Німеччина та Франція вирішили зробити свій внесок у боротьбу з бунтівним сепаратистом — президентом Республіки Сербської (РС) Мілорадом Додіком. Вони поширили non-paper (пам’ятну записку, неофіційний дипломатичний документ. — Ред.) під досить відвертою назвою «Відповідь на дії Республіки Сербської щодо підриву конституційного ладу Боснії і Герцеговини».
Вже сама назва змушує замислитися, чому дві країни — лідери Євросоюзу — вирішили підготувати такий неофіційний документ, що містить жорсткі заходи проти сепаратистських лідерів цього ентитету Боснії і Герцеговини (БіГ). Відповідь є максимально чіткою: політична криза в БіГ стала найнебезпечнішим викликом її суверенітету, єдності, функціональній і територіальній цілісності після війни, що закінчилася 1995 року, та підписання Дейтонських мирних угод.
Сепаратистські дії (а не тільки слова Додіка), до яких звикли в багатьох європейських столицях, стали трохи несподіваними й наростали із загрозливою швидкістю. Відкликання сербських суддів із Конституційного суду та центральних органів влади, заборона на виконання рішень Високого представника з БіГ і погрози на його адресу, ухвалення Народною Скупштиною низки сепаратистських законів, підготовка нової конституції РС — усе це підвело до розколу єдиної БіГ. А недопущення поліцією РС співробітників Державного агентства розслідувань і захисту (SIPA), які прибули за рішенням суду заарештовувати Додіка, було першим фактом силового протистояння Центру й ентитету, наразі без стрілянини.
Стало зрозуміло: багаторічних умовлянь і закликів зупинитися Додік і Ко не сприймають. Потрібні дії, й дії швидкі та жорсткі.
І ось, майже одночасно з візитом до регіону верховної представниці ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас минулого тижня, з’являється згаданий non-paper. Тут важливо зазначити, що цей документ є продовженням нещодавно схвалених Комітетом із питань політики та безпеки Єврокомісії висновків у зв’язку з кризою в БіГ. Але non-paper містить перелік конкретніших і досить жорстких санкцій стосовно Додіка й вищого керівництва РС для досягнення миру та стабільності в країні. Водночас згадано про необхідність забезпечити «обмежений» зовнішній вплив, словом, домогтися того, щоби політичні еліти країни нарешті самостійно взялися за виведення її з глибокої кризи.
Автори документа зазначають, що найближчою метою має стати скасування всіх антиконституційних законів, ухвалених останнім часом Скупштиною РС, відкликання проєкту нової конституції РС і повернення сербів на службу до центральних органів БіГ.
Франко-німецький документ для досягнення цих цілей пропонує вжити низку заходів, із яких згадаємо такі:
Вочевидь, не виключаючи неможливості досягнення Євросоюзом консенсусу, автори припускають, що цих заходів можна вживати й в індивідуальному порядку.
А така загроза, на жаль, є реальною. Щонайменше три країни-члена ЄС уже заявляли про неприпустимість введення санкцій проти Додіка та його союзників. Це Угорщина (яка намагається стати впливовим гравцем у регіоні), Словенія (що зберігає, як пише місцева преса, чималі гроші Додіка), Хорватія (яка дістала зі скриньки проєкт Герцег-Босни, читай — створення третього хорватського ентитету).
Сербія, яка також отримала non-paper, улаштувала невелике шоу. Було скликано засідання Ради національної безпеки, де обговорювали цей неофіційний документ, що вже дивно — адже він стосується ситуації в іншій країні. А ще дивнішим є те, що з інформацією перед мас-медіа виступив начальник Генштабу Мілан Мойсилович і згадав про якісь «нові завдання армії». Чому військовий коментує політико-економічний документ? Адже президент Сербії Александар Вучич розуміє, що не надаватиме військової допомоги Додіку. Навіть попри «ускладнення ситуації в РС», як він це назвав.
Ну, а щодо політичної допомоги — буде видно. Адже поява документа та його подання саме армійцем — «манна небесна» для сербського президента. Це вирішує дві проблеми.
По-перше, відвертає увагу громадськості від внутрішніх проблем і протестів, що не припиняються майже пів року, водночас змушуючи обивателя замислитися: а що за нові завдання з’явилися в армії? По-друге, Вучич отримав змогу здати Заходу Додіка й не втручатися в «полювання» на нього — в обмін на подальшу підтримку Сербії на її євроінтеграційному шляху. Тоді Захід може заплющити очі на його дружбу з Путіним, китайсько-сербське зближення й значні порушення прав людини.
Чому ж німецько-французький документ з’явився саме зараз? Одну причину ми вже згадали — швидке поглиблення найнебезпечнішої після укладання Дейтонських угод (у грудні цього року їм виповниться 30 років) кризи, що загрожує розколом країни.
Друга причина — власне Дейтонські мирні угоди, що зупинили війну. Але минуло 30 років, і дедалі ясніше видно, що вони не відповідають викликам сучасності й навіть гальмують розвиток БіГ. На нашу думку, появу вищезгаданого документа доцільно розглядати і як заклик до відновлення не тільки Дейтонських угод, а й Конституції БіГ. Наголосимо — не створення нових (а такий погляд є досить популярним в експертному середовищі), а саме відновлення відповідно до нових завдань і ситуації.
Третя причина. ЄС і США 30 років фінансують мир у БіГ, намагаються сформувати корпус відповідальних політиків, готових управляти державою. Однак місцеві еліти, занурені в особисті та партійні справи-чвари, не можуть і не хочуть цього. Їх більше влаштовує закордонна допомога — фінансова, економічна, політична. Однак Захід утомився від цього, й non-paper ніби каже — досить, настав час платити за рахунками й брати відповідальність за долю БіГ на себе.
Четверта причина — Росія, яка дедалі глибше грузне у війні проти України й уже не в змозі надавати різноманітну допомогу Додіку та його союзникам. А Західні Балкани відходять на другий-третій план її зовнішньої політики. Так, Москва зацікавлена в підтримці нестабільності в регіоні, але це доручено російській та сербській православним церквам, інформаційно-пропагандистським кампаніям, зрештою — Додіку.
І п’ята причина. ЄС і США виявили єдність у засудженні сепаратизму Додіка та заявили про підтримку територіальної цілісності й стабільності БіГ. Їхню позицію підтримав і генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який нещодавно заявив: «Ми не приймемо розколу Боснії і Герцеговини». Це й створило сприятливий привід для появи документа-попередження.
Кажучи про німецько-французький non-paper, наголошу: це потужний удар по сепаратистських прагненнях низки політиків РС, що доповнив конкретними санкціями політичні заяви із засудженням дій Додіка. Глава РС трохи розгублений і вже не каже про вихід ентитету з БіГ, а закликає «повернутися» до Дейтонських угод. Він іще не здався й сидить у Москві, чекаючи на підтримку від Путіна. Та чи отримає він її?
Захист цілісності БіГ переходить на новий, конкретніший і відчутніший рівень — фінансово-економічний тиск на сербських сепаратистів у Боснії і Герцеговині. А для успіху потрібна лише «дещиця» — консенсус країн-членів Євросоюзу.
