Дізнайтеся порядок утворення планет Сонячної системи
Утворення планет Сонячної системи — від Юпітера до Марса, а також роль льодової лінії, міграції планет і народження Землі — пояснили автори наукової статті.
Про це йдеться у матеріалі Крістофера Пальми й Лукаса Брефка для The Conversation, передає popsci.com.
«Наше Сонце утворилося з величезного хмари газу й пилу приблизно 4,5 мільярда років тому. Після появи Сонця залишки матеріалу сформували величезний газо-пиловий диск — протопланетний диск. Всередині нього дрібні частинки поступово стикалися, „злипалися“, перетворюючись на мікро-гранули, потім — шматочки, валуни, фрагменти розміром до будинку, аж до майбутніх планет. Цей процес називається акрецією та дав початок не лише планетам, але й місяцям, кометам та астероїдам», — йдеться у матеріалі.
Астрономам відомо, що у ранньому протопланетному диску відстань, де температура падала настільки, що вода могла замерзати, називають лідова (снігова) лінія. Вона проходила нині саме в районі астероїдного поясу — між Марсом і Юпітером. Позаду цієї лінії утворилися газові гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун), адже вони могли накопичувати велику кількість льоду, пилу та газу.
Натомість планети всередині лінії — Меркурій, Венера, Земля і Марс — формувалися значно довше, оскільки сировини було значно менше.
Юпітер і Сатурн — сформувалися найшвидше, лише за кілька млн років.
Уран і Нептун — з’явилися через близько 10 млн років.
Меркурій, Венера, Земля, Марс — формувалися щонайменше 100 млн років або й довше.
Отже, планети ближче до Сонця — наймолодші, тоді — газові гіганти, а далі до сонця — найстарші. Різниця в їхньому віці — приблизно 90 млн років, що в масштабі космосу — дуже мало: менше 1 % віку Всесвіту.
Після народження величні планети не залишилися на місці — вони рухались.
Нептун рушив назовні, фактично змінив місце з Ураном, виштовхнувши крижини тіла в пояс Койпера (де знаходяться Плутон, Еріда, Макемейка, мільйони комет).
Юпітер змістився всередину, і його гравітація:
поглинула деякі планетезималі у Сонце;
відправила інші у пояс астероїдів або навіть за межі Сонячної системи;
остаточно стабілізувала внутрішні орбіти, зокрема для Землі.
Саме завдяки ролі Юпітера наша Земля опинилася у так званій «зоні Золотокосок» — на оптимальній відстані від Сонця для наявності рідкої води та умов для життя. Якби Юпітер сформувався й мігрував інакше, життя на Землі могло б взагалі не з’явитися.
Нагадаємо, океани планети Земля перетнули критичну межу. Вчені пояснили, що це означає для майбутнього людства і чи може це явище зруйнувати морські екосистеми.
Отруйна риба-крилатка захоплює Адріатичне море: вчені попереджають про небезпеку
Горнятко кави, випите мамою, може врятувати немовля: вчені висунули несподівану теорію
Ізраїльські вчені створили "чудо-шкіру", яка швидше загоює рани
