конвенції про охорону мігруючих видів птахів, наша держава взяла на себе зобов’язання сприяти охороні перелітних видів та зберігати необхідні для них місця міграції.
Обґрунтування створення ландшафтного заказника «Осокорківські луки» було розроблено науковцями Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина», провідними фахівцями кафедри екології та зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та працівниками відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
При ухваленні цього проєкту рішення було передбачено, що “слідкувати” за заказником буде комунальне об’єднання (КО) “Київзеленбуд” – зокрема, міськрада доручила йому оформити охоронне зобов’язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження вказаного об’єкту.
Читайте: Редкое единодушие: Киевсовет согласовал создание ландшафтного заказника “Осокорковские луга”
Надалі, 9 листопада 2023 року, столична міськрада рішенням №7303/7344 внесла зміни до рішення про створення заказника “Осокорківські луки” – замість “Київзеленбуду” охороняти його територію було доручено КП по утриманню зелених насаджень Дарницького району, яке входить до складу вищезгаданого комунального об’єднання. Необхідність таких пертурбацій пояснювалася тим, що само КО не має технічного та матеріального забезпечення для здійснення охоронних зобов’язань, але їх має відповідне КП.
Лише через п’ять років після створення заказника “на папері”, 30 квітня 2024-го, КМДА вищезгаданим розпорядженням №384, затвердила Положення про даний об’єкт. У цьому документі, окрім перерахування низки тверджень щодо необхідності охорони даної території, було зазначено чіткі пункти стосовно безпосередньо режиму охорони. Так, документом було передбачено, що на землях заказника заборонено будь-яке будівництво (окрім будівництва гідротехнічних споруд та робіт із прокладання нових та ремонту існуючих інженерних мереж для забезпечення потреб оборони і національної безпеки України), випалювання сухої рослинності, мисливство, влаштування звалищ, скидання стічних вод тощо (усього 28 обмежувальних пунктів).
Ще на початку 2000-х банк “Аркада” запланував забудову 176 га на житловому масиві Осокорки-Центральні. Задля цього він руками “дочірньої” компанії ТОВ “Контактбудсервіс” отримав від Київради відповідні ділянки, що знаходяться в комунальній власності. Житловий комплекс, який мав бути зведений на цій території, отримав назву “Патріотика на озерах”. Однак реалізувати свої плани банк не зміг.
Так, у 2014–2018 роках місцева громада почала активно протестувати проти реалізації цього проєкту, вимагаючи створення на цій землі ландшафтного природного парку “Екопарк Осокорки”. Київрада підтримала відповідного петицію громадськості, але згодом зусилля зі створення екопарку були фактично згорнуті, попри публічну підтримку з боку КМДА.
Надалі, у 2019 році, Київрада розірвала договори оренди з “Контактбудсервісом” через борги компанії перед міським бюджетом і невиконання умов забудови. На той час банк “Аркада”, якому де-факто підпорядковувалася вказана компанія, вже “вмирав зсередини” – тоді ЗМІ повідомляли, що посадові особи банку виводили кошти інвесторів із фондів фінансування будівництва. Невдовзі після цього, у 2021 році, у проєкт зведення житла на ласому шматку землі на Осокорках “увімкнувся” інший відомий забудовник – компанія “Stolitsa Group”, яка підписала з державними та міськими органами влади, а також представниками інвесторів, меморандум про добудову ЖК “Патріотика”, “Еврика” (інші два проєкти “Аркади”) та “Патріотика на озерах”. А уже через деякий час ЖК “Патріотика на озерах” отримав нову назву – “H2O”.
Однак меморандум викликав обурення серед екоактивістів, які звинуватили владу у знищенні озерної екосистеми та ймовірній корупції. Більше того – частина інвесторів “Патріотики на озерах” нещодавно звинувачувала “Stolitsa Group” у тому, що забудовник вимагає додаткову оплату за вже придбані квартири та затягує будівництво – за понад два роки жоден будинок не був зданий в експлуатацію.
Наразі “Контактбудсервіс” намагається через суди повернути собі право оренди землі, але не має помітного прогресу. У свою чергу Київрада наприкінці 2024 року вже намагалася розглянути питання щодо поновлення договорів оренди з цією компанією, але рішення було перенесено через тиск громади та окремих депутатів.
Крім того, нещодавно в судовому порядку вкотре було скасовано один із дозволів на зведення частини будинків цього ЖК, який нині ліквідована Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ще в 2018 році. Головною підставою для цього стало те, що забудовники не отримали погодження від органів охорони культурної спадщини, хоча мали б це зробити, бо відповідна ділянка входить до зони охоронюваного ландшафту. Крім того, ці компанії не надали ДАБІ результати оцінки впливу на довкілля та інформацію щодо консультацій з цього питання з мешканцями Києва. На фоні цього у ГО “Екопарк Осокорки”, яка є позивачем у відповідній судовій справі, закликають громадян не купувати квартири у згаданому ЖК і зазначають, що остаточна перемога активістів у цій історії є лише питанням часу. Але, схоже, прогнозувати такий розвиток подій ще зарано, адже ця справа розглядається по другому колу вже майже сім років.
Читайте: “Екопарк Осокорки” чи ЖК “H2O”: столичні активісти вчергове виграли судовий спір у компаній Молчанової
Що стосується дороги на просп. Петра Григоренка, то ще у грудні 2022 року між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” і ТОВ “Дортранс” було укладено договір на проєктування будівництва цієї магістралі (вартість робіт – 69,3 млн гривень). При цьому, громадськість столиці виступає проти реалізації такого інфраструктурного проєкту. Наприклад, у грудні 2023-го, коли Київрада намагалася затвердити міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури на 2024-2025 роки, активісти ГО “Екопарк Осокорки” клопотали перед депутатським корпусом щодо виключення цих робіт з відповідного проєкту рішення. Зокрема, вони пропонували розглянути альтернативні шляхи для прокладання доріг.
Читайте: Сумнів в компетентності та екологічний скандал: Київрада не затвердила нову програму розвитку транспортної інфраструктури
А вже під час розгляду справи щодо скасування охоронного статусу 148 га землі, у ГО “Екопарк Осокорки” звинуватили міську владу у лобіюванні інтересів забудовника через проєкт будівництва вказаної дороги. За словами активістів, ця магістраль не інтегрується в транспортну систему міста, а її добудова за межами столиці не передбачена. Вони висловили думку, що проєкт реалізується виключно в інтересах компанії “Контактбудсервіс” і призведе до знищення унікальної природної території. При цьому, активісти також висловлювали обурення тим, що влада не надає чітких відповідей стосовно вартості проєкту, хоча схожі інфраструктурні об’єкти в минулому коштували мільярди.
У свою чергу, правозахисник Олександр Дядюк, який представляє інтереси БО “КЕКЦ”, висловив думку, що справжньою метою судового позову “Контактбудсервісу” може бути не прокладання дороги, а відкриття можливості для забудови вільних ділянок, які нині мають природоохоронний статус. Зокрема, мова може йти про 74,4 га землі, які раніше на сумнівних підставах зареєструвало на себе ТОВ “Агрофірма Зодіак”, але які вдалося повернути у власність громади. Дядюк припустив, що дорога, попри публічну мету, фактично веде до потенційного будівництва в межах природного заказника, де залишаються ще 148 га вільної території, що й може бути справжнім об’єктом інтересу забудовників.
Читайте: Суд за “Осокорківські луки”: чи зможе забудовник перемогти екологів?
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Контактбудсервіс” було зареєстроване у червні 2004 року. Його керівником є Едуард Кириленко, засновником – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, кінцевим бенефіціаром – киянка Юлія Харченко. Як повідомляла КВ, остання входить до оточення вищезгаданої Владислави Молчанової (на колажі ліворуч) – співвласниці “Stolitsa Group” і мережі магазинів Novus.
Як неодноразово повідомляла КВ, “Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії із орбіти цієї групи мають у своєму розпорядженні сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проєктів нерідко супроводжується скандалами. Значна частина об’єктів “Stolitsa Group” будувалися та будуються на столичному Виноградарі – на підставі інвестдоговорів, укладених з ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до вказаних проєктів. Наприклад, у Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути нанесені збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Читайте: Битва за 52 га: Кабмін та ФДМУ збираються забрати у компанії Молчанової землю на столичному Виноградарі
Обов’язки генерального директора КО “Київзеленбуд наразі виконує Ольга Манько. На цю посаду вона вступила після затримання ексочільника вказаного КО Юрія Бахмата у березні 2025 року (він очолював “Київзеленбуд” з 19 жовтня 2023 року). У своїй діяльності “Київзеленбуд”підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів), який до 30 травня 2025 року очолював Олександр Возний. З 31 травня в.о. директора департаменту призначено Сергія Сабурова.
Читайте: Хабарі за “екологічні” дозволи: топпосадовцю КМДА Олександру Возному загрожує десять років в’язниці
Віталій Кличко є міським головою Києва з 5 червня 2014 року (наразі він працює вже третю каденцію), а з 25 червня того ж року він є головою КМДА.
Генеральним прокурором України з 21 червня 2025 року є Руслан Кравченко – екскерівник Київської обласної військової адміністрації (з 10 червня 2023 року по 30 грудня 2024 року)
