У ніч на 13 червня Ізраїль завдав ударів по столиці Ірану Тегерану та інших містах країни. Цю атаку в Єрусалимі назвали "превентивною і націленою на підрив ядерної програми Ірану та його військових об’єктів".
Реакція Тегерана не забарилася: увечері того ж дня світ у прямому ефірі спостерігав за масованою атакою двома сотнями балістичних ракет та сотнею шахедів у відповідь. Обміни ударами тривали і на вихідних. Під час обстрілів постраждали нафтогазові об’єкти обох країн, зокрема нафтопереробні заводи.
Загострення між двома провідними силами найважливішого нафтогазового регіону світу не могло не вплинути на вартість енергоносіїв. У перші ж години після ракетної атаки Ізраїлю ціни на чорне золото показали "вибухове" зростання, піднявшись одразу на 13%. Вартість газу на європейському ринку зросла на понад 5%, що стало найбільшим денним стрибком за більш ніж п'ять тижнів.
Як загострення між Ізраїлем та Іраном впливає на світові енергетичні ринки? Чи призведе це до підвищення вартості пального в Україні? Хто може виявитися найбільшим переможцем нового витка війни на Близькому Сході?
На тлі новин з Близького Сходу ціни на нафту підскочили на 13%. Це найбільший стрибок з лютого 2022 року, коли Росія вторглася в Україну. Вартість еталонного сорту нафти Brent у моменті перевищила 78 дол. за бар. За кілька годин ціна відкотилася до 75 дол., а в понеділок становила близько 73 дол. за бар.
Миттєво відреагував на бомбардування і газовий ринок Європи: 13 червня котирування на ключовому хабі TTF у Нідерландах злетіли на понад 5% до 456 дол. за тис. куб. м. На відкритті торгів у понеділок вартість блакитного палива продовжила зростати, штурмуючи позначку 470 дол. за тис. куб. м.
Наразі ніхто не береться прогнозувати майбутнє цін на енергоносії, бо все залежить від розвитку конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Проте є два найбільш імовірні сценарії, якими з ЕП поділилися профільні експерти та учасники ринку.
Перший – якщо ескалація виявиться короткостроковою, то ціни найближчим часом можуть відкотитися до попередніх значень. Про ймовірність такого сценарію напередодні заявив президент США Дональд Трамп: "Незабаром буде мир між Ізраїлем та Іраном! Зараз відбувається багато телефонних розмов та зустрічей".
"Високі ціни не вигідні ні США, ні ЄС, ні Китаю. Пропозиція на ринку набагато більша, ніж попит. Обмін ударами між Іраном та Ізраїлем на це співвідношення не вплинув. Усі будуть намагатися не допустити зростання цін на нафту", – каже директор спецпроєктів у науково-технічному центрі "Психея" Геннадій Рябцев.
Якщо реалізується другий сценарій із затяжним конфліктом та збільшенням ударів по енергетичній інфраструктурі, то нафтова ціна може зберегтися на позначці 75 дол. за бар., а за певних обставин – навіть зрости.
Головним ризиком залишається можливе блокування Ормузької протоки. Це ключова нафтова артерія на Близькому Сході, через яку проходять майже чверть світових поставок чорного золота та значна частка скрапленого газу.
Протока перебуває під значним впливом Ірану. Це основний маршрут для проходу великих танкерів, що прямують до нафтовидобувних країн – ОАЕ, Саудівської Аравії, Катару, Кувейту, Ірану та Іраку. Блокування цього маршруту розглядають як крайній крок, якого Тегеран поки що прагне уникнути. Якщо це станеться, то ціни можуть зрости на 20 дол. і більше, прогнозує аналітик Rystad Energy Хорхе Леон.
Фахівці банку JP Morgan припускають, що за умови реалізації "найгіршого сценарію" ціни на нафту можуть піднятися до 120-130 дол. за бар.
За словами співрозмовників ЕП на ринку пального, великі мережі АЗС уже відреагували на події на Близькому Сході.
"З п’ятниці ціни на бензин у великих мережах додали по дві гривні на літрі. Невеликі мережі теж підтягнуться", – каже директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн. За його словами, це не пов’язано з останніми подіями на Близькому Сході. Передумови для такого перегляду ціни начебто сформувалися раніше.
З ним не погоджується директор групи компаній Prime Дмитро Леушкін. За його словами, оператори просто скористалися новинним фоном і вирішили підвищити вартість пального раніше, ніж для цього з’являться економічні передумови.
"Це була спекулятивна реакція: оператори мереж зіграли на ажіотажі. Компанії традиційно швидко піднімають ціни на тлі таких новин, але потім значно повільніше їх знижують. Це типовий прийом на фоні високого попиту", – додає Рябцев.
Усі експерти погоджуються, що за умови збереження нафтових цін на рівні 75 дол. за бар. вартість бензину мала б підвищитися на 4-5 грн на літрі. "Такий стрибок точно не може відбуватися за два дні. За умови закріплення ціни близько 75 доларів на це мають піти щонайменше два-три тижні", – вважає Рябцев.
Зростання цін на нафту та газ унаслідок обміну ракетними ударами між Ізраїлем та Іраном стало порятунком для економіки РФ. Вартість російської нафти марки Urals ще напередодні загострення перевищила встановлену санкціями цінову "стелю" 60 дол. за бар. Після ракетних ударів ціна перевищила 68 дол. за бар.
Вища ціна означає не лише більші надходження до держбюджету країни-агресора, а й потенційно є рятівним колом для Фонду національного добробуту (ФНБ) – "фінансової подушки" Кремля, яка вже перебуває на межі вичерпання.
За даними Мінфіну РФ, 1 червня 2025 року обсяг ФНБ становив 11,7 трлн руб. або 148,78 млрд дол. Однак Росія для покриття дефіциту може використовувати лише невелику частину цих коштів, оскільки більша частина активів фонду неліквідна.
"У фонді лежать акції та облігації російських компаній, зокрема великих банків, таких як Сбєрбанк чи ВТБ, а також стратегічних підприємств. Вони не можуть просто так конвертувати цю неліквідну частину в ліквідні кошти. Якщо вони почнуть це робити, то це спровокує падіння цін на такі активи. Вони не лише гроші не отримають, а й нашкодять цим компаніям", – пояснює керівниця санкційного напрямку Київської школи економіки (KSE) Юлія Павицька.
Обсяг ліквідної частини ФНБ на початку літа 2025 року становив лише 2,84 трлн руб. або 36,16 млрд дол. – лише близько чверті всього обсягу фонду. У червні обсяг ліквідних активів ФНБ був найнижчим з 2019 року.
Ліквідні активи фонду – це переважно китайські юані та банківське золото. Юанів на рахунках ФНБ на початку літа було 153,7 млрд. Це найменший обсяг валютних активів з моменту створення фонду у 2008 році. Обсяги золота від початку великої війни скоротилися з 400 тонн до 139,5 тонни. Враховуючи поточні темпи вичерпання "фінансової подушки" Кремля, російські аналітики прогнозували, що її ліквідна частина може повністю вичерпатися до початку 2026 року.
Крім очевидних політичних наслідків (вичерпання фонду, який задумувався як частина пенсійного забезпечення росіян), ця подія могла мати ще й суттєві економічні наслідки. Адже кошти з ФНБ активно використовуються для фінансування дефіциту російського бюджету, спровокованого зростанням видатків на війну проти України.
У пікові з точки зору бюджетних видатків місяці саме ФНБ рятував російський уряд. Наприклад, у грудні 2024 року з нього продали майже 100 тонн золота, а в травні 2025 року обсяг ліквідних активів фонду впав на 4 млрд дол. За поточної динаміки цін на нафту "заначка Кремля" відчує полегшення.
"В умовах суттєвого недобору нафтогазових доходів за перші п’ять місяців року зростання цін на нафту позитивно вплине на надходження до федерального бюджету та зменшить фіскальний тиск. Водночас про відновлення можливості наповнення ліквідної частини ФНБ наразі говорити зарано", – вважає Павицька.
За її словами, якщо конфлікт на Близькому Сході триватиме або Іран захоче перекрити Ормузьку протоку, то ціни на енергоносії будуть зростати далі. У такому випадку Москва фінансуватиме війну без відчутних наслідків для росіян.
