10 липня Європейський парламент голосував за вотум недовіри Європейській комісії та її очільниці.
Це голосування, ініційоване праворадикальними силами, прогнозовано завершилося перемогою чинної влади ЄС.
Проте у новому політичному сезоні, який почнеться вже у вересні, після літніх відпусток європолітиків, варто очікувати нового вотуму недовіри Єврокомісії, і не факт, що лише одного.
Про те, як праворадикали намагалися звільнити Урсулу фон дер Ляєн і в чому особливість цієї спроби, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" Тетяни Висоцької (зі Страсбурга) Атака на Урсулу: чим завершилася перша спроба "друзів Путіна" обезголовити ЄС. Далі – стислий її виклад.
За відставку президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та її команди проголосували 175 осіб, проти – 360, утрималися – 18.
Для того щоб голосування було результативним, необхідно, щоб його підтримали трохи більше ніж 360 євродепутатів.
Отже, 10 липня праворадикали зібрали близько 50% від необхідної кількості голосів.
Тим не менш, ініціатори голосування демонструють задоволення цим результатом.
Адже створений прецедент для майбутніх звинувачень на адресу влади ЄС і майбутніх перевірок на міцність Єврокомісії та проєвропейської коаліції більшості в Європарламенті.
Формальна причина подання про вотум недовіри – відмова фон дер Ляєн оприлюднити її приватне sms-листування з генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer у 2021 році, перед підписанням багатомільярдного контракту на закупівлю вакцин від коронавірусу.
У кулуарах в Брюсселі та Страсбурзі ніхто й не приховував, що ці звинувачення – лише привід правого крила Європарламенту "вкусити" Урсулу та "пограти м’язами".
"Я відкрив скриньку Пандори", – наголосив ультраправий євродепутат з Румунії Георге Піпереа, анонсуючи нові подання проти Урсули у майбутньому.
З голосуванням за вотум недовіри стикалися усі попередники фон дер Ляєн на чолі Єврокомісії. Але жоден з них не мав такої кількості голосів "за відставку".
"Ми бачимо тривожні загрози з боку екстремістських партій, які прагнуть поляризувати наші суспільства за допомогою дезінформації", – так, виступаючи у Європарламенті, фон дер Ляєн прокоментувала ініціативу про вотум недовіри Єврокомісії.
За її словами, за цією ініціативою стоять рухи, підживлені теоріями змови: "від антивакцинаторів до апологетів Путіна".
І дійсно, проти Урсули фон дер Ляєн 10 липня проголосували 175 депутатів, з них 160 – представники крайньоправих політичних рухів.
А далі – праворадикали Європарламенту погрожують підважувати повноваження Єврокомісії знову і знову.
Тим паче, що гіпотетично можна добрати ще голосів проти Урсули фон дер Ляєн. Наприклад, нещодавно повідомляли про конфлікт президентки Єврокомісії з політичною групою "Прогресивний альянс соціалістів та демократів" (S&D), в якої 136 депутатських "штиків". Поки конфлікт заладили, але чи надовго?
Тож наступний політичний сезон, який розпочнеться у вересні, після закінчення святих для європосадовців серпневих канікул, має бути бурхливим.
Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької (зі Страсбурга) Атака на Урсулу: чим завершилася перша спроба "друзів Путіна" обезголовити ЄС.
