Як тарифна політика впливає на структуру цін і наскільки економічно виправданим може бути альтернативний підхід, заснований на використанні криптовалют у міжнародній торгівлі?
Розвиток криптовалютної інфраструктури відкрив можливість для переосмислення традиційної моделі міжнародної торгівлі, яка сьогодні базується на фіатних валютах, складних тарифних регулюваннях, податкових накладеннях та валютному контролі.
З теоретичної думки, повний перехід на криптовалюту як універсальний розрахунковий інструмент міг би суттєво спростити операційну частину глобального обміну товарами й послугами.
В умовах посилення протекціоністських заходів – зокрема, запровадження нових тарифів з боку США – таке припущення набуває додаткової актуальності.
У квітні 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про запровадження нового пакета мит на імпорт товарів. Базова ставка становила 10%, а для окремих країн – значно вища: до 145% для Китаю, 20% для Євросоюзу.
Окрім розміру ставок, бізнес-спільнота зіткнулась із серйозним викликом – непередбачуваністю регулювання: протягом одного тижня можливі як підвищення мит, так і оголошення про пільги чи їх відтермінування.
Це створює додаткову нестабільність для міжнародних ланцюгів постачання та ускладнює довгострокове планування для підприємств.
Щоб поглянути на це в перспективі, розгляньмо iPhone – квінтесенцію глобального продукту. Станом на 2024 і початок 2025 року, продукти компанії Apple залишалися в категорії винятків, на які додаткові тарифи не поширювалися. А саме – базове мито на імпорт iPhone з Китаю в США становило 0%.
Проте з квітня 2025 року iPhone, імпортовані до США з Китаю, підпадають під дію 20% імпортного мита, незважаючи на попередні винятки. Відповідно, споживачі можуть очікувати помітного зростання роздрібних цін, що зробить гаджети та інші імпортні товари важчими для гаманця.
Блокчейн, на якому працює Bitcoin, – це децентралізована цифрова система обліку, в якій кожна транзакція записується у відкритий та незмінний реєстр. Ключова особливість технології – відсутність потреби у централізованих посередниках (банках, реєстраторах, податкових інспекціях), що дозволяє здійснювати операції напряму між учасниками.
Традиційна модель міжнародної торгівлі передбачає цілий ланцюг бюрократичних процедур: валютне регулювання, перевірка документів, митне оформлення, податкове адміністрування. Кожен етап – це додатковий час, витрати та ризики помилок або зловживань.
Використання блокчейну потенційно дозволяє:
Нижче подано спрощену модель, як могла б виглядати імпортна операція у світі, де міжнародна торгівля здійснюється за допомогою Bitcoin.
У глобальній торгівельній системі, де всі операції здійснюються в Bitcoin, імпортер укладає контракт з постачальником (наприклад, китайським виробником електроніки) із фіксацією ціни:
Традиційна митна модель передбачає фізичний контроль та фіатні платежі. У біткоїн-економіці митний збір міг би утримуватись автоматично як частка суми контракту.
Наприклад, митний збір 5% автоматично спрямовується на адресу "державного митного гаманця" при виконанні транзакції.
Замість паперової декларації імпортер додає хеш-контракту поставки та митного платежу до транзакції у блокчейні. Ця інформація автоматично зчитується системою на кордоні.
Сплачені митні збори та податки одразу розподіляються:
Цей процес програмується у смартконтракті, що виключає людський фактор і затримки.
Оскільки Bitcoin є волатильним активом, держава (через Центральний банк або регулятор) може:
Модель імпорту, заснована на блокчейн-технологіях і криптовалютних розрахунках, теоретично дозволяє спростити міжнародні торгівельні операції, знизити трансакційні витрати та підвищити прозорість фінансових потоків.
Натомість вона потребує розв’язання низки фундаментальних питань: забезпечення стабільності цін в умовах волатильності, захисту фіскальних інтересів держав, а також створення нових механізмів регуляції та податкового адміністрування.
