Люди обирають собі друзів за різними критеріями – за спільними інтересами та симпатією.

Однак нещодавно вчені з’ясували, що є ще одна причина: схожість у роботі окремих ділянок головного мозку.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Human Behaviour, пише MedicalXpress.

Науковці провели експеримент за участю понад 40 аспірантів, які невдовзі мали навчатись разом. До моменту їхнього знайомства дослідники показали кожному з учасників низку відео про науку, їжу, спорт, навколишнє середовище та соціальні події, та паралельно просканували їхній мозок, щоб відслідкувати, як він реагує на ці ролики.

Загалом дослідники проаналізували 214 ділянок мозку, які, зокрема, відповідальні за наші емоції.

Через два місяці учасників попросили пройти онлайн-опитування щодо того, хто з ким подружився. За шість місяців анкетування повторили.

Виявилось, що люди, мозок яких реагував майже аналогічно на переглянуті відеозаписи, стали найближчими друзями. У них було чимало схожостей в активності орбітофронтальної кори – це частина головного мозку, що відповідає за прийняття соціальних рішень.

Натомість ті, хто так і не зблизився, мали несхожі реакції.

"Дружні стосунки, що виникають пізніше та є тривалішими, можуть ґрунтуватися на глибшій міжособистісній сумісності завдяки нейронній схожості.

Подібність в тому, як люди інтерпретують, сприймають та емоційно реагують на своє оточення, є передвісниками майбутньої дружби та підвищеної соціальної близькості", – підсумовують дослідники.

Нагадаємо, нещодавно вчені з’ясували, що людський мозок повністю пам’ятає втрачену кінцівку та зберігає її на "карті" тіла навіть за роки після ампутації.