За чотири тижні – 3-4 жовтня – у Чехії пройдуть парламентські вибори.
Опозиційна партія ANO є безумовним фаворитом перегонів, а її лідер Андрей Бабіш має дуже високі шанси після чотирирічної перерви повернутися у прем’єрське крісло.
Вибори у Чехії є вкрай важливими для України. І одночасно – абсолютно непередбачуваними.
Про те, як може змінитися влада у Чехії і як це може вплинути на відносини з Україною, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Друзі України чи однодумці Орбана: як вибори можуть змінити зовнішній курс Праги. Далі – стислий її виклад.
Нинішній уряд Чехії, який прийшов до влади наприкінці 2021 року, став справжнім подарунком долі для України. Від початку повномасштабного вторгнення РФ ця країна, попри невеликі розміри, є одним із ключових союзників України.
Проте така допомога подобається далеко не всім.
За опозиційну партію експрем’єра Андрея Бабіша ANO зараз готові проголосувати майже 32% виборців, тоді як їхній найближчий переслідувач має підтримку у півтора раза менше.
Отже, висуванцем, якому президент Чехії Петр Павел надасть першочергове право сформувати уряд, скоріш за все, стане Бабіш.
Разом з тим політологи одноголосно прогнозуючи ANO перемогу, так само однозначні у прогнозі, що ця партія не зможе самостійно отримати більшість, а відповідно – потребуватиме коаліційних партнерів.
І тут може трапитися найгірший для України сценарій – коли цим коаліційним партнером стане або ультраправі, або ультраліві. За такого сценарію підтримку України майже напевно істотно скоротиться, а за риторикою чеська влада буде схожа на нинішню словацьку. Або навіть – на риторику угорського прем'єра Віктора Орбана.
Найбільш послідовні противники допомоги Києву – ультраправа партія "Свобода та пряма демократія" (SDR) Томіо Окамури, а також комуністи.
Комуністи грають домінуючу роль у русі Stačilo! ("Досить!"), який об’єднав багато лівих політичних сил.
SDR та комуністів можна сміливо називати "агентами Путіна". Адже обидві відстоюють зупинку військової допомоги України, а також проведення загальнонаціональних референдумів щодо виходу Чехії із ЄС та НАТО.
І що важливо – обидві політсили майже гарантовано проходять до парламенту. І можуть отримати там "золоту акцію".
Але коаліція з ультраправими чи комуністами (навіть якщо вона не буде оформлена офіційно, а формально Бабіш буде на чолі уряду меншості) стане потужним репутаційним ударом і навіть аргументом проти ANO.
Разом з тим, попри те, що Бабіша точно не можна назвати проукраїнським (достатньо згадати, як під час свого прем’єрства він ховав свого сина від слідства та уваги ЗМІ в окупованому Криму), проте він не може проігнорувати той факт, що військова співпраця з Україною є надзвичайно вигідною для Чехії.
Ще одним аргументом на користь більш прийнятного для України сценарію може стати бізнес Бабіша (а він є однією з найбагатіших людей Чехії). Його компанія Agrofert є залежною від європейських субсидій – і це може виявитися запобіжником, який не дозволить Бабішу стати ані "другим Фіцо", ані "другим Орбаном".
Але для цього ANO має створити альянс із якоюсь партією, яка входить до нинішньої коаліції. А жодна з провладних партій такий сценарій старанно виключає.
Чи має нинішня, цілком проукраїнська коаліція шанси зберегти владу? Такі шанси існують, хоча вони не є дуже великими.
Наразі біля 30% виборців наразі не визначились, за кого голосувати. Ймовірно, вони приймуть рішення в останні дні чи навіть години.
І ключове завдання керівної більшості парламенту – достукатися до цього електорату та довести, що альтернатива точно не буде краще.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Друзі України чи однодумці Орбана: як вибори можуть змінити зовнішній курс Праги.
