В Україні з’явилася нова професія – фахівець із супроводу ветеранів війни. Такі фахівці стануть першими контактними особами для захисників, що повертаються в громади після демобілізації. Для тих, хто бажає зайняти цю посаду, відкрито набір через платформу “є-Ветеран”. Про те, як у Дніпрі допомагають адаптуватися до мирного життя розповість «Наше місто».
Потреба в таких фахівцях очевидна. До рідних міст і сіл чимало наших захисників повертаються після важких поранень і контузій. У таких ситуаціях помічників потребують навіть найсильніші та наймужніші.
Підтвердження тому – наш колега, талановитий дніпровський художник Олександр Костенко. Великий. Могутній. Грізний. На фронт він пішов добровольцем у перші дні великої війни.
А 27 серпня 2022 року в його бліндаж прилетіла 120-міліметрова міна.
– Раптом усе обвалилося, – згадує воїн-художник. – На мене впала колода, та так, що навіть каску погнуло. Очі засипало. Не знаю скільки часу минуло, коли став розрізняти чиїсь голоси. Якесь світло в очах з’явилося.
Наслідки артилерійського «прильоту» для нашого земляка були важкими: важка контузія, закрита ЧМТ, струс головного мозку.
Але, повернувшись додому, Олександр зрозумів, що вирішувати навіть найпростіші питання йому проблематично.
– У мене було заїкання, не міг нормально нічого пояснити, – продовжує ветеран. – Навіть по телефону не міг поговорити. Не виходило. Заїдало. Виявилися проблеми з пам’яттю. Мені розповідають, а я нічого не пам’ятаю. У голові гуде і тільки. Звісно, потрібен був помічник. Пощастило, що в мене чудова дружина Люда, яка допомагала в усьому. А як бути тим, у кого немає такого помічника. Тому, звісно, потреба у фахівцях із супроводу ветеранів очевидна.
Сьогодні паперові питання наш колега вирішив. Отримав другу групу інвалідності. На це пішло близько року. Невідомо скільки часу знадобилося б дніпровському ветерану, якби свої питання він вирішував самостійно.
– Зрозуміло, фахівці із супроводу ветеранів потрібні, – вважає Тетяна Єрмолаєва, відома дніпровська психологиня і волонтерка, яка допомагає українським військовим із 2014 року. – Ветерани повертаються з важкими фізичними і моральними травмами. А така травма, як контузія, часто взагалі ніде не фіксується і практично не лікується. Щоб після фронту адаптувати захисника до мирного життя, необхідно не менше трьох місяців. Буває, що потрібно й набагато більше часу.
Дипломований історик Кирило Дороленко сам бере участь у доленосних подіях України. Після початку повномасштабного російського вторгнення він теж став добровольцем. Нині він офіцер Генерального штабу.
На думку дніпрянина, потреба у фахівцях із супроводу велика. Ідея хороша, але реалізувати її зовсім непросто.
– Потрібні супроводжуючі для цивільних осіб, які вирішили стати військовими, – зазначає Кирило. – Тобто, потрібні фахівці, які підкажуть і допоможуть із проходженням ЛКК, розкажуть про права та обов’язки військовослужбовця. Такою роботою мають займатися профільні фахівці Міноборони. Взагалі, будь-які фахівці, які допоможуть швидше адаптуватися до військового життя потрібні. Але ж мобілізуються сотні людей і далеко не завжди можливий такий індивідуальний підхід. А от коли людина демобілізується і стає ветераном війни їй просто необхідний такий супровід.
Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб надаватиме роз’яснення щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг. Наприклад, з питань оформлення відповідних документів тощо.
Потреба в таких послугах величезна.
– Ветеран має знати свої можливості та пільги, – зазначає офіцер ЗСУ. – Має знати чим він може користуватися, а чим ні. У кожній громаді є свої особливості та нюанси. Приміром, в одних ОТГ є право на безкоштовне паркування ветеранам, а в інших – ні. У кожній громаді працюють різні програми підтримки наших захисників. Звідки демобілізованому військовослужбовцю знати ці моменти. Ну і ясна річ, маса побутових питань, які необхідно вирішувати індивідуально. Тому важливо, щоб фахівці із супроводу ветеранів були в кожній громаді.
В Україні запрацювала мапа контактів фахівців супроводу ветеранів, яка містить понад 1180 записів. Інформація щодо комунальних закладів (установ)/некомерційних підприємств, в яких працевлаштовані фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб оприлюднена на сайті Дніпропетровської ОВА.
За ініціативи Мінветеранів у Дніпрі відкрили перший в області «Простір турботи про ветерана». Він працюватиме на базі обласного госпіталю ветеранів війни. Тобто, це місце, де військовослужбовці та ветерани зможуть отримати всебічну допомогу під час лікування й реабілітації.
Але сам процес підготовки фахівців із супроводу триває і проблем у роботі з ветеранами, ясна річ, вистачає. Управління ветеранської політики Дніпропетровської міськради їх знає і працює над їх вирішеннями.
– Ми з самого початку нашого створення пропонували вести ветерана від моменту звільнення, щоб мати можливість консультувати на кожному етапі повернення до мирного життя, – каже Антон Малий, начальник управління ветеранської політики. – Безумовно, це слушна думка створити нову професію фахівців із супроводу ветеранів. Було б гарно створити мережу таких фахівців по всіх районах міста. Проблеми, зрозуміло, є. До прикладу, один фахівець може обробити 50-100 запитів на місяць. Поки що цього достатньо, але якщо наші захисники масово повертатимуться додому, знадобиться величезна кількість фахівців із супроводу. Вивчити їх буде непросто.
Антон Малий також зазначив, що фахівці із супроводу ветеранів наразі орієнтовані переважно на медичну допомогу, але робота ця значно ширша.
– Зрозуміло, що лікування та реабілітація наших захисників – справа дуже важлива, – вважає керівник управління. – Але, переконаний, що такі фахівці мають надавати весь спектр послуг. На першому етапі – це юридична, психологічна, соціальна підтримка. На другому – це працевлаштування, навчання нових професій, допомога у відкритті бізнесу. Важливо, щоб підприємства, які беруть на роботу учасників бойових дій практикували індивідуальний підхід.
Поки що в Дніпрі ця система ще не відпрацьована, але ветеранське управління докладає максимум зусиль, щоб адаптація до мирного життя для наших захисників вже зараз працювала дедалі ефективніше.
– У нас, у Дніпрі, є певні успіхи в працевлаштуванні, підтримці ветеранів-підприємців, організації відпочинку, – резюмує Антон Миколайович. – Але, скажемо чесно, поки що це точкові історії. Працюємо над тим, щоб їх стало більше. Сподіваюся, що фахівців із супроводу ветеранів у Дніпрі побільшає. Цьому ми будемо тільки раді.
Фото Валерія Кравченка, спікерів, та Мінветеранів
Категорія: Війна, Влада, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Україна Росія війна
