Нещодавно Львівська міська рада визначила підрядника, який будуватиме крематорій на Голосківському цвинтарі. Проєкт львівського крематорію обрали на архітектурному конкурсі ще кілька років тому. За цей час міська рада встигла зачистити територію під майбутнє будівництво та затвердити відповідні містобудівні умови та обмеження.
Чому Львову потрібен крематорій і який шлях проходитиме тіло до церемонії поховання – у матеріалі ZAXID.NET.
Збудувати крематорій у Львові вирішили через критичний брак місць для традиційного поховання на чинних кладовищах. Крім цього, кремація є значно екологічнішим і дешевшим видом поховання. Після повномасштабного вторгнення попит на кремацію зріс. Зараз в Україні працюють три крематорії – в Києві, Харкові та Одесі, однак їхні потужності не можуть охопити всю країну, технологія застаріла, оскільки вони збудовані у 1970-80-х роках, а транспортування тіла з віддалених регіонів є коштовним і затратним у часі.
Львівська міська рада почала працювати над проєктом крематорію з 2019 року. Зокрема, у 2020 році депутати затвердили проєкт змін до детального плану Голосківського кладовища, за яким під крематорій зарезервували ділянку площею 2 га, де раніше був ритуальний майданчик. Міське духовенство Львова підтримало ідею будівництва крематорію, зазначивши, що прах має бути обовʼязково приданий землі.
Місце під львівський крематорій обрали не випадково. Голосківський цвинтар – єдиний у Львові, який приймає нові поховання. Янівське кладовище закрите з 1980-х років, на Сихівському кладовищі можна підхоронювати у сімейні склепи, а Личаківське використовують переважно для поховання військових.
Через потребу додаткових місць для поховання у майбутньому планують розширити Голосківське та Сихівське кладовища – 10 га та на 16 га відповідно. Для цього необхідно вирубати 26 га лісу, однак відповідний детальний план під це ще не затвердили.
Під будівництво крематорію у Львові у 2021 році місто провело архітектурний конкурс. У ньому перемогла команда архітекторів із Маріуполя, яка працює в Берліні – Павло Заботін, Любов Копейкіна, Віктор Копейкін та Олена Кобец. Попри те, що реалізацію цього проєкту призупинила війна, архітектори продовжували над ним працювати, розширивши команду львівськими проєктантами зі Studo Zmist, які розробляли робочу документацію.
Базові речі, закладені в ескізному проєкті, будуть збережені. Головна будівля матиме правильну квадратну форму, яку дзеркально відображатиме простір колумбарію. Будівля поділена на дві зони символічним тунелем, посередині якого штучна водойма, яка функціонуватиме в тому числі й завдяки дощовій воді.
«Цей тунель – символічний. За задумом авторів, це ніби міст над водою, коли людина переходить з одного світу в інший. Цей символізм – досить просте рішення, але воно насправді чуттєво працює. У цьому тунелі буде місце споглядання на цю воду, а гра світла символізуватиме перехід із темного у світле», – пояснює архітектор Studo Zmist Маркіян Максимюк.
Зараз він працює в колаборації із переможцями архітектурного конкурсу та адаптує ескізний проєкт під українське законодавство. Паралельно проєктанти консультуються з іноземними партнерами, адже досвіду будівництва крематорію в Україні за останні роки немає. До прикладу, для виконання фасаду основної будівлі планують використати так звану бразильську кладку – цегла з отворами, між якою будуть вікна.
«Коли вікна в кімнаті з печами будуть увімкнені, то проходячи повз, буде здаватися, ніби всередині палає вогник», – пояснює Маркіян Максимюк.
Власне, найбільшою буде частина, де відбуватиметься спалювання тіла. Проєкт передбачає встановлення двох печей із перспективою на ще одну у майбутньому. Йдеться про мобільні пічки з керамічним наповненням, які будуть монтувати всередині будівлі.
«Також у цьому приміщенні передбачене місце під рекупераційне обладнання, яке буде збирати акумульоване від пічок тепло і таким чином самообслуговувати цю будівлю, щоб вона була енергонезалежною», – розповів архітектор.
Крім пічок, у технічній частині будівлі буде окрема кімната для приймання тіла, миття та холодильне обладнання. На виході родичам віддаватимуть прах в урні в окремому приміщенні.
Окремо буде кімната останнього прощання, де сімʼя зможе спостерігати, як тіло родича завантажують у пічку. Така послуга дуже поширена у світі, пояснює архітектор.
По іншу сторону тунелю запланована адміністративна частина та гостьова. У цій частині буде спеціальне місце для очікування церемоніалу та капличка, що матиме універсальний дизайн для різних конфесій.
Колумбарій передбачає створення окремих одинарних, подвійних або потрійних ніш, які матимуть кришку із замком, куди будуть закладати урну з прахом. Ці ніші будуть встановленні в рівень землею й утворюватимуть невеликі квадрати, які відповідатимуть загальній концепції простору та будівлі. Всередині квадратів передбачили висадку багаторічної зелені.
Загалом ця територія нагадуватиме лаконічний і компактний парк. За словами Маркіяна Максимюка, поки що проєкт передбачає поховання 900 людей, однак якщо територію кладовища розширять, що аналогічні квадрати з урнами можна будувати й надалі, зберігаючи загальну естетику колумбарію.
У січні 2025 року на місці майбутнього будівництва заклали символічну капсулу та зачистили територію від старих виробничих будівель. Крематорій планують будувати у кілька черг. Насамперед реалізують головну будівлю з обладнанням для кремації, а потім – зали для прощання та адмінбудівлі.
Загальна вартість проєкту разом з обладнанням становить понад 160 млн грн. Місто шукає різні джерела фінансування для будівництва крематорію. Зокрема, 2024 році депутати погодили для ЛКП «Муніципальна обрядова служба» 60 млн грн кредиту від держбанку за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Будівництво вестиме ТОВ «Консорціум «Інфрабуд», засноване менше двох місяців тому. Фірма під час аукціону погодилась виконати роботи лише на 52 тис. грн дешевше за очікувану вартість будівництва. Власником ТОВ «Консорціум «Інфрабуд» є Роман Поверляк з села Стрілки на Львівщині. Його ТОВ «Будгрупсервіс» зареєстроване 11 років тому, проте раніше фірма займалась торгівлею автозапчастинами в Харкові.
Директором фірми є Денис Сидор, свої частки в статутний фонд внесли ТОВ «Будгрупсервіс» Романа Поверляка, ТОВ «Галицька будівельна гільдія» та інвестиційний фонд «Меркурі», що належать Тарасові Мужику, Олександрові Криштофору та Назарові Буському.
