Літо, канікули і чимало батьків хочуть поїхати з дітьми в гори, до моря чи у мандрівку в іншу країну, аби вони набралися сил, забули про сигнали тривоги, удари БпЛА, ракет тощо. Та доволі часто радість довгоочікуваної мандрівки затьмарюється через неблизьку дорогу, під час якої дітей захитує. Їх нудить, виникає запаморочення, головний біль, слабкість, блювота.
Чому так відбувається? Чому одні діти легко переносять довгу поїздку машиною, літаком, поромом, а інші страждають від захитування? Як допомогти дітям у таких випадках? Чи можна за допомогою ліків запобігти захитуванню? Ці та інші запитання ZAXID.NET адресував лікарці-педіатрині Андріані Мальській.
«Захитування (кінетоз) – це доволі поширена проблема у дітей, яка може зіпсувати будь-яку подорож. Кінетоз виникає внаслідок конфлікту між тим, що сприймають очі, внутрішнє вухо та усе тіло дитини. Наприклад, коли дитина читає книгу в машині, очі передають мозку сигнал про нерухомість, тоді як внутрішнє вухо відчуває рух. Така розбіжність провокує нудоту, запаморочення і навіть блювання», – каже Андріана Мальська.
Захитування може проявлятися по-різному: з боку шлунка (нудота, блювання), нервової системи (головний біль, запаморочення) або як зміни настрою й самопочуття (пітливість, слабкість, блідість). Найчастіше дитина (і дорослі також) відчуває нудоту – це основний симптом захитування. Точна причина цього стану досі повністю не відома, але існує декілька способів, які допомагають попередити або полегшити симптоми.
Педіатриня каже, що захитати може будь-кого, у кого працює вестибулярний апарат (внутрішнє вухо, що відповідає за рівновагу). Для цього потрібен певний подразник, скажімо, тривала поїздка машиною, літаком, човном або на атракціоні. А от люди з повним порушенням вестибулярного апарата (тобто коли вестибулярна система взагалі не працює) не відчувають захитування, бо мозок не отримує суперечливої інформації про рух.
«Захитування найчастіше виникає у дітей віком від 2 до 12 років, особливо в період 10-12 років. У підлітків це трапляється рідше, а у немовлят до 12 місяців практично не буває», – каже Андріана Мальська.
У деяких дітей симптоми захитування можуть виникати не лише під час поїздок, а й під час гойдання на гойдалці, на атракціонах або навіть під час гри у відеоігри.
1. Правильне положення в транспорті: в авто дитині варто сідати на переднє сидіння (якщо дозволено віком та правилами безпеки), в автобусі або поїзді – на місця, що дивляться у напрямку руху, у літаку – на місця біля крил, на кораблі –- середина нижньої палуби.
2. Зменшення сенсорного навантаження: аби попередити закачування, слід дивитися на горизонт або на дорогу попереду, не читати та не користування гаджетами.
3. Свіже повітря: під час поїздки слід відчинити вікно або увімкнути вентилятор/кондиціонер.
4. Харчування: перед поїздкою їсти легку їжу, уникати як переїдання, так і поїздок на голодний шлунок.
5. Відволікання: приємні розмови, музика будуть доречними у таких випадках.
6. Зупинки в дорозі: якщо є можливість, варто робити часті перерви, щоб дитина могла пройтися, відпочити та подихати свіжим повітрям
«У більшості випадків симптоми зникають після припинення руху або виходу з транспорту. Проте, якщо дитина регулярно блює під час поїздок, варто звернутися до лікаря. Лікар оцінить симптоми й може запропонувати ефективні способи профілактики та лікування», - каже лікарка. І додає, що закачування – це клінічний діагноз, тобто його встановлюють на основі детального опитування та огляду. У більшості випадків додаткові аналізи або обстеження не потрібні, якщо симптоми типові або вже були в минулому. Та коли профілактичні заходи неефективні, лікар може призначити обстеження і медикаментозне лікування.
Цей матеріал не містить медичних порад або порад щодо лікування і повністю відповідає актуальним науковим дослідженням. Якщо у вас є проблеми зі здоров’ям, зверніться, будь ласка, до лікаря.
