Південне розташоване на узбережжі Чорного моря, за 47 кілометрів від Одеси. Місто виникло у 1973 році довкола великого індустріального проєкту – Одеського припортового заводу тапорту «Південний».
Порт, розташований на Малому Аджалицькому лимані, має канал довжиною понад три кілометри і глибиною близько 18 метрів. Він не замерзає навіть узимку, що дозволяє працювати цілий рік. Завдяки цьому він став одним із найпродуктивніших українських глибоководних портів.
Завод був серцем міста. Тут виробляли аміак, карбамід, рідкий азот, вуглекислий газ і кисень. Його будівництво почалося у 1974 році за участі американського підприємця Арманда Хаммера. З часом довкола заводу виросло нове поселення.
Як розповідає директорка місцевого музею Тетяна Єрошенко, назву «Южне» на зборах запропонували самі працівники заводу. Це була російськомовна калька – про південь, але не український, а «від Москви». Іронія в тому, що місто – одна з найпівнічніших точок чорноморського узбережжя. Та у 70-х на це ніхто не зважав. Назва закріпилася офіційно.
Після початку повномасштабної війни у 2022 році в Україні активізувався процес деколонізації. Назви міст, сіл і вулиць, пов’язані з радянським минулим або російським імперським впливом, почали переглядати. «Южне» потрапило до списку з понад 1400 населених пунктів, рекомендованих до перейменування.
Формально назва не порушувала закон про декомунізацію. Але російськомовна форма і географічна нелогічність стали вирішальними аргументами для зміни.
Містяни взяли участь у голосуванні. Перемогла назва «Південне» – 77% голосів. «Порт-Аненталь» набрав 13%. Загалом було запропоновано понад 150 варіантів, із яких до другого туру дійшло 12:
Але депутати міськради не дійшли згоди – боялися втратити підтримку, адже чимало людей виступали проти перейменування взагалі. Тож питання передали на розгляд Верховної Ради. І несподівано там обрали назву «Порт-Аненталь».
Ініціаторкою цієї назви стала чиновниця міськради Олена Камалова-Кутинець. Вона посилалась на лютеранську колонію Ней-Анненталь (нині – Нові Біляри). «Аненталь» у перекладі означає «долина Анни» або «долина благодаті».
Автори наголошували на унікальності та історичному підтексті. Проте історики, зокрема Сергій Гуцалюк з Інституту нацпам’яті, зазначили: колонія розташовувалась не на території самого Южного, тож прив’язка була недоречною.
Містяни здебільшого сприйняли назву як чуже – складне, незрозуміле, нав’язане зверху. Соцмережі вибухнули мемами, іронією та критикою. Дехто навіть погрожував активістам і чиновникам.
Під тиском громади депутат Степан Чернявський ініціював повторне обговорення. За рік Верховна Рада затвердила нову назву – «Південне». Але і ця назва не ідеальна. Як зазначає представниця Уповноваженого із захисту державної мови Ярослава Вітко-Присяжнюк, «Південне» – це все ще мовна калька. Українська за формою, але не за змістом.
Сьогодні на в’їзді до міста вже стоїть нова стела з написом «Південне». Її встановив морський порт за власні кошти – без витрат з місцевого бюджету.
Що ж до документів – стара назва залишається чинною в усіх вже виданих паспортах та довідках. А нові оформлюються вже з оновленою назвою.
Детальніше про деколонізацію, історію Південного та всі етапи перейменування дивіться у відео на нашому ютуб-каналі.
