Цьогоріч українські діти вже вчетверте сідають за парти в умовах повномасштабної війни. Для багатьох із них школа – це не лише навчання, а й нові виклики – необхідність бути зібраним, уважним і зосередженим.
Діти не завжди вміють говорити словами про свої страхи чи втому. Натомість вони виражають почуття через поведінку, іноді – капризами, замкненістю чи відмовою йти до школи. Важливо не карати за це, а допомогти знайти інструменти, які знизять рівень тривоги й дадуть відчуття контролю.
"Українська правда. Життя" зібрала прості та доступні поради, які допоможуть дитині легше адаптуватися до шкільного життя. Це маленькі практики та предмети, що можуть стати опорою у щоденних стресових ситуаціях, а також зміцнити зв’язок між дитиною та дорослими.
Це проста, але водночас дієва психологічна техніка, яка допомагає дітям навчитися помічати і цінувати навіть найменші власні досягнення. Для батьків це можливість бути уважними до дитини та її щоденних зусиль, шанс підкреслити значущість не лише "результату", але і самого процесу.
Купіть спеціальну скриньку, розфарбуйте чи обклейте коробку, або прикрасьте трилітрову банку, й нехай дитина складає туди невеличкі записки, малюнки або символічні речі, які нагадуватимуть їй про успіхи.
"До прикладу, в записку можна написати "Я сьогодні допоміг мамі на кухні", або "Я сьогодні сам зробив домашнє завдання". Потім цю скриньку можна разом відкривати, перебирати і перечитувати. Це допоможе дитині побачити кількість досягнень, пригадати радість від попередніх успіхів і мотивуватиме до наступних", – уточнює психологиня Карітасу Тернопіль Вікторія Ханас.
Дотик до міцної поверхні допомагає тілу відчути опору, а також дає сигнал мозку, що дитина у безпеці. Це знижує рівень напруги і повертає відчуття стабільності.
Навчіть дитину ставати спиною до стіни, заплющувати очі та уявляти, як стіна передає їй стійкість і впевненість. Уточніть, що важливо при цьому не затримувати подих, а зробити 5-6 повільних глибоких вдихів і видихів.
Цю техніку можна застосовувати перед важливими подіями, наприклад, відповіддю на уроці чи змаганнями. Розкажіть дитині, що її стан важливий і вона завжди може підняти руку та вийти для цього з класу.
Коли дитина концентрується на диханні та рахунку, швидкість думок знижується. Це допомагає відпустити тривогу, заспокоїтись і відновити концентрацію уваги.
Навчіть дитину робити один повільний вдих і один повільний видих на кожне число від 10 до 1. Таке ритмічне дихання природно заспокоює нервову систему.
"Цю техніку корисно тренувати перед сном, у транспорті чи під час очікування, наприклад, у лікаря. Якщо дитина робитиме її регулярно, вона почне використовувати вправу автоматично у хвилини тривожності", – уточнює психологиня Карітасу Кам'янське Лілія Литвиненко.
Психологи активно використовують техніки "Картки ресурсу" та "Коло життя", але якщо запропонувати це дитині, то їй буде складно. Простіше подати цей інструмент саморефлексії та зниження тривоги через гру.
Запропонуйте дитині намалювати свою долоньку й заповнити пальчики простими категоріями:
"Долонька допомагає дитині сфокусуватися на ресурсах та відчути: у неї вже є безліч маленьких радощів, які можуть зробити її день кращим. Коли дитині сумно чи тривожно, достатньо поглянути на свою "долоньку" й обрати щось із переліку", – пояснює психологиня Карітас Коломия Марина Амеліна.
Маленький гладкий камінчик або інший приємний на дотик предмет допоможе дитині перемкнути увагу з тривожних думок та заспокоїтися.
Знайдіть разом з дитиною гожий камінчик. Для настрою його можна додатково розфарбувати, зробити на ньому напис чи веселого "смайлика".
Покладіть камінчик у кишеню портфелика чи штанів. Поясніть дитині, що це її "камінчик сили", і в хвилини неспокою варто потримати його в руках, описати форму, колір, поверхню чи відчути температуру.
"Дитині потрібен фізичний "якір", який повертає її увагу в теперішній момент і повертає відчуття контролю над власним станом. Камінчик – ідеальний предмет для цього", – пояснює Лілія Литвиненко.
Камінчик можна замінити невеличким антистрес-м’ячиком чи сквішем. Його можна не тільки мацати, але і стискати: 10-15 ритмічних натискань долоні допоможуть розслабити м’язи всього плечового поясу та зменшити емоційне збудження.
Проста індивідуальна пляшка з водою може стати для дитини не лише джерелом гідратації, а й дієвим інструментом зниження тривоги.
Виберіть разом із дитиною пляшку. Зараз є багато яскравих варіантів з улюбленими мультиплікаційними персонажами чи мотиваційними написами. Додатково її можна прикрасити наліпками. Це не тільки асоціюватиметься у дитини з чимось особистим і безпечним, але запобігатиме плутанині з пляшками, якщо у когось з дітей в класі буде ідентична.
Поясніть дитині, що вода допомагає "охолодити" хвилювання, заспокоїти тіло й думки. У хвилини тривоги чи напруги варто робити кілька повільних маленьких ковтків, зосереджуючись на відчутті прохолоди в роті та горлі.
"Ковтки води діють як мікропаузи для мозку: дитина переключається з тривожних думок на тілесні відчуття. Це простий спосіб відновити контроль над своїм станом", – пояснює Лілія Литвиненко.
Більшість вчителів вже розуміють, що іграшка – це не предмет, який відволікає від навчання, а річ, яка формує у дитини відчуття безпеки.
Багато психологів використовують іграшки в терапії, як безпечний спосіб встановлення довіри та вираження емоцій. Існують окремі психологічні техніки – кібукі (м’яка собачка з довгими лапами, яка обіймає) та тедді (кудлатий м’який ведмедик), які активно застосовуються у роботі з дітьми, які пережили травматичні події, госпіталізацію або втрату.
"Оберіть разом з дитиною іграшку, яка допоможе долати нові виклики, і давайте носити її з собою в навчальний заклад. Це може бути дармовіс, або браслет-м’яка іграшка. Зробіть його символом сміливості – щоранку звертайте увагу на іграшку, разом зі словами підтримки", – радить психологиня Міського культурно-спортивного центру Житомирської міської ради Алла Буніс.
Деякі діти проходять з однією іграшкою весь навчальний рік, інші – певний час і потім закинуть її чи замінять на іншу. Але в обох випадках іграшка свою справу зробить: розважить, заспокоїть та відволіче.
Найпростіша з речей, яка може "випадково" опинитись у портфелику, пеналі чи підручнику школяра. Записка буде дієвим способом підтримки для будь-якого віку. Наймолодших – стимулюватиме вчитись читати, щоб зрозуміти, що написали батьки. Старшим – нагадуватиме, що про них пам’ятають і вони не самі навіть у найнапруженіший день.
"З психологічної точки зору така дрібниця формує у дитини стабільний внутрішній образ підтримуючого дорослого, який ніби завжди поряд. Також це цеглинка у розвитку емоційного інтелекту: діти вчяться сприймати, говорити і писати теплі слова у відповідь", – зазначає Вікторія Ханас.
Для молодших школярів добре працюють прості слова – "Я вірю в тебе", "Ти – моє сонечко", "Обіймаю". Підлітки зазвичай позитивно реагують на короткі меседжі підтримки на кшталт "Тримайся, ти зможеш", "Успіхів на контрольній", "Я пишаюсь тобою".
Можна додати маленькі малюнки – смайлики чи серденька. Часом корисно додати жарт або маленький секретний код, зрозумілий лише вам і дитині, це посилить відчуття унікального зв’язку.
Важливо уникати наказового чи контролюючого тону. Якщо в записці звучить "Не забудь…", "Поводься добре…", "Чекаю на розмову ввечері", то зникає її головний сенс – підтримка.
Настільні чи кишенькові карткові ігри – це не лише розвага, а й спосіб допомогти дитині впоратись із тривогою, переключивши увагу на гру. Деякі з таких ігор нейропсихологи навіть використовують для проведення діагностики стану дитини.
Купіть дитині гру з простими правилами, яку можна розпочати будь-де й у будь-який момент. Наприклад, в укритті. Це може бути Doobl/Dobble, UNO, Мемо чи будь-яка інша швидка гра на уважність. Дитині, яка схильна до творчості, можна запропонувати зробити свою гру, придумати до неї картки і правила.
Важливо, щоб процес гри був легким, динамічним і приносив задоволення. У хвилини напруження запропонуйте дитині зіграти з вами, або з друзями хоча б одну партію. Поясніть, що так її увага переключається від тривожних думок на пошук картинок чи виконання завдання.
Це частина порад, які підготували психологи в рамках флешмобу #ПідтримкаВПортфелику, який ініційований Карітасом України. Його мета: допомогти дітям і їхнім батькам легше пережити адаптацію до початку шкільного року. Більше рекомендацій можна знайти у соцмережах за хештегом.
