Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Який звʼязок між війною в Україні та провокаціями в Європі: The Economist пояснив, чого добивається Путін

Який звʼязок між війною в Україні та провокаціями в Європі: The Economist пояснив, чого добивається Путін
ТСН • 1 хв читання

Путін / © Associated Press

«Балтійський щит» зміцнюється: російські провокації змушують країни НАТО посилювати оборону східного флангу. Так, одразу після інциденту за участі військових літаків РФ поблизу Естонії, польські десантники провели оперативну висадку на шведському острові Готланд, який є ключовою точкою в Балтійському морі. Це рішучий крок у відповідь на загрози.

Крім того, Швеція переносить на острів наземні засоби протиповітряної оборони та підвищує боєготовність своїх повітряних сил. Своєю чергою, Велика Британія, Франція, Німеччина та Швеція відправили обладнання для боротьби з дронами до Данії, де останніми днями були помічені невідомі БПЛА. До того ж, ЄС прискорив розробку так званої «стіни дронів».

Проте це може бути саме тим, чого хотів російський диктатор Володимир Путін, йдеться у матеріалі. Колишній російський дипломат Борис Бондарєв, який пішов у відставку на знак протесту проти вторгнення в Україну, каже, що Путін може сподіватися, що це частково відверне увагу НАТО від підтримки України.

«Чим більше європейці відчуватимуть загрозу для себе, тим більше ресурсів їм знадобиться для власного переозброєння, і тим менше ресурсів буде доступно для України. В результаті військовий потенціал Києва ослабне, і українцям буде все складніше підтримувати свою оборону», — пояснив він.

Водночас міністр оборони Румунії Лівіу-Іонут Мостеану припускає, що Москва може вдаватися до таких методів залякування, оскільки її наступи в Україні не дали результатів. Тож РФ шукає «нові способи діяти, тому що не можуть зробити навіть одного кроку вперед в Україні».

Думку Мостеану поділяє і міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

«Це, ймовірно, тому, що вони не дуже добре справляються на полі бою і їм потрібно чинити тиск на Європу та Захід колективно, щоб сказати: „Займайтеся своїми справами, займайтеся своєю протиповітряною обороною і не надавайте протиповітряну оборону Україні“, — зазначає естонський міністр.

Ззараз провокації Росії, здається, спрямовані саме проти країн, які допомагають Україні найбільше. До прикладу, Данія буде першою країною НАТО, де вироблятиметься українська зброя. Аеропорт Жешув у Польщі давно є головним хабом для доставки військової допомоги в Україну.

І Путіну не потрібно залякувати політиків чи генералів своїми маневрами, акцентують журналісти. Для досягнення цілей диктатору достатньо налякати населення тих країн, на які він націлений, щоб підірвати довіру громадян до влади. Це може змусити виборців двічі подумати, чи підтримувати Україну і займати ворожу позицію щодо Росії, пише видання.

Естонський міністр оборони наголосив, що у разі необхідності буде надано військову відповідь на такі провокації. Але у стратегічному плані, за його словами, потрібно «чинити більший тиск на Росію за допомогою санкцій, обмеження цін на нафту та військової допомоги Україні».

Нагадаємо, 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії. Прем’єр-міністр Крістен Міхал пояснив, що літаки не були збиті, тому що для застосування сили існують певні параметри. Він додав, що консультації з союзниками по НАТО прояснять, як діяти наступного разу.

Зауважимо, 22 вересня очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський попередив Росію, що всі її об’єкти, які увійдуть до повітряного простору країни, збиватимуться.

Того ж дня і голова МЗС Великої Британії Іветт Купер заявила, що її країна і НАТО готові реагувати на порушення повітряного простору Альянсу. Купер наголосила: «Якщо буде потрібно зупиняти літаки, які діють у повітряному просторі НАТО без дозволу, ми це зробимо».

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон також заявив, що його держава готова застосувати силу в разі необхідності та збиватиме російські винищувачі, які порушать повітряний простір країни.

Принцеса Єлизавета та Георг Ліхтенштейнський / © Getty Images

Ситуація на фронті складна / © Associated Press

Ракетний удар. / © скриншот з відео

Привітання з Днем вчителя 2025 року / © Фото з відкритих джерел