Верховний Суд визначив, що відповідальність за самовільне залишення частини для військовослужбовця-контрактника настає навіть тоді, коли він повернувся до частини, але не доповів про це своєму командиру.
Про це свідчить рішення суду, яке набрало законної сили 31 березня 2025 року.
Суди попередніх інстанцій встановили, що військовослужбовець за контрактом з метою тимчасово ухилення від служби та без поважних причин не з’явився вчасно до пункту тимчасової дислокації.
Протягом цього часу солдат перебував за межами частини та не виконував обов’язки військової служби. Богунський районний суд Житомира визнав його винним у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 5 статті 407 ККУ – самовільне залишення військової частини або місця служби.
Військовослужбовцю призначили покарання у вигляді позбавлення волі на п’ять років, яке замінили іспитовим строком на один рік.
Житомирський апеляційний суд змінив призначене покарання на позбавлення волі протягом п’яти років.
Верховний Суд залишив рішення попередніх інстанцій без змін. При цьому він визначив, що відповідальність за самовільне залишення частини настає у випадку вчасної неявки на службу без поважних причин після будь-якого перебування за її межами.
Крім того, порушенням вважають ситуацію, коли військовий повернувся до частини, але не доповів про своє прибуття командиру або начальнику, а також не продовжив виконувати обов’язки військової служби.
При цьому для доведення злочину не потрібно підтверджувати факт зникнення з місця несення військової служби.
Суд визначив, що моментом нез’явлення вчасно на службу є день, коли військовослужбовець за контрактом повинен був прибути, але не зробив цього.
Раніше ми розповідали, як бійцям повернутися до частини після СЗЧ та продовжити службу.
