Галузь холодильного та кліматичного обладнання – один зі стратегічних секторів української економіки. Який потенціал сфери та в чому потребує підсилення?
Українська галузь холодильного та кліматичного обладнання не часто опиняється в центрі уваги. Але саме вона забезпечує належні умови для виробництва агропродукції, її подальшої промислової переробки та зберігання у супермаркетах та закладах харчування.
Також ця галузь сприяє створенню комфортного мікроклімату у лікарнях, офісах, житлових будинках і транспорті. Отже, її продукція широко використовується в багатьох секторах економіки, відіграючи важливу роль у щоденному функціонуванні інфраструктури, промисловості та сервісної сфери.
Під час великої війни підприємства галузі вистояли та знайшли можливості для оптимізації та розвитку.
Станом на кінець 2024 року, в Україні офіційно було зареєстровано близько 670 операторів галузі холодильного та кліматичного обладнання. За оцінками експертів, до 95% комерційного холодильного обладнання у вітчизняних ритейлерів – місцевого виробництва. У сегменті вентиляції частка української продукції досягає 30%.
Найбільше зростання доходів учасників цього ринку фіксувалось у 2023 році. Серед ймовірних причин цього експерти називають збільшення кількості фізичних осіб-підприємців та вплив курсу долара (відмова від фіксованого курсу). У 2024 році, за даними офіційної статистики, відбулося аномальне скорочення задекларованих доходів до 6,82 млрд грн. Хоча сума податкових надходжень до бюджету від галузі зросла порівняно з попереднім роком.
Серед лідерів за доходами залишаються Харківська, Львівська, м. Київ, Одеська, Житомирська. Водночас у 2024 році до лідерів додалась Полтавська область, де за рік було створено близько 10 нових юридичних осіб.
Обсяг експорту зріс на 46% і досяг 135,5 млн дол. У таких категоріях як вентиляційне або теплообмінне обладнання – експорт навіть переважає імпорт. Ключові експортні позиції – торговельне холодильне обладнання та вентиляційні установки.
Українські виробники торговельного холодильного обладнання співпрацюють із великою кількістю іноземних партнерів, серед яких такі відомі компанії, як Waitrose, Carrefour, Metro Cash&Carry, Intermarche, Carlsberg, Anheuser-Busch InBev та інші. Українське обладнання можна зустріти у супермаркетах багатьох країн ЄС, Близького Сходу, Центральної Азії та Латинської Америки.
Втім, експортна діяльність ускладнюється низкою бар'єрів. Зокрема, це потреба у сертифікації відповідно до закордонних стандартів, складнощі з логістикою через війну, неможливість відправляти сервісних інженерів через обмеження виїзду чоловіків, низька впізнаваність українських виробників за кордоном. Окремий виклик – питання довіри до українських компаній на тлі війни: сам факт ведення бойових дій на території країни знижує конкурентоспроможність, однак виробники знаходять способи адаптації до ситуації.
Водночас, попри виклики, українські виробники зарекомендували себе як відповідальні партнери. Протягом останніх років вони демонструють стабільність і надійність у виконанні міжнародних замовлень. Як запоруку стабільного виконання проєктів компанії називають ретельний вибір постачальників сировини та комплектуючих, ефективне планування виробничого процесу та бронювання працівників.
Технологічні рішення, які раніше були доступні лише через імпорт, поступово з’являються у виконанні українських компаній. Зрушення особливо помітні у сфері автоматизації: деякі виробники вже створили власні системи моніторингу та дистанційного керування холодильним обладнанням.
Вони дешевші за імпортні аналоги, простіші в обслуговуванні, не потребують дорогих ліцензій та працюють з відкритими протоколами. Такі рішення забезпечують до 90% функціоналу, якого очікують клієнти, і дозволяють вітчизняним виробникам скоротити залежність від провідних світових брендів.
Крім автоматизації, українські компанії впроваджують енергоефективні технології, працюють з екологічними холодоагентами, освоюють складні системи вентиляції й тепловідновлення. Частина підприємств уже інтегрує у своє виробництво принципи ощадливого виробництва та цифрового контролю якості.
Інженерна експертиза залишається сильною перевагою України. Завдяки кваліфікованим фахівцям компанії здатні виконувати індивідуальні, складні замовлення, що не під силу великим корпораціям зі стандартизованими процесами.
Галузь холодильного та кліматичного обладнання має потенціал до зростання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Основні вектори розвитку включають:
Потреба в системній підтримці з боку держави залишається актуальною. Йдеться не лише про фінансові чи податкові стимули, а й про реформу профільної освіти, вдосконалення регулювання галузі, підтримку досліджень та розробок, сприяння сертифікації продукції для експорту та всебічна підтримка у виході на зовнішні ринки.
Найперспективніші ринки для українських виробників – країни ЄС і сусіди: Польща, Чехія, Молдова, Угорщина, Румунія. Близькість дозволяє зменшити логістичні витрати, а продукція відповідає технічним вимогам цих країн.
Україна має всі передумови, щоб стати одним із ключових світових експортерів високотехнологічного холодильного та кліматичного обладнання. Але для цього потрібні послідовні кроки: від вдосконалення регулювання до підтримки R&D, освіти та локалізації виробництва комплектуючих.
Українські виробники продемонстрували свою стійкість: попри виклики, вони здатні створювати якісний продукт. Наступний крок – масштабування та підсилення цієї спроможності.
Дослідження проведено агенцією Fama у співпраці з ГС "Холодильна асоціація України" на замовлення Офісу з розвитку підприємництва та експорту, національного проєкту "Дія.Бізнес". Дослідження передбачало два модулі: аналіз статистичних даних Державної податкової служби, відкритих даних YouControl, даних Державної митної служби та інших відкритих джерел; якісне дослідження за участі експертів галузі (методом глибинних інтерв’ю).
